Кремль більше не готовий повертати Україні окуповані території: путін готується продовжувати війну

Росія більше не готова повертати Україні частину окупованих територій у межах потенційної мирної угоди та планує зберегти окремі захоплені райони як “буферні зони”. Диктатор володимир путін також залишається налаштованим на те, щоб силою встановити повний контроль над Донецькою областю.

Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на людей, близьких до кремля.

За словами трьох співрозмовників агентства, Москва планує утримувати райони Сумської та Харківської областей поблизу російського кордону як буферні території. Водночас путін не відмовився від планів захопити всю Донецьку область військовим шляхом.

Співрозмовники Bloomberg стверджують, що кремль переглянув можливість територіальних поступок після того, як сприйняв дедалі жорсткіші заяви США як свідчення того, що неформальні домовленості, яких нібито досягли путін і президент США Дональд Трамп під час саміту на Алясці, більше не діють.

Що нібито обговорювали на саміті путіна і Трампа

Саміт путіна і Трампа відбувся в Анкориджі 15 серпня 2025 року. Це була найтриваліша особиста зустріч двох лідерів, від якої очікували прориву у питанні завершення війни росії проти України.

Однак після переговорів путін не погодився навіть на припинення вогню, яке могло б створити умови для подальших мирних переговорів. Трамп заявив, що остаточне рішення щодо угоди має ухвалити Президент України Володимир Зеленський.

США офіційно наполягають, що жодної домовленості про завершення війни під час зустрічі досягнуто не було. Водночас представники кремля не раз говорили про існування певного пакету неформальних домовленостей, який називали “духом Анкориджа”.

За даними Bloomberg, одним із можливих елементів цих домовленостей могла бути вимога до України передати росії контроль над територіями Донецької області в обмін на повернення росією окупованих районів Сумщини та північного сходу Харківщини.

Нині Москва, за словами джерел видання, більше не готова йти навіть на такі територіальні поступки.

Чому кремль змінив позицію

Позиція росії стала жорсткішою на тлі посилення українських ударів по об’єктах у глибокому тилу рф, зокрема по Москві. Атаки також завдали шкоди нафтопереробним підприємствам та спричинили дефіцит пального в окремих регіонах росії.

Крім того, Трамп підтримав новий законопроєкт про санкції, який просував нині покійний сенатор Ліндсі Грем. Документ передбачає можливість запровадження мит до 100% проти найбільших покупців російської нафти та газу.

У кремлі, як стверджують джерела Bloomberg, розцінили дедалі більш конфронтаційну позицію Вашингтона як ознаку того, що неформальні домовленості після зустрічі на Алясці фактично зруйновані.

Речник кремля Дмитро Пєсков не відповів на запит агентства про коментар.

Путін хоче захопити всю Донецьку область

За словами двох співрозмовників Bloomberg, росія готова повернутися до переговорів лише після того, як путін досягне своєї головної воєнної мети – встановлення повного контролю над Донецькою областю.

Російське міноборони, за даними джерел, запевняло путіна, що російська армія зможе захопити регіон до кінця 2026 року. Водночас представники російського військового відомства вважають цей прогноз нереалістичним і допускають, що повний контроль над областю може бути встановлений лише у 2027 році.

Україна категорично відкидає вимогу Москви передати росії території Донеччини, які російські війська не змогли повністю захопити навіть після років бойових дій.

Київ пропонує припинити війну вздовж нинішньої лінії фронту.

Наразі найінтенсивніші бої на Донеччині точаться в районі Костянтинівки – важливого логістичного вузла української оборони. Її захоплення могло б відкрити російським військам шлях до основних оборонних рубежів України в районі Краматорська та Слов’янська.

Росія останніми тижнями також посилила ракетні та дронові атаки по Києву та інших українських містах.

Переговори залишаються заблокованими

Переговори між росією та Україною за посередництва США фактично зайшли в глухий кут ще в лютому. Після цього адміністрація Трампа зосередила значну частину уваги на війні з Іраном.

У червні Володимир Зеленський відкритим листом закликав путіна зустрітися для прямих переговорів щодо завершення війни, яка триває вже п’ятий рік. Російський диктатор відкинув цю пропозицію та заявив, що російська армія має “продовжувати працювати”.

Водночас держсекретар США Марко Рубіо заявляв, що під час саміту на Алясці була лише пропозиція щодо можливого врегулювання, але не було укладено угоди.

Міністр закордонних справ росії Сергій Лавров, зі свого боку, стверджував, що путін під час зустрічі відповів на пропозиції, які раніше передавав Москві спецпредставник Трампа Стів Віткофф.

Паралельний дипломатичний канал

На тлі блокування офіційних переговорів між росією та Україною напередодні стало відомо про неофіційну зустріч колишніх високопосадовців Німеччини та росії в Баку. Президент Азербайджану Ільхам Алієв підтвердив факт зустрічі, хоча заявив, що влада країни її не організовувала і не брала в ній участі.

У ній, за наявною інформацією, брали участь колишній глава Федеральної канцелярії Німеччини Рональд Пофалла та експрезидент Бранденбурга Маттіас Платцек, а з російського боку – колишній прем’єр-міністр рф Віктор Зубков і представник офіційних консультативних структур росії.

Наразі немає доказів, що зустріч призвела до підготовки мирної угоди, офіційної пропозиції чи будь-якої обов’язкової політичної домовленості. Водночас сам склад учасників свідчить про можливу спробу неформально перевірити позиції сторін та з’ясувати, які варіанти потенційного врегулювання Москва може вважати прийнятними.

Зустріч відбулася в Баку – місті, яке зберігає одночасно робочі відносини з росією та тісні стратегічні зв’язки з Європою. Такий формат дозволяє проводити контакти за межами офіційних каналів, не змушуючи уряди публічно визнавати початок переговорного процесу.

Для Києва подібні контакти створюють додаткові ризики, оскільки будь-яке обговорення можливих умов завершення війни за участі впливових європейських діячів без прямої участі України може викликати питання щодо принципу, за яким рішення про майбутнє українських територій не можуть ухвалюватися без Києва.

При цьому неофіційна зустріч у Баку сама по собі не означає існування таємного мирного плану. Однак вона демонструє, що паралельно з офіційною дипломатією можуть існувати неформальні канали, через які політично пов’язані особи намагаються оцінити можливості майбутнього діалогу.

Нагадаємо, ми писали, як Буданов анонсував зміни в межах вступу до ЄС. Відкриття першого переговорного кластеру щодо вступу України до ЄС стане важливим кроком на шляху до повноправного членства та посилить безпекову інтеграцію країни з Європою.