Спека та посухи можуть різко збільшити бідність у Європі: дослідження

Потужні хвилі спеки, які останніми роками дедалі частіше охоплюють Європу, несуть не лише загрозу здоров’ю, а й можуть серйозно вдарити по добробуту населення. До такого висновку дійшли дослідники міжнародної організації Climate Analytics, повідмляє  Daily Mail. Вчені проаналізували, як екстремальна спека та посухи впливають на доходи домогосподарств у різних країнах Європи.

 Результати дослідження, опублікованого в журналі Global Environmental Change, свідчать, що одночасне поєднання спеки та посухи скорочує середні доходи європейських сімей майже на 3%. Якщо окремо хвиля спеки зменшує доходи приблизно на 0,7%, а посуха – на 1,8%, то їхній спільний вплив виявляється значно руйнівнішим.

Автори роботи використали дані опитувань європейських домогосподарств за 2004–2022 роки, зіставивши їх із детальними картами температури та посух. Це дозволило оцінити, як екстремальні погодні явища впливають на рівень доходів і ризик бідності.

За словами провідної авторки дослідження Джессі Шлейпен, нинішні хвилі спеки вже становлять серйозну загрозу для здоров’я людей, їхньої роботи та джерел заробітку.

“Коли екстремальна спека збігається з посухою, економічні наслідки стають значно важчими. Такі явища відбуватимуться дедалі частіше зі зростанням глобальної температури”, – зазначила дослідниця.

Вчені пояснюють, що доходи скорочуються через одразу кілька факторів. Спека погіршує стан здоров’я людей і знижує продуктивність праці, особливо тих, хто працює просто неба. Посухи скорочують врожаї, впливають на аграрний сектор, а також створюють проблеми для транспортної системи, енергетики та водопостачання. У підсумку це позначається як на економіці загалом, так і на фінансовому становищі окремих родин.

Найбільше від кліматичних змін, за прогнозами, страждатимуть малозабезпечені громадяни. Дослідники підрахували, що доходи найбідніших 20% населення можуть скорочуватися приблизно на 4%, тоді як для решти населення втрати становитимуть від 1,1% до 1,8%. Це означає, що кліматичні зміни здатні ще більше посилити соціальну нерівність.

Помітними виявилися й регіональні відмінності. Найбільше під час хвиль спеки та посух у 2004–2022 роках втрачали жителі Мадрида, де середній дохід скорочувався майже на 10%. Серед найбільш постраждалих також опинилися Центральна Угорщина (мінус 9,4%) та центральні регіони Іспанії (мінус 8,8%).

Дослідники змоделювали й можливі сценарії майбутнього. Якщо людству вдасться обмежити глобальне потепління до 1,5°C, за межею бідності в Європі можуть опинитися близько 60 мільйонів людей. Якщо ж середня температура планети до кінця століття зросте на 2,7°C, ця цифра може збільшитися до 127 мільйонів.

У такому сценарії найбільшого удару зазнають країни Південної та Південно-Східної Європи. Найвразливішими названо Грецію, Іспанію, Румунію, Болгарію та Кіпр. Зокрема, в Іспанії середній дохід домогосподарств може скоротитися більш ніж на третину, тоді як у Греції – майже наполовину.

Дослідження оприлюднили на тлі нової потужної хвилі спеки, яка охопила значну частину Європи та Великої Британії. Через аномально високі температури британські метеорологи оголосили червоний рівень небезпеки, попередивши про ризики для здоров’я всього населення. Синоптики також не виключають встановлення нових температурних рекордів.

Науковці наголошують, що результати їхньої роботи вкотре підкреслюють важливість виконання Паризької кліматичної угоди, яка передбачає стримування глобального потепління значно нижче 2°C та, за можливості, обмеження його до 1,5°C. На їхню думку, саме це дозволить суттєво зменшити як економічні втрати, так і масштаби бідності, спричинені зміною клімату.

Нагадаємо, у Лондоні під час восьмого щорічного Climate Week один із ключових заходів, присвячених наслідкам екстремальної спеки, довелося скасувати через надмірно високу температуру в приміщенні, яка становила ризик для здоров’я учасників.