Тимчасовий захист українців у ЄС завершиться у 2028 році: що готує Європа для 4,4 млн людей

У Європейському Союзі розпочали підготовку до можливого завершення механізму тимчасового захисту українців у березні 2028 року. За роки повномасштабної війни мільйони людей знайшли за кордоном роботу, облаштували побут і влаштували дітей до навчальних закладів. Тепер європейські інституції обговорюють, як забезпечити їм законні підстави для подальшого проживання або допомогти безпечно повернутися до України.

13 жовтня 2026 року Європейський комітет регіонів на 173-му пленарному засіданні затвердив висновок під назвою “Від тимчасового захисту до сталих рішень для переміщених українців у ЄС — роль міст і регіонів”. Про це пише Relocate.

У документі йдеться про необхідність завчасно підготувати Євросоюз до завершення спеціального механізму, який діє з березня 2022 року. Завдяки йому люди, які виїхали з України через російське вторгнення, отримали можливість законно проживати у країнах ЄС, працювати, здобувати освіту та користуватися соціальною підтримкою без проходження звичайної процедури отримання притулку.

Однак наближення 2028 року порушує питання подальшого статусу тих, хто не матиме можливості або бажання повертатися на батьківщину.

Як повідомляє Європейський комітет регіонів, державам-членам рекомендують створити зрозумілі правові умови для українців. Під час ухвалення майбутніх рішень пропонують брати до уваги не тільки міграційні норми, а й сімейні, соціальні та інші обставини людей.

Скільки українців перебувають під захистом ЄС

За інформацією Євростату, яку опублікували 12 жовтня, станом на 31 серпня 2026 року в країнах Європейського Союзу тимчасовим захистом користувалися 4,43 мільйона людей, які залишили Україну через війну.

Найбільше отримувачів цього статусу проживали у трьох державах. Лідером залишалася Німеччина, де перебували приблизно 1,3 мільйона осіб. Друге місце посідала Польща з близько 950 тисячами отримувачів захисту. У Чехії цей показник становив орієнтовно 400 тисяч людей.

Водночас значна частина українців не відмовляється від перспективи повернення додому.

Згідно з даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, на які посилається Європейський комітет регіонів, 49% опитаних українських біженців сподіваються або планують у майбутньому повернутися до України.

Проте реалізація цих намірів залежатиме передусім від безпекової ситуації. Для людей також мають значення наявність житла, можливість працевлаштування та відновлення необхідних послуг у рідних громадах.

Які зміни готують після завершення тимчасового захисту

Однією з основних рекомендацій Європейського комітету регіонів став поступовий перехід українців на інші законні підстави перебування в країнах ЄС.

Зараз механізм тимчасового захисту продовжено до 4 березня 2028 року. Його створили як надзвичайний захід для допомоги людям, які рятувалися від повномасштабного вторгнення. Водночас він не призначений для безстрокового використання замість звичайних міграційних процедур.

Саме тому європейським урядам пропонують використати час, що залишився, для підготовки нових правових рішень.

Зокрема, українці можуть отримати можливість переходити на національні дозволи на проживання залежно від особистих обставин. Підставами для оформлення таких документів можуть бути офіційна робота, ведення бізнесу, навчання, возз’єднання із членами родини або інші випадки, визначені законодавством відповідної держави.

Особливу увагу рекомендують приділити безперервності законного перебування. Йдеться про те, щоб люди не опинилися в ситуації, коли термін тимчасового захисту вже завершився, а новий дозвіл на проживання ще не оформлений.

Крім того, під час розроблення правил пропонують враховувати тривалість проживання в країні, рівень інтеграції, набуті права та сімейне становище.

Водночас документ не передбачає автоматичного надання всім українцям посвідок на постійне проживання. Остаточні вимоги залежатимуть від майбутніх рішень Євросоюзу та міграційного законодавства окремих держав.

Робота, навчання та житло: які умови хочуть покращити

Європейський комітет регіонів наголошує на необхідності враховувати становище українців, які за роки війни вже інтегрувалися в місцеві громади.

Багато людей встигли вивчити мову країни перебування, працевлаштуватися, започаткувати власний бізнес або продовжити освіту. Їхні діти навчаються в місцевих школах, а родини поступово налагодили соціальні зв’язки.

На думку представників Комітету, ці обставини повинні впливати на подальшу політику ЄС щодо українців.

Серед пріоритетів називають полегшення доступу до працевлаштування, усунення перешкод у визнанні іноземних дипломів і професійних кваліфікацій, а також розширення можливостей для навчання та професійної підготовки.

Окремим напрямом залишається забезпечення людей доступним житлом, медичною допомогою та соціальними послугами.

Особливу підтримку пропонують передбачити для дітей, молоді, людей старшого віку, жінок, осіб з інвалідністю та інших вразливих категорій.

Таким чином, європейські інституції пропонують поступово змінити підхід до підтримки переміщених українців. Замість орієнтації виключно на невідкладну допомогу йдеться про створення умов, які дозволять людям самостійно забезпечувати свої потреби та повноцінно брати участь у житті суспільства.

