Помпу вилучили, провадження немає: чому ніхто не може перевірити водозабір у Карпатському нацпарку?

Журналісти “Стоп Корупції ТБ” зафіксували промисловий забір води з джерела на території Карпатського національного природного парку і викликали на місце поліцію. Правоохоронці вилучили мотопомпу, проте кримінального провадження так і не відкрили. Екологічна інспекція, яка також приїжджала на місце, перевірити парк не змогла: для цього їй потрібне погодження міністерства.

Детальніше – у сюжеті Дарії Кондратюк для “Стоп Корупції ТБ”.

Що зафіксували журналісти

Біля джерела на Вередівському потоці, під горою Хом’як, стояли дві мотопомпи зі шлангами. Автоцистерни заїжджали сюди через шлагбаум, набирали воду й їхали в бік Буковеля. За підрахунками журналістів, за 40–60 хвилин до джерела під’їжджали 7–8 цистерн, а робочий день тривав 12–13 годин. Отже, щодня звідси могли вивозити орієнтовно 840–1040 кубометрів води, тобто від третини до майже половини олімпійського басейну.

Журналісти приїжджали до джерела двічі й обидва рази бачили той самий порядок: набір води на території нацпарку, дорога до Буковеля і передача готівки водієві після доставки.

Поліція: перевірка без ЄРДР

Під час другого візиту, 13 серпня 2026 року, журналісти викликали поліцію. Правоохоронці оглянули місце й вилучили мотопомпу, а журналісти подали заяву. Її зареєстрували в журналі єдиного обліку під № 4616.

Через кілька днів редакція запитала, як просувається розгляд. У відділенні поліції № 1 (м. Яремче) Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області відповіли, що матеріали перебувають на розгляді й потребують додаткової перевірки. Станом на 25 серпня 2026 року відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносили. Отже, кримінального провадження немає, і хто організував водозабір, офіційно досі не встановлено.

За словами юристки Дарини , такі дії можуть тягнути адміністративну відповідальність за статтею 91 КУпАП (“Порушення правил охорони та використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду”). Можлива й кримінальна відповідальність за статтею 242 Кримінального кодексу (“Порушення правил охорони вод”).

Екоінспекція: без міністерства не можна

На місце приїжджали й представники Державної екологічної інспекції. Проте перевірити діяльність парку одразу вони не змогли. Інспектори пояснили, що Карпатський НПП є суб’єктом господарювання, і через чинні обмеження для проведення перевірки потрібне окреме погодження міністерства.

Напрям природоохоронних територій і біорізноманіття в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів координує заступник міністра Олександр Краснолуцький.

Дозволи: хто мав їх видати

Юристка пояснює, що забір води насосами й шлангами для подальшого продажу — це спеціальне водокористування. На території природно-заповідного фонду загальнодержавного значення воно можливе лише в межах ліміту, затвердженого Міндовкілля, і на підставі дозволу, виданого в порядку статті 9-1 Закону “Про природно-заповідний фонд України”. Дирекція парку таких дозволів не видає, бо вона є природоохоронною установою, а не дозвільним органом. Без дозволу такий забір заборонений.

22 вересня 2026 року редакція “Стоп Корупції ТБ” надіслала журналістський запит до Карпатського національного природного парку, який очолює Степан Гошовський.

Що в підсумку

Картина така: журналісти двічі фіксують промисловий водозабір на території державного нацпарку, поліція вилучає помпу, але провадження не відкриває, а екоінспекція не може провести перевірку без погодження міністерства. За інформацією місцевого осередку, тепер на шлагбаумі біля джерела висить замок, а цистерни стоять опечатані. Відкритими лишаються питання: чи був у когось дозвіл на цей водозабір, хто його організував і чи дійде справа до реальної перевірки.

Читати також: директора Карпатського нацпарку помітили на Lexus вартістю до 10 млн грн?