Від ”не відповідає посаді” до безстрокової судді: як донька Лідії Ізовітової повернулася в суддівський корпус

Президент Володимир Зеленський 15 вересня 2026 року підписав указ №913/2026, яким призначив Олену Ізовітову-Вакім суддею Харківського окружного адміністративного суду. Призначення є безстроковим.

Це рішення викликало критику з боку громадських організацій, зокрема Фундації DEJURE. Причина – суддівське минуле Ізовітової-Вакім, її рішення часів Революції Гідності, попереднє негативне кваліфікаційне оцінювання та зв’язки її матері Лідії Ізовітової з українською адвокатурою.

Окремо цю історію прокоментував колишній народний депутат Борислав Береза. Водночас важливо зазначити: у липні 2026 року проти Берези були запроваджені персональні санкції рішенням РНБО, введеним у дію указом президента №704/2026. Тому його твердження редакція розглядає саме як авторську позицію, а не як встановлені факти, і звіряє їх із судовими рішеннями та офіційними документами.

Що стверджує Береза

У своєму дописі Береза називає призначення Ізовітової-Вакім “реваншем Антимайдану” та пише, що вона є донькою Лідії Ізовітової – багаторічної очільниці Національної асоціації адвокатів України, яку він називає соратницею Віктора Медведчука.

Береза також нагадує про рішення Ізовітової-Вакім у листопаді 2013 року, коли вона обмежила проведення мирних зібрань у Харкові, та про її кваліфікаційне оцінювання.

“Ще у 2024 році Ізовітова-Вакім не пройшла кваліфікаційне оцінювання”, – пише Береза, ставлячи питання, хто і чому зрештою відкрив їй шлях до безстрокового призначення.

Ця частина його допису має документальне підтвердження.

Два рішення судді під час Революції Гідності

25 листопада 2013 року суддя Ізовітова-Вакім розглянула позов Харківської міської ради щодо обмеження проведення безстрокового Євромайдану на площі Свободи. Вона задовольнила позов і заборонила акцію з використанням наметів, звукопідсилювальної апаратури та нічного чергування. Наступного дня суддя заборонила іншу безстрокову акцію в Харкові, причому обмеження поширювалося на невизначене коло осіб і на вулицях, площі та перехрестя міста. Це підтверджується матеріалами ВККС та ВРП.

У 2017 році Перша дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя припинила дисциплінарне провадження щодо судді через сплив строку притягнення до відповідальності. Водночас у рішенні ВРП були зафіксовані порушення процесуального характеру, зокрема, недостатнє обґрунтування обмежень права на мирні зібрання та повна заборона таких зібрань для невизначеного кола осіб на значній території та невизначений строк.

Пізніше ці рішення стали одним із ключових предметів претензій Громадської ради доброчесності.

ВККС у 2024 році рекомендувала звільнити суддю

Ізовітову-Вакім призначили суддею Харківського окружного адміністративного суду у 2009 році строком на п’ять років. У 2014 році ВККС рекомендувала її для обрання безстроково, однак президентського указу тоді не було. П’ятирічний строк повноважень завершився 18 червня 2014 року.

У 2019 році ВККС за результатами оцінювання визнала суддю такою, що відповідає займаній посаді. Однак після поновлення процедури оцінювання у 2024 році ситуація змінилася.

18 січня 2024 року ВККС у пленарному складі визнала Ізовітову-Вакім такою, що не відповідає займаній посаді, та внесла до Вищої ради правосуддя подання про її звільнення. Комісія зазначила, що суддя, ухвалюючи рішення щодо мирних зібрань у Харкові, допустила поведінку, яка підриває довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя.

Водночас ВККС окремо зазначила, що твердження ГРД про використання Ізовітовою-Вакім родинних зв’язків для кар’єри були, на думку Комісії, спростовані поясненнями судді та документами.

Але у справу втрутився Верховний Суд

У 2024 році Ізовітова-Вакім оскаржила рішення ВККС у Верховному Суді.

7 травня 2025 року колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду частково задовольнила її позов у справі №990/43/24 та скасувала рішення ВККС.

І тут виникає головний момент цієї історії.

Як пояснює Фундація DEJURE, Верховний Суд скасував рішення ВККС не внаслідок нового позитивного оцінювання доброчесності судді, а через питання до процедури проведення кваліфікаційного оцінювання. DEJURE стверджує, що саме це рішення дозволило Ізовітовій-Вакім залишитися в суддівському корпусі та надалі отримати безстрокове призначення.

До складу колегії, яка ухвалила рішення у цій справі, увійшли Микола Гімон, Ірина Васильєва, Ігор Дашутін, В’ячеслав Хохуляк та Микола Яковенко, зазначає DEJURE.

При цьому сама юридична підстава рішення Верховного Суду має значення: суд виходив із того, що позивачка мала право оскаржити порушення процедури кваліфікаційного оцінювання, а склад ВККС, який проводив оцінювання, на думку суду, не мав належних повноважень для цього.

Тобто коректно говорити не про те, що Верховний Суд “визнав Ізовітову-Вакім доброчесною”, а про те, що він скасував негативне рішення ВККС з процедурних підстав.

