Живете за кордоном: чи можуть українця мобілізувати в Польщі, Німеччині, Швеції або США
Українці, які живуть за кордоном із тимчасовим захистом, посвідкою на проживання або іншим міграційним статусом, не стають автоматично військовозобов’язаними країни перебування. Водночас єдиного правила для всіх держав немає: законодавство Польщі, Німеччини, Швеції та США по-різному визначає військовий і цивільний оборонний обов’язок.
Питання можливого призову особливо актуальне для українців, які тривалий час живуть за кордоном. Ключове значення має не лише статус проживання людини, а й законодавство конкретної держави та те, про який саме обов’язок ідеться — безпосередню військову службу, військовий облік чи виконання цивільних завдань у період війни. Про це пише Relocate.to.
Призов, реєстрація та цивільна служба — не одне й те саме
Поняття мобілізації може охоплювати різні юридичні механізми.
Військовий призов передбачає обов’язкове залучення людини до проходження служби у збройних силах.
Військова реєстрація означає внесення даних до відповідної системи. Сам факт такого обліку ще не свідчить про те, що людину обов’язково направлять до війська. Саме за таким принципом працює, зокрема, американська Selective Service System.
Окремим механізмом є цивільний оборонний обов’язок. У разі війни або підвищеної готовності держава може залучати людей до роботи, необхідної для функціонування критичної інфраструктури та суспільства.
Польща: посвідка чи тимчасовий захист не роблять українця військовозобов’язаним
Польський закон “Про оборону Вітчизни” прямо встановлює, що обов’язок оборони країни покладається на польських громадян, які відповідають встановленим законом вимогам за віком і станом здоров’я. Військовому обов’язку вони підлягають, як правило, від 18 до 60 років, а для частини військовослужбовців із відповідними званнями передбачена вища вікова межа.
Отже, українське громадянство у поєднанні з дозволом на проживання, постійним проживанням чи тимчасовим захистом у Польщі саме по собі не створює польського військового обов’язку.
Інша ситуація виникає після набуття громадянства Польщі. Тоді людина вже підпадає під правила, встановлені для польських громадян. Водночас для громадян Польщі, які одночасно мають громадянство іншої держави та постійно проживають за межами країни, закон містить окремий виняток щодо оборонного обов’язку.
Німеччина: нові правила діють із 2026 року, але стосуються громадян ФРН
Наявність у Німеччині посвідки на проживання або статусу тимчасового захисту не робить українця військовозобов’язаним Бундесверу. Німецький військовий обов’язок у законодавстві стосується чоловіків із громадянством ФРН.
З 1 січня 2026 року у Німеччині почала діяти нова модель військової служби. Вона залишається переважно добровільною. Молоді люди отримують спеціальні анкети щодо придатності та готовності служити: для чоловіків відповіді є обов’язковими, для жінок — добровільними.
При цьому обов’язковий медичний огляд для чоловіків 2008 року народження та молодших має запрацювати з 1 липня 2027 року. Нова система обліку охоплює німецьких громадян незалежно від того, чи мають вони також громадянство іншої держави.
Автоматичного повернення загального призову нові правила не передбачають. Однак у разі зміни безпекової ситуації або нестачі добровольців Бундестаг може окремим законом запровадити так звану військову службу за потребою.
Швеція: іноземців можуть залучити до загальної оборони, але не до військового призову
У Швеції діє система totalförsvarsplikt — загального оборонного обов’язку. Вона поширюється не лише на шведських громадян, а й на іноземців, які проживають у країні, — від початку календарного року, коли людині виповнюється 16 років, і до завершення року, в якому вона досягає 70 років.
Водночас важливо розмежовувати загальний оборонний обов’язок і безпосередню військову службу. За чинним законом обов’язок проходити värnplikt — військову службу у Збройних силах Швеції — поширюється лише на шведських громадян.
Для іноземців, які живуть у країні, можуть бути актуальними інші складові системи — цивільна служба або загальний службовий обов’язок. У разі підвищеної готовності чи війни це може означати необхідність залишатися на своїй роботі або виконувати завдання, потрібні для функціонування держави, наприклад у транспорті, енергетиці, медицині чи інших важливих сферах.
Таким чином, українець, який проживає у Швеції без шведського громадянства, не підлягає військовому призову як шведський військовозобов’язаний, однак може потрапляти під цивільні механізми загальної оборони.
США: частина іноземців повинна реєструватися в Selective Service
У США діє інша модель. Практично всі чоловіки віком від 18 до 25 років включно, які є громадянами США або належать до визначених категорій іммігрантів, повинні зареєструватися в Selective Service System.
Такий обов’язок, зокрема, поширюється на власників Green Card, біженців, осіб зі статусом parole або притулку, а також на частину іноземців без належно оформленого імміграційного статусу. Натомість чоловіки, які законно перебувають у США за чинними неімміграційними візами, як правило, реєструватися не повинні.
Важливо, що реєстрація в Selective Service не дорівнює призову до армії. Вона створює базу осіб, яких теоретично можна було б залучити у разі відновлення призову. Фактичного призову у США немає з 1973 року.
Після отримання громадянства іншої країни правовий статус українця може змінитися, адже на нього поширюватимуться місцеві правила військового обліку та служби. Водночас громадянство саме по собі не означає автоматичного призову — враховуються передбачені законодавством конкретної держави умови.
Нагадаємо, у Німеччині перебуває понад мільйон українців, частина з яких отримує фінансову підтримку через Jobcenter. Під час оформлення Bürgergeld важливо правильно зазначити відомості про власне майно, оскільки незадекларовані активи можуть вплинути на розмір допомоги.
