Умережі поставили під сумнів призначення Філатова держсекретарем Мінцифри
Призначення Германа Філатова державним секретарем Міністерства цифрової трансформації України викликало критичні запитання щодо його професійного досвіду та відповідності новій посаді. Автор допису, який називає себе ідеологом-візіонером інформаційної та кібербезпеки, звернув увагу на кар’єрний шлях чиновника, його освіту та швидке просування державними структурами. Зокрема, він поставив під сумнів відповідність досвіду Філатова роботі у сфері цифровізації та припустив, що кадрові рішення могли залежати не лише від професійних якостей.
Про це написав у Facebook Костянтин Коршун.
Від юриспруденції до цифровізації: кар’єрний шлях Філатова
Герман Філатов має дві вищі освіти: у 2019 році він закінчив Університет банківської справи, а у 2020-му — Національну академію внутрішніх справ. Його професійна кар’єра розпочалася з юридичної роботи в Українському інституті книги та Міністерстві культури.
Згодом він працював у Державному агентстві розвитку туризму, де відповідав за напрям розвитку конференц-індустрії, а потім – у Міністерстві інфраструктури, займаючись питаннями розвитку аеропортів.
У 2023 році Філатов перейшов до патронатної служби Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, а у 2024-му очолив департамент взаємодії з органами державної влади.
У лютому 2025 року його призначили заступником голови Державного агентства водних ресурсів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. 13 жовтня 2026 року Кабмін призначив Філатова державним секретарем Мінцифри.
Саме відсутність очевидної спеціалізації в ІТ у попередній освіті та кар’єрі чиновника стала одним із головних приводів для критики з боку автора допису.
“Лояльність перемагає професійність”
Костянтин Коршун звернув увагу на те, що державний секретар міністерства відповідає за організацію роботи апарату, кадрові процеси, координацію структурних підрозділів та запобігання корупції. На його думку, така посада потребує належного професійного досвіду й управлінської компетентності.
Автор також поставив під сумнів прозорість кадрового просування Філатова та припустив, що воно могло бути пов’язане з особистими зв’язками або лояльністю до керівництва. Водночас Коршун визнав, що не має даних, які підтверджували б такі припущення, і закликав читачів поділитися відомою їм інформацією.
У дописі він ширше критикує кадрову політику влади, стверджуючи, що політична лояльність нерідко переважає професійні якості під час призначень на державні посади.
Нагадаємо, після року роботи на чолі уряду Свириденко Зеленський запропонував їй очолити важливий напрям у відносинах з одним із ключових міжнародних партнерів України.