Чи повертатимуть українців додому після 2028 року

Ще одним важливим питанням у висновку Європейського комітету регіонів стала організація добровільного повернення громадян України.

Представники Комітету наполягають, що рішення про повернення має ухвалюватися з урахуванням безпеки та конкретної ситуації кожної родини.

Зокрема, необхідно оцінювати стан здоров’я людей, наявність придатного для проживання житла, перспективи працевлаштування, можливість продовження навчання дітей та обстановку в регіоні, куди вони планують повернутися.

У документі звертають увагу, що умови в різних частинах України суттєво відрізняються. Повернення до відносно безпечного населеного пункту не можна прирівнювати до переїзду в громаду, яка регулярно потерпає від російських обстрілів або залишається окупованою.

Тому добровільне повернення потребуватиме співпраці європейських та українських органів місцевого самоврядування.

Серед необхідних заходів називають допомогу у відновленні житла, забезпечення доступу до медичних установ, освітніх закладів і системи соціальної підтримки.

Метою такого підходу є не лише повернення українців на батьківщину, а й створення умов для їхньої подальшої реінтеграції.

Чому європейські міста потребують додаткового фінансування

Підготовка до завершення тимчасового захисту вимагатиме фінансової та організаційної підтримки місцевої влади.

У Європейському комітеті регіонів пояснюють, що значна частина відповідальності за прийняття переміщених українців припадає саме на муніципалітети.

Місцеві органи влади забезпечують функціонування шкіл, лікарень і соціальних служб, допомагають людям із житлом та пошуком роботи.

Тому Комітет звернувся до інституцій Євросоюзу й національних урядів із закликом передбачити стабільне та прогнозоване фінансування для міст і регіонів.

Крім цього, представників місцевого самоврядування рекомендують залучати до розроблення майбутніх правил проживання українців.

У Комітеті застерігають, що без належних ресурсів навіть підготовлені механізми переходу на інші дозволи можуть зіткнутися з труднощами під час практичного впровадження.

Що кажуть європейські посадовці про майбутнє українців

Доповідачка Європейського комітету регіонів, голова парламенту Бремена Антьє Гротеєр наголосила, що запровадження тимчасового захисту було важливим рішенням на початку повномасштабної війни.

Однак, за її словами, такий механізм не може залишатися постійною відповіддю на потреби людей, які вимушено залишили Україну.

Гротеєр звернула увагу на необхідність забезпечити українцям розуміння їхніх подальших перспектив. Водночас європейські міста й регіони повинні брати безпосередню участь у формуванні нових правил.

Свою позицію висловила й спеціальна представниця Європейської комісії з питань українців у ЄС Ільва Йоганссон.

Вона закликала розглядати громадян України не лише як людей, яким потрібна підтримка, а і як партнерів Європейського Союзу.

За оцінкою Йоганссон, мільйони українців, які зараз мешкають у європейських державах, стали своєрідним зв’язком між Україною та ЄС.

Вона зазначила, що частина цих людей у майбутньому повернеться на батьківщину, а інші продовжать проживати за кордоном.

Водночас обидві групи можуть зробити важливий внесок у відновлення України після війни та її подальше зближення з Європейським Союзом.

Чи потрібно буде залишати ЄС після 4 березня 2028 року

Дата 4 березня 2028 року визначена як завершення нинішнього періоду дії механізму тимчасового захисту. Однак це не означає, що всім українцям доведеться обов’язково виїхати з Євросоюзу саме цього дня.

Разом із тим закінчення дії спеціального механізму не надаватиме автоматичного права на подальше проживання в ЄС усім його отримувачам.

Важливо розрізняти рекомендації європейських інституцій та вже ухвалені юридично обов’язкові рішення.

Європейський комітет регіонів виконує консультативну функцію. Його висновки можуть впливати на майбутню політику Євросоюзу, проте самі собою не змінюють міграційного законодавства та не надають нових індивідуальних прав на проживання.

Отже, документ від 13 жовтня 2026 року не скасовує чинного тимчасового захисту, не зобов’язує українців повертатися додому у 2028 році та не гарантує автоматичного отримання постійних посвідок.

Також у ньому не йдеться про запровадження єдиного нового міграційного статусу для всіх українців.

Європейський комітет регіонів закликає держави ЄС завчасно підготувати механізми, які дозволять українцям після завершення тимчасового захисту законно залишатися в Європі або добровільно повернутися на батьківщину.

Нагадаємо, українці, які перебувають у Європі через війну, поступово отримують можливість оформити посвідки на проживання, не пов’язані з тимчасовим захистом. У Польщі для цього передбачена трирічна карта CUKR, у Чехії — спеціальний п’ятирічний дозвіл, а Ірландія запровадила дворічний Stamp 4. В інших країнах змінити міграційний статус можна переважно за наявності роботи або інших законних підстав.