”Лазаретний гамбіт” банди Бойка: як фігуранти справи про грабежі й катування затягують суд у Подільську

Медичні довідки як привід для затягування судового процесу: чому фігуранти резонансного кримінального провадження, відомості про яке було внесено до ЄРДР ще 2 липня 2023 року, три роки не отримують вироків, при цьому частина банди — спокійно гуляє на волі? У Подільському міськрайонному суді Одеської області триває розгляд справи міжрегіональної банди (так званої “мерзенної сімки”) під керівництвом Сергія Бойка. Чергове засідання відбулося 3 серпня – його відвідала знімальна група “Стоп корупції ТБ”.

Водночас самі учасники банди Бойка так і не зібралися на лаві підсудних у повному складі. Члени угруповання, яких звинувачують у серії жорстоких розбоїв, грабежів та катувань українців під час війни, схоже, продовжують випробовувати систему правосуддя на міцність, використовуючи сумнівні методи: раптові хвороби, процесуальні маніпуляції та спроби відводу суддів.

“Епідемія” лікарняних та відеозв’язок із лазарету: чому в суді були присутні не всі фігуранти?

Чергове засідання у справі №503/2482/24, призначене в Подільському міськрайонному суді на 3 серпня, почалося з масових повідомлень про “неможливість участі”. Фігуранти Микола Радченко та Сергій Бондар, які наразі перебувають на волі, майже синхронно “пішли на лікарняний”.

Ігор Коновал, Олександр Міщенко та Григорій Солдатов були доставлені до суду конвоєм, проте відомо, що Коновал вже подав клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м’який.

Ще один спільник – Владислав Балика, який проходить у справі “Підбурювач” і за якого адвокат свого часу вніс півтора мільйона гривень застави, – прибув до суду на власному авто.

Сам ватажок, Сергій Бойко, також вже традиційно не з’явився особисто. Згідно з наданою суду довідкою, він нібито перебуває під наглядом лікарів у медичній частині №14 через чергове “загострення артриту” і залишиться на лікуванні щонайменше до 10 серпня. Його долучили до слухання через відеозв’язок.

Це вже не вперше, коли “нетранспортабельність” Бойка стає зручним інструментом для затягування розгляду. Журналісти-розслідувачі “Стоп корупції ТБ” неодноразово фіксували: з незрозумілих причин, коли йдеться про засідання у Києві, стан здоров’я дозволяє фігуранту долати сотні кілометрів, але для Подільського суду Сергій Бойко щоразу залишається “прикутим до лікарняного ліжка”.

Психологічний тиск на журналістів та спроба відводу суддів

Окрему увагу привернула позиція суду щодо присутності представників преси. Коли онлайн-медіа “Стоп корупції ТБ” звернулося з клопотанням про висвітлення процесу, журналістка зіткнулася з прискіпливим “опитуванням” з боку судді. Попри відкритість процесу, відеозйомку було заборонено: суд дозволив журналістам бути присутніми лише у статусі “вільних слухачів”.

Після цього сторона захисту перейшла у наступ: адвокат обвинувачених Алевтина Петрович заявила про відвід колегії суддів.

Своєю чергою, адвокат потерпілих, серед яких — волонтери американського фонду Revival Foundation, що передав Україні сотні тонн гуманітарної допомоги, назвав цей крок очевидною маніпуляцією.

За словами представників потерпілої сторони, судовий процес триває вже близько трьох років і постійно затягується. Численні перенесення, процесуальні маневри та відсутність відчутного прогресу створюють у потерпілих враження, що система фактично працює не на захист їхніх прав, а на користь обвинувачених.

“Три роки потерпілі чекають на справедливість. Люди, серед яких є волонтери, які допомагали та допомагають Україні й українському фронту в найважчі часи, змушені знову і знову доводити очевидне та чекати на рішення суду. Складається враження, що процес навмисно затягується, а права обвинувачених захищаються значно ефективніше, ніж права тих, хто постраждав. Ми очікуємо не привілеїв, а прозорого, неупередженого судового процесу та справедливого рішення відповідно до закону”.

Потерпіла сторона наголошує: подальше затягування розгляду справи лише посилює недовіру до судової системи та ставить принципове питання — чи здатна вона забезпечити реальний захист потерпілих і невідворотність відповідальності у разі доведення вини.

Зрештою, після перебування у нарадчій кімнаті, суд відмовив у відводі, залишивши справу в руках чинного складу.

Поки судовий процес триває, частина “гастролерів” гуляє на волі: чому це небезпечно?

Найбільше занепокоєння громадськості викликає той факт, що члени угруповання, які вийшли під заставу, мають можливість вільно пересуватися територією України. На думку потерпілих, існує цілком реальний ризик, що “гастролери” можуть продовжувати свої “темні справи”, адже банді потрібні колосальні кошти для оплати послуг адвокатів та подальшого затягування справи в судах.

Якщо правоохоронна та судова системи дозволять маніпуляціям із довідками та відводами тривати й надалі, небезпечні рецидивісти можуть не лише уникнути відповідальності за попередні катування, а й поповнити список своїх жертв новими іменами.

Ця справа стосується не лише конкретних потерпілих. Вона має значення для безпеки кожної української родини. Якщо люди, яких обвинувачують у насильстві, катуваннях, незаконному заволодінні майном та інших тяжких діях, можуть роками уникати остаточного судового рішення, це створює небезпечне відчуття безкарності.

Сьогодні потерпілими є одні сім’ї — завтра на їхньому місці може опинитися будь-хто. Саме тому суспільство повинно бачити, що держава здатна захистити людину, її життя, гідність, свободу та власність. Особливо це важливо, коли країна перебуває у стані війни. Якщо вина осіб, яких потерпіла сторона пов’язує з так званою “бандою Бойка”, буде доведена судом, покарання має бути невідворотним і відповідати тяжкості встановлених злочинів, заради верховенства права та запобігання повторенню подібного.

СтопКор продовжує тримати руку на пульсі цієї справи та вимагає прозорого правосуддя і притягнення фігурантів до реальної кримінальної відповідальності. Наступне засідання, де мають розглянути продовження строків обов’язків та запобіжних заходів, призначено вже на сьогодні, 5 серпня.

Нагадаємо, за версією слідства та відповідно до матеріалів справи, члени банди Сергія Бойка тероризували українців під час війни, , застосовуючи до потерпілих фізичне насильство та катування. Серед жертв були й жінки, яких, за даними сторони обвинувачення, били та змушували повідомляти, де зберігаються гроші, коштовності й інше цінне майно.

З осель потерпілих, як зазначається у матеріалах справи, виносили практично все, що мало хоча б якусь цінність, — від грошей та особистих речей до парфумів і навіть дитячого хрестика.

Особливого суспільного резонансу ця справа набуває через те, що такі події відбувалися під час повномасштабної війни — у період, коли мільйони українців і без того живуть у стані постійної небезпеки.

Саме тому потерпілі наполягають: справа має бути розглянута судом без подальшого затягування, а кожен, чия вина буде доведена, повинен понести передбачене законом покарання. Адже питання тут уже не лише у викраденому майні. Йдеться про базове право кожної української родини почуватися захищеною у власному домі