Тундра стає вищою та зеленішою: вчені виявили тривожні зміни на Алясці
Арктична тундра на Алясці, яку століттями формували холод, вітер і вічна мерзлота, стрімко змінюється. Крихітні берези, верби, чагарники та квіткові рослини стають вищими й густішими, утворюючи своєрідні “міні-джунглі”. Науковці вважають, що ці зміни можуть мати наслідки не лише для місцевої природи, а й для клімату всієї планети.
На перший погляд тундра Північного схилу Аляски може здаватися майже безлюдною та похмурою. Тут немає високих дерев, а більшість рослин залишається низькою. Проте якщо придивитися ближче, ця територія нагадує справжні джунглі — тільки в мініатюрі.
Висота місцевої рослинності зазвичай не перевищує близько 25 сантиметрів. Серед неї можна побачити карликові берези, рододендрони, верби, мохи, печіночники та різноманітні квіткові рослини.
Дослідники, які працюють у регіоні, називають арктичну тундру своєрідною “країною мініатюр”. Протягом століть суворий клімат не дозволяв рослинам активно рости вгору.
Однак тепер ситуація змінюється.
Арктика нагрівається
За останні 40 років ця частина Аляски стала приблизно на 2,7 градуса Цельсія теплішою. Однією з головних причин потепління вчені називають спалювання вугілля, нафти та газу.
Арктика загалом нагрівається значно швидше, ніж більшість інших регіонів планети. Особливо помітні зміни спостерігаються взимку.
Саме потепління дозволяє рослинам, які раніше були буквально притиснуті до землі холодом, починати активно рости вгору.
“Рослини, які вже тут ростуть, стають вищими”, — зазначають дослідники.
Науковці також фіксують, що тундра стає зеленішою. Одне з явищ, яке вони вивчають, називається чагарниковізацією — поступовим поширенням та збільшенням чагарників на територіях, де раніше переважала низькоросла рослинність.
Чому чагарники можуть прискорювати потепління
На перший погляд збільшення кількості рослин може здаватися позитивним явищем. Більше рослинності означає більше поглинання вуглекислого газу з атмосфери.
Однак у випадку Арктики є й інший бік.
Вищі та темніші чагарники виступають над сніговим покривом і поглинають більше сонячної енергії. Білий сніг, навпаки, значну частину сонячного випромінювання відбиває.
У результаті темніша поверхня тундри може сприяти додатковому нагріванню регіону.
Чагарники також затримують більше снігу. Він утеплює ґрунт під рослинами, через що взимку мікроорганізми можуть активніше виділяти метан — потужний парниковий газ.
Таким чином, зміни рослинності здатні створювати додатковий зворотний зв’язок, який посилює наслідки глобального потепління.
Зміни рослинності впливають на тварин
Зростання чагарників змінює не лише зовнішній вигляд тундри. Воно поступово перебудовує цілі екосистеми.
Дослідники помітили, що зарості верб, які розширюються, створюють більше тіні над арктичними струмками. Це впливає на температуру та умови у водоймах, а разом із цим — на риб, комах і птахів.
Науковці проводять багаторічні дослідження, щоб зрозуміти, як екосистеми реагують на ці зміни та чи здатні вони пристосуватися до нового клімату.
Дослідники також вивчають, чи можуть окремі види рослин еволюціонувати у відповідь на потепління.
Арктична тундра — це не лише конкуренція
Ще одна цікава особливість арктичних “міні-джунглів” полягає у взаємодії між самими рослинами.
Традиційно вчені вважали, що рослини передусім конкурують між собою за сонячне світло, воду та поживні речовини. Проте нові дослідження показують, що в суворих умовах Арктики між ними можуть існувати й складні форми взаємодопомоги.
Особливу увагу науковці приділяють арктичному перестрічу — паразитичній рослині, яка прикріплюється до коріння сусідніх рослин і отримує від них поживні речовини.
На перший погляд, перестріч є типовим паразитом, який лише забирає ресурси в інших рослин. Однак дослідники припускають, що він може приносити сусідам і користь.
Його яскраві фіолетові квіти здатні приваблювати місцевих джмелів. Комахи, відвідуючи квіти перестрічу, можуть одночасно запилювати й інші рослини, що ростуть поруч.
Щоб перевірити цю теорію, науковці проводять складні експерименти просто в арктичній тундрі, вручну переносячи пилок між рослинами.
Вони хочуть з’ясувати, чи справді рослини, які ростуть поблизу перестрічу, запилюються частіше, ніж ті, що розташовані далі.
Якщо гіпотеза підтвердиться, це стане ще одним доказом того, що навіть паразитичні види можуть відігравати складнішу роль в екосистемі, ніж вважалося раніше.
“Маленькі джунглі” мають глобальне значення
Арктична тундра змінюється буквально на очах. Рослини стають вищими, чагарники поширюються, а разом із ними перебудовуються водойми, ґрунти та умови життя для тварин.
Для науковців ці зміни є своєрідним природним експериментом, який дозволяє зрозуміти, як екосистеми реагують на швидке потепління.
Водночас арктичне озеленення має суперечливий характер. З одного боку, рослини поглинають більше вуглекислого газу. З іншого — темні чагарники можуть посилювати поглинання сонячного тепла, а утеплений снігом ґрунт — сприяти викидам метану.
Тому те, що тундра стає зеленішою, не обов’язково означає позитивні зміни для клімату.
Науковці продовжують спостерігати за цими процесами, адже навіть найменші зміни у крихітних арктичних “джунглях” можуть мати значення для значно більшої екосистеми.
Раніше СтопКор писав, що річки на заході України стрімко міліють — на окремих ділянках рівень води може досягти історичного мінімуму або навіть опуститися нижче нього. УкрГМЦ оголосив найвищий рівень небезпеки через критичне маловоддя, а на малих річках місцями можливе повне припинення стоку. Ситуація може ускладнити водозабір та роботу водогосподарської інфраструктури.
