Слід веде до Шенцева? У САП назвали можливого куратора мережі шахрайських кол-центрів

У справі “Карфаген” можуть з’явитися нові фігуранти? Під час засідання з обрання запобіжного заходу Сергію Кропиві заступник начальника відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Микола Карась назвав президента ФК “Харків” Богдана Бойка імовірним негласним куратором мережі шахрайських кол-центрів і довіреною особою “Канцлера”.

Про це 6 вересня повідомило медіа “Суспільне.Харків”.

“За даними обвинувачення, Кропива заздалегідь попереджав Бойка про вибіркові обшуки в “недружніх” кол-центрах і просив надати перелік адрес пов’язаних із ним об’єктів, щоб вивести їх з-під удару. Тобто правоохоронний ресурс, за версією слідства, працював не проти мережі, а всередині неї, розчищаючи ринок від конкурентів”, — пише видання “Спільно”.

Зауважимо, офіційно про підозру Бойку не повідомляли. Сам факт згадування людини у матеріалах кримінального провадження або наведення окремих фрагментів розмов не є доказом її вини та не може автоматично свідчити про вчинення нею кримінального правопорушення.

Того ж вечора сам Богдан Бойко оприлюднив на сайті ФК “Харків” офіційну заяву, в якій заперечує будь-яку свою причетність до незаконної діяльності, шахрайських кол-центрів чи будь-яких схем, спрямованих на заволодіння коштами громадян:

“Я є президентом та співвласником футбольного клубу “Харків” і відкрито займаюся розвитком спортивного проєкту. Водночас я володію фінансовою компанією, діяльність якої перебуває під наглядом Національного банку України (…) За результатами здійснення державного нагляду мені не відомо про встановлені щодо компанії порушення, які б підтверджували її причетність до шахрайської діяльності або незаконних операцій”.

Про яку саме фінансову компанію йдеться?

За даними Opendatabot, Богдан Володимирович Бойко є бенефіціаром і власником декількох юридичних осіб, зареєстрованих за основними КВЕДами 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування та 93.12 Діяльність спортивних клубів, однак серед них немає спеціалізованої фінансової компанії.

Водночас, сам Богдан Бойко, як зазначає медіа “Спільно”, публічно начебто описує напрями своєї діяльності як альтернативну енергетику, агротрейдинг, інвестиції та девелопмент. У 2023 році разом із засновником криптобіржі WhiteBIT Володимиром Носовим Бойко став співвласником і основним інвестором харківського футбольного клубу “Металіст 1925”. А в червні 2026 року саме він ініціював масштабний ребрендинг, унаслідок якого клуб змінив офіційну назву на ФК “Харків”.

“Самого Носова вважають близьким до Дмитра Шенцева, ексдепутата від Партії регіонів, Опозиційного блоку та ОПЗЖ. Серед засновників біржі у 2018 році був Микита Шенцев, син Дмитра. Обидва згодом позбулися політичних посад: батько склав мандат народного депутата від ОПЗЖ у вересні 2022 року, а син на початку 2023 року відмовився від мандата депутата Харківської облради від тієї самої сили. У медіа неодноразово писали, що Носов є радше формальним власником WhiteBIT, а реальний контроль належить родині Шенцевих”, — зазначає видання.

Що відомо про зв’язок WhiteBIT і Шенцевих?

Компанія WhiteBIT – дітище харківського криптобізнесмена Носова – потрапляла у фокус уваги журналістів СтопКору ще у 2024 році, зокрема у контексті можливого зв’язку з Шенцевими.

Як встановили аналітики СтопКору, загалом на той момент у структурі біржі WhiteBIT було 9 компаній. Одна з них була зареєстрована в Естонії, інші – у Великій Британії. Британська WhiteBIT Solutions LLP має двох офшорних бенефіціарів – Whitebit LTD і Coddan Nominee. Обидві компанії мають однакову юридичну адресу на Сейшельских островах, там же зареєстрований офшорний реєстратор Nobel Capital Group. Coddan Nominee є частиною розгалуженої офшорної мережі і числиться серед засновників компанії Sofbiz. Згідно з розслідуванням журналістів проєкту Радіо Свобода “Крим. Реалії”, вона фігурувала у справі про фінансування 2016 року державного заколоту у Чорногорії.

Розслідування групи Bellingcat та її російського партнера The Insider показало, що до перевороту у Чорногорії ймовірно були також причетні офіцери ГРУ російського Генштабу – Едуард Шишмаков та Володимир Моісєєв.

Зауважимо, у самій WhiteBIT публічно спростували закиди про співпрацю з країною-агресором і заявили, що вийшли з ринку рф, а також протистоять спробам росіян обходити санкції.

Однак вже цього року назва компанії знову “засвітилася” у медіаскандалі, пов’язаному з імовірною кримінальною справою.

