23 скасовані рішення та суперечки щодо апеляцій: що показав аналіз судової практики Глотова

Верховний Суд скасував 50% рішень Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, які потрапили до касаційного перегляду та в яких суддею-доповідачем був Микола Глотов. Із 46 таких рішень скасували 23, причому 20 із них стосувалися процесуальних питань. Відповідні дані оприлюднила громадська організація “Правова держава” за результатами дослідження судової практики за 2020–2026 роки.

Про це повідомляє видання “Апостроф”, посилаючись на дослідження ГО “Правова держава”, оприлюднене на платформі “Антирейд”.

Що показала статистика Верховного Суду

Автори дослідження проаналізували 207 постанов Верховного Суду, ухвалених із 4 березня 2020 року до 27 жовтня 2026 року у справах ВАКС. Дані систематизували станом на 7 листопада.

Дослідники зіставляли переглянуті рішення Апеляційної палати із суддями-доповідачами. При цьому враховували кількість рішень, а не постанов Верховного Суду: якщо однією постановою скасовували кілька ухвал, кожну з них рахували окремо.

За результатами аналізу, Верховний Суд переглянув 46 рішень, у яких Микола Глотов був суддею-доповідачем. Із них 23 скасував.

На ці рішення припадає 28,75% від усіх 80 скасувань, зафіксованих у дослідженій вибірці Апеляційної палати.

Для порівняння, у судді Віктора Панкулича скасували 12 із 22 переглянутих рішень, або 54,55%.

Водночас наведена статистика охоплює виключно рішення, які дійшли до касаційної інстанції. Вона не відображає загальної кількості рішень, ухвалених за участю цих суддів, і не може використовуватися як показник частки помилок у всій їхній практиці.

Більшість скасувань стосувалася апеляційних скарг

Із 23 скасованих рішень, у яких Глотов був доповідачем, 20 стосувалися процесуальних питань. Це становить майже 87%.

Зокрема, Верховний Суд скасував 14 із 19 ухвал про повернення апеляційних скарг або заяв, три ухвали про відмову у відкритті провадження та дві ухвали про відмову поновити строк оскарження.

Ще одне скасоване рішення стосувалося процесуального питання в цивільній справі.

Натомість серед 11 переглянутих рішень за результатами розгляду скарг на вироки та цивільних справ по суті скасували три, або 27,27%.

Подібне співвідношення дослідники зафіксували й загалом по Апеляційній палаті ВАКС. Із 87 процесуальних ухвал, які потрапили до касаційного перегляду, Верховний Суд скасував 47. Серед 120 рішень по суті скасованими виявилися 33.

Отже, процесуальні рішення частіше скасовували не лише в справах, де доповідачем був Глотов.

Чому Верховний Суд повертав справи на перегляд

Одним із прикладів, наведених у дослідженні, стала справа №991/4914/25 щодо обчислення строку апеляційного оскарження.

За інформацією авторів аналізу, 9 червня 2025 року апеляційну скаргу повернули заявнику, хоча копію оскаржуваної ухвали він отримав лише 14 червня.

Верховний Суд звернув увагу на правила обчислення строків оскарження для осіб, яких не викликали до слідчого судді, та скасував відповідне рішення.

Інші приклади стосувалися повернення апеляцій, відмов у відкритті проваджень і заяв про роз’яснення судових рішень.

Автори дослідження наголошують, що в таких випадках Верховний Суд переважно перевіряв дотримання процесуальних гарантій, а не висновки щодо винуватості обвинувачених чи оцінку доказів.

Які рішення суддя не підтримував

Окремий розділ дослідження присвячений правовим позиціям Миколи Глотова, викладеним в окремих думках. Такі документи суддя може подавати, коли не погоджується з рішенням більшості колегії.

Зокрема, у справі №303/1425/18 Глотов виступав проти скасування обвинувального вироку та закриття кримінального провадження через строки розслідування. Верховний Суд згодом скасував рішення більшості колегії, але з інших підстав. Тому це скасування не можна вважати спростуванням особистої позиції Глотова.

В іншій справі, №317/2973/18, суддя не погодився з виключенням із доказів протоколу огляду листування у Viber, отриманого без згоди другого учасника переписки та дозволу слідчого судді.

Також у справі №991/1378/22 Глотов підтримував позицію прокурора щодо арешту 535 200 доларів та 95 500 євро. Однак більшість суддів колегії відмовила в арешті цих коштів.

Водночас у дослідженні наведені й приклади, коли Глотов висловлювався на користь процесуальних прав заявників, зокрема щодо можливості оскаржувати арешт майна.

Автори аналізу зауважують, що ці приклади не охоплюють усіх окремих думок судді, тому не дозволяють визначити загальну спрямованість його судової практики.

Чому не всі рішення ВАКС можна оскаржити у Верховному Суді

Дослідники також звернули увагу на обмеження, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

Частина шоста статті 399 КПК дозволяє касаційне оскарження ухвал про повернення апеляційної скарги та відмову у відкритті провадження.

Водночас частина четверта статті 424 КПК обмежує можливість касаційного перегляду окремих рішень, ухвалених за результатами апеляційного розгляду скарг на рішення слідчих суддів.

Зокрема, йдеться про питання арешту майна, запобіжних заходів та відсторонення від посади на досудовій стадії.

Через це статистика Верховного Суду охоплює лише частину рішень Апеляційної палати ВАКС, а не всю практику її суддів.

Автори дослідження пропонують обговорити можливість розширення касаційного перегляду окремих процесуальних ухвал, водночас врахувавши потенційне збільшення навантаження на Верховний Суд.

Микола Глотов є суддею та суддею-спікером Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Згідно з офіційною біографією, з 2011 року він займався адвокатською практикою та був учасником програми “Адвокат майбутнього”.

Варто зазначити, що статус судді-доповідача не означає одноосібного ухвалення рішення колегією. Також наведені показники не є оцінкою професійної компетентності чи доброчесності судді, оскільки дослідження не охоплює всіх його рішень.

Позиція самого Миколи Глотова або Апеляційної палати ВАКС щодо результатів цього дослідження у використаних матеріалах не наведена.

Нагадаємо, 27 жовтня СтопКор повідомляв про рішення Верховного Суду у справі столичного ринку “Столичний”. Суд скасував ухвалу Апеляційної палати ВАКС і направив справу на новий розгляд, звернувши увагу на порушення правил обчислення строків апеляційного оскарження.

Також СтопКор висвітлював розгляд справи Юлії Тимошенко в Апеляційній палаті ВАКС, під час якого захисники заявляли відвід головуючому судді Миколі Глотову. Адвокати висловлювали сумніви щодо його неупередженості, посилаючись на порядок ухвалення процесуальних рішень.