Житло за борги за комуналку: що означає поріг у 430 тисяч

Заступник міністра юстиції Андрій Гайченко 28 жовтня пояснив, коли борги за комунальні послуги можуть загрожувати єдиному житлу українців. За його словами, захисний поріг підвищили з приблизно 170 тисяч до 430 тисяч гривень. Водночас перевищення цієї суми не означає, що квартиру автоматично заберуть.

Про заяву посадовця в телеефірі повідомив Укрінформ. Гайченко наголосив, що накопичити настільки значну заборгованість саме за комунальні послуги можуть лише поодинокі споживачі. Його пояснення стосувалося захисту єдиного житла, а не оголошення масового вилучення квартир.

Точна сума захисного порогу у 2026 році — 432 350 гривень, або 50 мінімальних зарплат. Раніше він становив 20 мінімальних зарплат. Відповідні зміни до правил виконавчого провадження набрали чинності 23 жовтня, йдеться в роз’ясненні Мін’юсту на порталі судової влади.

Важливо, що йдеться про суму, яка підлягає стягненню у виконавчому провадженні. Сам рахунок від постачальника чи повідомлення про заборгованість не є рішенням про продаж нерухомості.

Підвищений поріг обмежує можливість звернення стягнення на єдине житло. Однак він не скасовує обов’язку погасити борг і не захищає від усіх інших виконавчих дій. Кошти на рахунках та інше майно можуть бути предметом стягнення за передбаченою законом процедурою. Для окремих категорій боржників діють додаткові гарантії, а для певних видів стягнень — винятки.

Тому формула “борг сягнув 430 тисяч — квартиру заберуть” не відображає порядку виконання рішень. Необхідно враховувати підставу стягнення, статус житла, наявність іншого майна та застосовні обмеження.

Окремо Гайченко пояснив, що після погашення боргу з питаннями щодо незнятих обмежень потрібно звертатися до державного виконавця. Його контакт зазначають у документах виконавчого провадження.

Для зменшення комунального навантаження окремі категорії громадян можуть користуватися пільгами. Зокрема, СтопКор розповідав про 75% знижку на комунальні послуги для учасників бойових дій, яка діє в межах установлених соціальних нормативів.

Нагадаємо, раніше СтопКор писав про пояснення Мін’юсту щодо автоматичного зняття арештів після погашення боргів. У матеріалі йшлося про цифровізацію виконавчого провадження та скорочення бюрократичних затримок.