Хто така Лідія Ізовітова

Лідія Ізовітова багато років очолює Національну асоціацію адвокатів України та Раду адвокатів України. Сама НААУ і надалі офіційно представляє її як голову цих органів.

Водночас її діяльність та вплив на адвокатуру давно є предметом критики з боку правозахисників та громадських організацій.

Зокрема, у березні 2026 року Фундація DEJURE писала про призначення Андрія Єрмака головою одного з комітетів НААУ. За твердженням організації, призначення здійснила саме Лідія Ізовітова. DEJURE також пов’язує її з Віктором Медведчуком.

“Українська правда” у своєму матеріалі про реформу адвокатури також писала про давні професійні зв’язки Ізовітової з Медведчуком і зазначала, що з 2001 року вона працювала його заступницею у Спілці адвокатів.

Водночас твердження про те, що Лідія Ізовітова особисто вплинула на призначення доньки суддею, наразі залишається припущенням, яке потребує доказів.

Що є у декларації Олени Ізовітової-Вакім

Єдиний державний реєстр декларацій містить її щорічну декларацію за 2025 рік. У документі вказаний чоловік – Еліас Вакім. Фактичне місце проживання судді зазначене у Височанській громаді Харківської області.

Декларація містить значний майновий блок. Зокрема, родина декларує 316-метровий житловий будинок у Покотилівці, яким володіє чоловік, а Олена Ізовітова-Вакім зазначена як особа, що користується ним як місцем фактичного проживання. Вартість будинку на дату набуття права у 2008 році становила 90 361 грн.

Окрім того, у декларації зазначені квартира в Харкові площею 69,7 м², де судді належить 47%, та низка нежитлових приміщень. Серед них — об’єкт площею 882,8 м², придбаний у 2016 році, вартість якого у декларації вказана як “не відомо”. Однак це не єдиний великий нежитловий об’єкт: декларація також містить приміщення площею 524,4, 284,7, 264,4, 182,8 та 142,8 м².

У Києві Олена Ізовітова-Вакім декларує квартиру площею 154 м² та машиномісце площею 17,3 м².

Серед автомобілів родини – BMW X5 2005 року, Mercedes-Benz S63 AMG 2008 року, Toyota Land Cruiser Prado 150 2014 року та ГАЗ-24 1986 року. Prado, за декларацією, придбали у 2024 році за 300 тис. грн.

Чоловік судді декларує корпоративні права у трьох компаніях: 50% ТОВ “АМАН”, частку в ТОВ “Аудиторська фірма Інаудит ВІ.Ай.Джі.” та 80% ТОВ “ХОФФМАН СОЛЮШЕН ДЕВЕЛОПМЕНТ”. Усі три компанії також зазначені в декларації у розділі про юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником яких є член сім’ї.

За 2025 рік Олена Ізовітова-Вакім задекларувала 1,08 млн грн зарплати в Харківському окружному адміністративному суді. Її чоловік отримав 4,46 млн грн від підприємницької діяльності та ще 148,8 тис. грн зарплати за сумісництвом. Загалом задекларовані доходи сім’ї становили близько 5,69 млн грн.

Чому це стало можливим саме зараз

Після рішення Верховного Суду 2025 року негативне рішення ВККС щодо Ізовітової-Вакім було скасоване. А 15 вересня 2026 року президент підписав указ №913/2026 про її призначення суддею Харківського окружного адміністративного суду.

Таким чином, ланцюжок виглядає так: негативне кваліфікаційне оцінювання ВККС у 2024 році – позов судді – скасування рішення ВККС Верховним Судом у травні 2025 року – безстрокове призначення президентом у вересні 2026 року.

Фундація DEJURE вважає ключовою саме роль колегії Касаційного адміністративного суду, яка скасувала негативний висновок ВККС. Організація окремо назвала п’ятьох суддів цієї колегії.

Водночас сам факт скасування рішення ВККС судом не означає автоматично встановлення недоброчесності суддів Верховного Суду чи незаконності їхнього рішення. Юридична оцінка була пов’язана з процедурою кваліфікаційного оцінювання.

СтопКор підготував запит до Вищої ради правосуддя щодо обставин призначення Олени Ізовітової-Вакім. Редакція звернулася по офіційні пояснення та чекатиме на відповідь ВРП. У разі отримання коментарів ми їх опублікуємо.

А питання, хто саме і на якому етапі забезпечив повернення Ізовітової-Вакім до процедури безстрокового призначення, залишається предметом подальшої перевірки.

Раніше СтопКор писав, що прокурор Жовківської окружної прокуратури Львівщини Євген Лозовий та його родина за близько 16 місяців змінили три автомобілі, причому в деклараціях вказані ціни, які, за оцінкою Absolution Leaks, можуть бути нижчими за ринкові. Йдеться про Kia E-Niro за 500 тис. грн, Kia Niro за 174,7 тис. грн та Hyundai Ioniq 5 за 861 тис. грн. Водночас сама різниця між задекларованою та ринковою ціною не свідчить про порушення, а встановити правомірність придбання може лише компетентна перевірка.