Три місяці на укриття або банкрутство: чому малий бізнес вимагає перегляду правил Кабміну

Нова постанова Кабміну про облаштування укриттів поставила тисячі українських підприємців перед загрозою зупинки діяльності. На виконання вимог уряд відвів лише три місяці, хоча для багатьох представників малого бізнесу створення захисних споруд є технічно неможливим або фінансово непосильним. Після хвилі обурення у Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови № 16191, а МВС підтвердило наявність прогалин у механізмі перевірки безпечних просторів.

Постанова Кабінету Міністрів № 1092, яка мала врегулювати питання безпеки працівників і відвідувачів під час повітряних тривог, спричинила серйозний конфлікт між новими державними вимогами та реальними можливостями бізнесу. Підприємцям фактично дали три місяці, щоб облаштувати укриття або зіткнутися з ризиком обмеження чи зупинення роботи.

Найбільше труднощів нові правила створюють для малого підприємництва. Кафе, магазини, аптеки, невеликі виробництва та підприємства сфери послуг часто орендують приміщення, де немає підвалів чи технічної можливості створити повноцінну захисну споруду. Водночас реконструкція або пошук нового приміщення потребують значних фінансових ресурсів.

Додатковим фактором ризику стала тривалість повітряних тривог. Коли дронова небезпека триває 10–15 годин на добу, обмеження роботи під час “жовтого” рівня загрози може обернутися для підприємств серйозними збитками. Автори парламентської ініціативи попереджають про можливі банкрутства, скорочення робочих місць і зменшення податкових надходжень.

Укриття або зупинка роботи: що пропонують змінити депутати

На тлі невдоволення підприємців у Верховній Раді з’явився проєкт постанови № 16191, спрямований на зміну механізму допуску підприємств до роботи за відсутності укриттів.

Найбільше запитань викликала норма постанови № 1092, яка дозволяє підприємствам без захисних споруд продовжувати діяльність за погодженням із трудовим колективом лише протягом обмеженого перехідного періоду.

У пояснювальній записці до парламентської ініціативи зазначається, що трьох місяців недостатньо для більшості суб’єктів мікро- та малого підприємництва. Серед основних перешкод називають відсутність технічної можливості облаштувати укриття в орендованих приміщеннях, надмірний фінансовий тягар і тривалі процедури погодження будівельних робіт.

Тому парламентарі пропонують не просто продовжити перехідний період, а змінити сам принцип допуску підприємств до роботи.

Зокрема, відповідну норму пропонується викласти в такій редакції:

“В приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях яких відсутнє тимчасове або постійне укриття, можуть провадити свою діяльність за погодженням з працівником”.

Фактично депутати пропонують перейти від тимчасового дозволу на роботу без укриття до моделі, за якої продовження діяльності залежатиме від індивідуального погодження працівника.

Однак у проєкті не уточнюється, у якій формі має надаватися така згода та як вона співвідноситиметься з обов’язками роботодавця щодо охорони праці й цивільного захисту. Тож навіть у разі ухвалення запропонованих змін частина юридичних питань залишиться відкритою.

Кабмін готує послаблення: підприємствам можуть дозволити користуватися сусідніми укриттями

Парламентська ініціатива з’явилася паралельно з підготовкою урядом власних змін до постанови № 1092.

29 жовтня Кабмін анонсував намір надати підприємцям більше часу для облаштування укриттів, а також дозволити використовувати захисні споруди, розташовані за межами території підприємства.

Така можливість могла б полегшити виконання вимог для закладів, які не мають власних захисних приміщень. Наприклад, неподалік магазину чи кафе може бути житловий будинок із підвалом, школа з укриттям або приватний бізнес-центр.

Проте сама наявність захисної споруди поруч ще не гарантує безперешкодного доступу до неї. Все залежатиме від режиму роботи об’єкта, рішень власника чи балансоутримувача, пропускного режиму та фактичної місткості укриття.

Окремі обмеження можуть виникати й щодо захисних споруд у закладах освіти. Тому механізм використання сторонніх укриттів потребуватиме чіткого врегулювання, а не лише загального дозволу від уряду.

МВС визнало прогалини: як підприємцям підтверджувати безпечність приміщень

У МВС звернули увагу на відсутність чіткого механізму документального підтвердження відповідності безпечних просторів установленим вимогам.

Зокрема, постановою не передбачено складання документів, які підтверджують відповідність таких приміщень. Також немає уніфікованої форми технічного звіту, акта обстеження чи розрахунку, який мав би обов’язково затверджуватися уповноваженим державним органом.

Виходить, що підприємці стикаються не лише з питанням, скільки часу вони ще можуть працювати без власного укриття, а й із проблемою підтвердження того, що навіть облаштований ними безпечний простір відповідає необхідним характеристикам.

Крім того, МВС повідомило, що законодавством не визначено спеціальних заходів державного контролю та юридичної відповідальності за невиконання вимог, реалізація яких залежить від технічних параметрів, що не були належним чином визначені або доведені до відповідних суб’єктів.

Це не означає, що роботодавців звільнили від відповідальності за безпеку працівників. Однак ситуація демонструє суттєву проблему: уряд встановив обов’язкові вимоги для бізнесу, не забезпечивши достатньо чіткого механізму їх виконання, документального підтвердження та перевірки.

Тепер і парламент, і уряд фактично визнають необхідність перегляду підходу.

Раніше СтопКор писав, що за роки повномасштабної війни Київ витратив і запланував понад 9,5 млрд грн на укриття, однак наявних захисних споруд вистачає лише приблизно для 54% населення столиці. Майже 483 млн грн, виділених торік на мобільні укриття, залишилися невикористаними, а пропозицію спрямувати ще 500 млн грн на їх встановлення Київрада не підтримала. Тим часом у місті обліковують лише чотири мобільні укриття, а суперечки між КМДА та районними адміністраціями щодо фінансування тривають.