Ядерна бомба замість переговорів: в Ірані посилюються заклики вийти з міжнародного договору

В Ірані дедалі гучніше вимагають створити власну ядерну зброю після військових ударів США та Ізраїлю. Заклики переглянути багаторічну мирну ядерну доктрину лунають не лише від прихильників жорсткої політики, а й від впливових духовних лідерів та представників влади. У Тегерані також обговорюють можливий вихід із Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, що може докорінно змінити безпекову ситуацію на Близькому Сході.

В Ірані дедалі частіше вимагають створити ядерну бомбу

Після атак США та Ізраїлю в Ірані помітно змінилося ставлення до питання ядерного озброєння. Якщо раніше вимоги створити власну атомну бомбу переважно підтримували прихильники жорсткої політичної лінії, то тепер ця тема поступово виходить на рівень загальнонаціональної дискусії.

Про це йдеться у матеріалі The New York Times.

За інформацією видання, відповідні заяви дедалі частіше звучать від державних чиновників, представників духовенства та учасників вуличних акцій.

Показовим став виступ імама Алі Сепахванда під час п’ятничної молитви в місті Кухдашт на заході Ірану.

“Ми повинні мати ядерну зброю, щоб ми могли протистояти злочинній Америці з силою, якщо Бог дасть”, — заявив він.

Присутні підтримували його гаслами: “Ядерне стримування — наше невід’ємне право!”. Стіни молитовної зали при цьому були прикрашені фотографіями командирів, загиблих під час війни зі США та Ізраїлем.

За оцінками аналітиків, подібні настрої свідчать про поступове послаблення суспільного табу на створення ядерної зброї.

Чому Іран може відмовитися від мирної ядерної доктрини

Протягом десятиліть офіційна позиція Тегерана ґрунтувалася на фетві — релігійному указі колишнього верховного лідера Алі Хаменеї, який забороняв розробку та застосування ядерної зброї.

Ця заборона поширювалася на державні установи, військові структури та Корпус вартових ісламської революції. Влада Ірану послідовно заявляла, що національна ядерна програма має виключно мирний характер.

Водночас західні розвідки неодноразово повідомляли про збагачення урану до рівнів, які потенційно можуть використовуватися для створення ядерної зброї. США та Ізраїль звинувачували Тегеран у прихованій підготовці до отримання власної бомби.

У 2015 році Іран уклав ядерну угоду зі США та іншими світовими державами. Документ передбачав обмеження ядерної діяльності країни в обмін на послаблення міжнародних санкцій. Однак у 2018 році президент США Дональд Трамп оголосив про вихід Вашингтона з домовленостей.

За оцінками експертів, попередня стратегія Хаменеї полягала у збереженні невизначеності щодо справжніх ядерних намірів країни. Тегеран прагнув створити потенційний фактор стримування противників, не переходячи до відкритого виробництва ядерної зброї.

Однак військові удари США та Ізраїлю продемонстрували, що така стратегія не гарантує безпеки країни. Після загибелі Алі Хаменеї під час одного з етапів конфлікту питання перегляду ядерної політики набуло ще більшої актуальності.

У Тегерані обговорюють вихід із ядерного договору

Ще одним свідченням зміни настроїв стали заклики відмовитися від участі в Договорі про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ).

Після ударів Ізраїлю та США у 2025 році такі вимоги почали звучати дедалі частіше. Тепер до них долучаються не лише радикально налаштовані політики, а й представники релігійного істеблішменту.

За оцінками частини аналітиків, синхронність подібних заяв може свідчити про кампанію, яку організовує або принаймні підтримує іранське керівництво.

Головний представник Ірану з питань національної безпеки Мохсен Резаї заявив, що питання перегляду ядерної доктрини вже перебуває на порядку денному влади.

“Жодного нового рішення наразі не ухвалено. Звісно, зараз питання полягає в тому, чи хочемо ми зберегти ту саму доктрину, яка була у нас до війни, якщо вона знову спалахне”, — пояснив він.

