”Шахеди”, ”Бандеролі” і ”Філіни”: які далекобійні БПЛА має ворог і як нам не програти технологічну війну?

Є таке відчуття, що в моменті ворог нас трохи обігнав. В розвитку технологій далекобійних засобів ураження. Тож я вирішив розібратися, що саме має рашка – від “шахедів” до турбореактивів. І чого чекати у скорому майбутньому? Це ключове питання. Маючи відповідь на нього – ми зможемо дати відсіч. А не як зараз.

Ворог не зумів зломити ЗСУ на полі бою і тепер намагається перемогти український тил. Головна мішень – домогосподарки, діти, пенсіонери.

Для цього чудово підходять турбореактивні баражуючі боєприпаси. Після масштабування виробництва “Шахедів” під назвою “Герань” ставка дедалі більше робиться саме на них. Вони швидші за класичні ударні БПЛА, потенційно дешевші за крилаті ракети та придатні до серійного виробництва.

рф намагається сформувати цілу лінійку засобів із різною швидкістю, дальністю, бойовим навантаженням і способами запуску, які можуть застосовуватися разом із “Шахедами”, крилатими та балістичними ракетами.

“Герань-5” логічно розглядати як перехідну ланку між уже масштабованою моделлю ударних БПЛА типу “Герань” та новим класом реактивних засобів. Якщо класичний “Шахед” робить ставку на поєднання дальності, відносної дешевизни та масовості, то реактивна концепція додає ще один критично важливий параметр — швидкість.

Це принципово змінює характер загрози. Чим швидше ціль проходить маршрут, тим менше часу залишається на її виявлення, супроводження та організацію перехоплення. При цьому реактивні “Герані” не обов’язково повинні замінити звичайні. Значно логічнішою виглядає їхня паралельна експлуатація: повільні й дешевші апарати забезпечують масовість, а реактивні — швидкість. Саме так може формуватися багатошвидкісний удар.

“Дань-Т” може стати одним із найбільш показових елементів цієї концепції. Заявлені характеристики базової версії: дальність близько 500 км, швидкість 550–650 км/год, бойова частина — 135 кг. Але значно важливіша модернізація. Передбачається збільшення дальності до 700 км, підвищення стійкості до РЕБ та використання різних типів бойових частин — зокрема проникаючої, запалювальної та кумулятивної дії.

Ще один важливий момент — універсалізація запуску. Крім вертольотів Мі-28НМ, опрацьовується застосування з літаків та наземних пускових установок. Запуски можуть здійснюватися з Су-25СМ3, Су-30СМ, Су-34, Су-57. В мережі існують рендери пускової установки на базі КАМАЗу. Потреба на 2027 рік оцінюється до 14 тисяч “Дань-Т”, проти 2 тисяч запланованих у 2026 році.

Якщо ці плани хоча б частково реалізують, “Дань-Т” може пройти той самий шлях, який раніше пройшов “Шахед”: від відносно нового засобу до масового компонента повітряних атак. Ціна: ~15 млн рублів.

Дещо інша концепція закладена у всім відому “Бандероль”. Заявлена дальність — близько 500 км, швидкість — приблизно 500 км/год, бойова частина — близько 150 кг.

Головна особливість — прагнення максимально спростити конструкцію: дешеве серійне компонування, малогабаритний турбореактивний двигун та використання авіаційної бомби як бойової частини.

Це фактично перенесення економічної логіки “Шахеда” у реактивний сегмент: не створювати максимально складний боєприпас, якщо необхідний результат можна отримати дешевшою масовою платформою. Ціна: ~16,5 млн рублів.

Далі про ракети, які поки ще не застосували по нашій території, але відомо про їх розробку.

С-71К “Ковьор” має заявлену дальність близько 500 км, швидкість 300–400 км/год і бойову частину близько 250 кг. Але одна з найцікавіших його характеристик — можливість використання як хибної цілі.

І це вже безпосередньо стосується логіки прориву ППО. Якщо один тип апарата може використовуватися як для удару, так і для імітації небезпечнішої цілі, противник отримує додатковий інструмент для ускладнення повітряної обстановки та збільшення кількості об’єктів, які необхідно класифікувати. ~24 млн рублів.

С-71М “Монохром” — розвиток іншого напрямку. Заявлена дальність — до 800 км, швидкість — близько 500 км/год.

Його головна особливість — система наведення з використанням нейромереж для автоматичного пошуку та ураження стаціонарних і рухомих об’єктів. Тобто російські розробники рухаються від простої схеми “політ за координатами” до концепції, за якої боєприпас отримує елементи автономного пошуку цілі. Якщо подібні рішення вдасться довести до серійного рівня, це може стати одним із найважливіших напрямків подальшого розвитку ударних БПЛА. ~ 28 млн рублів.

“Філін”. Заявляється дальність уже до 1200 км, швидкість — до 800 км/год, бойова частина — 50 або 100 кг. Тут інша логіка: відносно невелика бойова частина компенсується великою дальністю та високою швидкістю. Окремо важливий його наземний мобільний комплекс. Це дозволяє обходитися без літака-носія та потенційно спрощує організацію застосування. Таким чином, “Филин” можна розглядати як спробу створити відносно компактний далекобійний реактивний засіб, орієнтований не стільки на максимальну потужність одного удару, скільки на дальність, швидкість та серійність.

“Аргон” уже належить до іншої вагової категорії. Заявлена дальність — до 1000 км, швидкість — близько 500 км/год, маса бойової частини — 260 кг. Передбачаються різні варіанти спорядження: осколково-фугасний, запалювальний, проникаючий та касетний. Це демонструє ще одну тенденцію — перехід до модульності. Замість створення окремого апарата для кожного завдання формується базова платформа, характеристики якої можна адаптувати під різні категорії цілей.

Таким чином створюються ціла екосистема, яка покриває різноманітні напрямки: масовість і відносна дешевизна, реактивна швидкість і хибні цілі, ШІ та бойове навантаження.

У результаті формується багатошвидкісна модель повітряного удару. В одному повітряному просторі потенційно можуть одночасно перебувати повільні “Шахеди”, швидші реактивні БПЛА, хибні цілі, крилаті та балістичні ракети.

І якщо заявлені виробничі плани на 2027 рік хоча б частково реалізуються, ключовою загрозою стане вже не конкретна “Герань”, “Дань-Т” чи “Філін”, а масове одночасне застосування різних класів засобів повітряного нападу для системного перевантаження ППО. І події сьогодення за рік можуть здатися приємним минулим. Якщо… Ми не вирішимо задачу – як цьому протидіяти.