Води може не бути кілька днів: як підготуватися до масштабних відключень і вижити без водопостачання

Через ризики пошкодження критичної інфраструктури українцям варто бути готовими не лише до відключень електроенергії, а й до тривалих перебоїв із водопостачанням. Без води складно приготувати їжу, підтримувати гігієну та забезпечити базові побутові потреби. Тому підготувати резерв краще заздалегідь, а не після того, як із крана перестане текти вода.

Розповідаємо, скільки води потрібно мати вдома, як її зберігати та чим замінити звичні побутові процедури.

Скільки води потрібно запасти на одну людину?

За рекомендаціями фахівців, мінімальний запас на одну дорослу людину має становити:

• 3 літри питної води на добу
• 10–12 літрів технічної води

Запас бажано розрахувати щонайменше на 72 години.

Наприклад, сім’ї з трьох дорослих людей на три доби знадобиться близько 27 літрів питної води та 90–108 літрів технічної. Якщо вдома є маленькі діти, літні люди або домашні тварини, потреби потрібно розрахувати окремо.

Як правильно зберігати воду?

Не варто набирати воду в перші-ліпші пляшки чи каністри. Для запасів використовуйте чисті харчові ємності з кришками, які щільно закриваються.

Основні правила:

• зберігайте воду в прохолодному місці, подалі від сонячного проміння;
• підписуйте ємності: “питна” та “технічна”;
• не використовуйте тару з-під побутової хімії, пального чи інших токсичних речовин;
• не занурюйте руки або брудний посуд у запас питної води;
• регулярно оновлюйте запаси, якщо використовуєте воду, набрану самостійно.

Де брати воду, якщо її відключили?

Якщо централізоване водопостачання припинилося, альтернативою можуть стати офіційні пункти розливу, бювети, перевірені колодязі та свердловини, а також бутильована вода.

Водночас не варто набирати воду з річок, озер чи випадкових водойм для пиття та приготування їжі. Навіть прозора вода може містити небезпечні мікроорганізми або хімічні домішки.

Якщо якість води викликає сумніви, її потрібно знезаразити. Кип’ятіння допомагає знищити більшість хвороботворних мікроорганізмів, однак не усуває хімічне забруднення. Тому воду з невідомим складом не можна вважати безпечною лише після кип’ятіння.

Як підтримувати гігієну без води?

Навіть за відсутності водопостачання важливо не нехтувати базовою гігієною. Для цього варто заздалегідь придбати:

• вологі серветки та антисептик для рук;
• сухий шампунь;
• одноразові рушники;
• засоби для очищення поверхонь;
• запас туалетного паперу та пакетів для сміття.

Для миття рук можна використовувати невелику пляшку з дозатором або спеціальну ємність із краном. Це допоможе контролювати витрати води.

Якщо води недостатньо для звичайного прибирання, пріоритет варто віддавати чистоті кухонних поверхонь, посуду та місць приготування їжі.

Що робити з туалетом і побутом?

Якщо через аварію або пошкодження мереж перестала працювати каналізація, не варто зливати воду без розуміння, чи функціонує система водовідведення.

На випадок тривалої аварії можна підготувати щільні сміттєві пакети, одноразові рукавички, абсорбувальний матеріал і засоби для дезінфекції. Якщо каналізація не працює, слід користуватися лише безпечним тимчасовим рішенням для збору відходів, не допускаючи їх контакту з питною водою та продуктами.

Що варто купити заздалегідь?

Щоб не шукати необхідні речі в останній момент, сформуйте невеликий резерв:

1. Бутильована питна вода та харчові каністри.
2. Вологі серветки, антисептик і сухий шампунь.
3. Паперові рушники, туалетний папір і пакети для сміття.
4. Засоби для знезараження води, призначені саме для питного використання.
5. Одноразовий посуд і рукавички.
6. Запас води та корму для домашніх тварин.

Головне — не чекати фактичного припинення водопостачання. Навіть невеликий підготовлений резерв допоможе родині спокійніше пережити перші дні аварійної ситуації.

Раніше СтопКор повідомляв про початок опалювального сезону в житлових будинках Києва 2 листопада. Тоді міська влада пояснювала, що через масштаб системи централізованого теплопостачання запуск тепла може тривати до семи днів.

Також СтопКор писав про підготовку Києва до складного опалювального сезону та створення резервних джерел теплопостачання. Частину проєктів із посилення енергетичної стійкості столиці планували завершити до кінця 2026 року.