У березні видання “Медіа Хаб” опублікувало ухвалу Печерського районного суду Києва, з якої випливає, що фінансова компанія “Ліберті Фінанс” та ТОВ “КИТ Груп” в жовтні минулого року привернули увагу Головного слідчого управління Нацполіції України. В даній ухвалі також наявна згадка про європейську криптобіржу WhiteBIT. Пізніше видання видалило матеріал, але його сліди залишились у мережі.

Кримінальне провадження №12025000000002800, в якому фігурують структури, нібито було зареєстроване 22 жовтня 2025 року за ч. 2 ст. 307 (незаконне виробництво і торгівля наркотиками за попередньою змовою групи осіб) та ч. 2 ст. 209 (легалізація у особливо великих розмірах майна, отриманого злочинним шляхом) Кримінального кодексу України.

Тоді у компанії WhiteBit заперечили наведену інформацію: “У межах кримінального провадження, на яке посилається стаття, до компанії WhiteBIT не надходило жодних запитів від правоохоронних органів щодо надання інформації або співпраці. WhiteBIT не має у цьому кримінальному провадженні жодного процесуального статусу”.

Також у компанії спростували зв’язок із Дмитром Шенцевим: “Твердження про структуру власності компанії, наведені у матеріалі, не відповідають дійсності. Єдиним кінцевим бенефіціарним власником WhiteBIT є Володимир Носов”.

Хто такий Дмитро Шенцев, від зв’язків із яким “відхрестилися” у WhiteBit?

Політик також вже потрапляв у поле зору СтопКору. Дмитро Шенцев — колишній народний депутат від Харкова, який пройшов у Верховній Раді п’ять скликань (2006–2022) як член спершу “Партії регіонів”, а потім проросійського Опозиційного блоку. Він голосував за “диктаторські закони” Януковича у січні 2014 року та у 2018-му виступив проти визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донбасу. За просування російської мови в Україні він отримав від путіна медаль імені Пушкіна.

За даними видання “АНТИКОР”, свою кар’єру Шенцев начебто починав у кримінальному середовищі Харкова наприкінці 1980-х, виступаючи посередником між бізнесом та однією з відомих банд міста. Пізніше він нібито курував гральний бізнес у місті.

Ключову роль у його політичному злеті відіграло знайомство з харківським губернатором Євгеном Кушнарьовим у 1995 році — саме він привів Шенцева у велику політику. Після загибелі Кушнарьова на полюванні в 2007 році (постріл зробив помічник Шенцева, якого згодом амністували) Шенцев отримав контроль над частиною активів покійного губернатора та очолив обласну організацію “Партії регіонів”.

В медіа “Українська правда” також згадується ще один епізод політичної кар’єри Шенцева: напад на фотокореспондента під час сесії Харківської обласної ради. Тоді ж Шенцев потрапив до переліку “Ворогів преси — 2006”.

За даними Вікіпедії, більшість активів Шенцева оформлена його дружину Нонну та його старшого сина Микиту, а також на третіх осіб, зокрема:

• Харківське обласне мисливче господарство “Лісомир”;
• Харківська обласна громадська організація “Харківський фонд диких тварин”;
• Харківський іподром;
• Мисливське рибне господарство “Хантер” (Борова);
• Міжнародний центр таеквон-до “Укрсіб-профі”;
• “Пасаж-ексклюзив”;

• Виробничо-будівельне підприємство “Галі” (здача в оренду власної та державної нерухомості);
• “Фортуна-сервіс”;
• “НОВО” (компанія з надання азартних ігор);
• “Фортуна ЛТД” (компанія з надання азартних ігор);
• Криптобіржа WHITEBIT (оформлена на Володимира Носова);
• Металіст 1925 (оформлена на Володимира Носова).

Реєстри нерухомості та публічні декларації минулих років зафіксували масштабні статки родини Шенцевих: квартири в окупованому Криму, будинок на Трухановому острові вартістю $13 млн, десятки гектарів землі на Харківщині, елітні авто (Porsche Cayenne, Range Rover, Lexus), колекцію зі 170 самоварів і 20 ікон, а також значні готівкові заощадження та мільйонні позики третім особам.

Наприкінці 2025 року ім’я Шенцева спливло в розслідуванні “Української правди” про “Міндічгейт” — журналісти зафіксували його в Тель-Авіві біля магазину, який, за даними джерел видання, міг використовуватися як конвертаційний центр.

Детальніше про родину Шенцевих та їхнє оточення читайте у нашому аналітичному матеріалі “Пʼять скликань у Раді, Міндічгейт і російський слід: історія Дмитра Шенцева”

Ми продовжуємо стежити за перебігом розслідування справи “Карфаген” та аналізувати ймовірних нових її фігурантів. Далі буде.