Експерт із зовнішньої політики в Тегерані Мохаммад Кадері зазначив, що раніше прихильники виходу з ДНЯЗ залишалися меншістю серед представників керівництва. Нині ж їхня позиція поступово набуває впливу.

На його думку, прихильники такого рішення переконані, що вихід із договору може стати кроком до створення ядерного стримування на тлі постійних військових загроз з боку США та Ізраїлю.

Ядерна риторика може бути інструментом тиску на США

Водночас не всі експерти вважають, що Тегеран уже ухвалив рішення про створення ядерної бомби.

Аналітик вашингтонської дослідницької організації DAWN Омід Мемаріан припускає, що активне обговорення ядерного питання може бути частиною політичної стратегії Ірану.

Зокрема, Тегеран може використовувати загрозу перегляду ядерної доктрини як інструмент впливу на Вашингтон під час дипломатичних переговорів.

“Вони грають цією картою: якщо переговори проваляться, ми підемо іншим шляхом, і це дорого вам коштуватиме”, — пояснив експерт.

Додатковим чинником стали заяви Дональда Трампа. Американський президент припустив, що якби Іран уже мав ядерну зброю, Вашингтон був би змушений вести з Тегераном зовсім іншу розмову.

Такі висловлювання, на думку аналітиків, можуть лише посилювати переконання іранського суспільства в необхідності власного ядерного стримування.

Не всі в Ірані підтримують створення ядерної зброї

Попри зростання кількості прихильників ядерного озброєння, всередині Ірану залишається й опозиція до такого сценарію.

Зокрема, представники реформістського політичного табору, серед яких президент Масуд Пезешкіан і колишній глава держави Хасан Рухані, виступають за збереження мирного характеру ядерної програми.

Колишній іранський дипломат Куруш Ахмаді також застеріг від відмови від чинної доктрини. У публікації для реформістської газети Shargh він наголосив, що заклики впливових діячів до створення ядерної зброї можуть ускладнити роботу тих представників влади, які намагаються запобігти новій війні.

Експерт із питань Ірану вашингтонського аналітичного центру Center for International Policy Сіна Туссі звернув увагу на складність становища прихильників стриманості.

За його словами, після масштабних ударів, загибелі частини найвищого керівництва та пошкодження інфраструктури країни їм дедалі важче пояснювати, чому Іран має й надалі відмовлятися від ядерної зброї.

Водночас Туссі попередив: нові американські удари можуть посилити саме ті аргументи на користь ядерного озброєння, яким Вашингтон нібито намагається запобігти.

Показовою стала й заява імама Мохаммада Джавада Хадж Алі Акбарі, який під час публічної молитви в Тегерані назвав перегляд ядерної доктрини “національною вимогою”.

Коли присутні почали вигукувати звичне гасло “Ядерна енергія — наше невід’ємне право!”, він відповів: “Це старе гасло. Ми вже далеко за його межами”.

Тим часом іранське державне телебачення вже оприлюднило інструкції для населення на випадок ядерного удару. Громадян закликали підготувати укриття та залишатися там щонайменше 24 години.

Таким чином, питання ядерної зброї в Ірані поступово перетворюється з дискусії вузького кола радикальних політиків на одну з ключових тем національної безпеки. Чи переростуть ці заяви в реальну зміну державної політики, поки невідомо. Водночас перегляд ядерної доктрини Тегерана може мати серйозні наслідки не лише для Близького Сходу, а й для міжнародної системи нерозповсюдження ядерної зброї.

Раніше СтопКор писав, що в Білорусі розпочалися навчання з бойового застосування ядерної зброї за участю ракетних військ та авіації. Військові спільно з російською стороною відпрацьовуватимуть переміщення, доставлення та підготовку ядерних боєприпасів до можливого застосування. У Міноборони Білорусі назвали тренування плановими та запевнили, що вони нібито не становлять загрози іншим країнам.