Російських дипломатів викрили у ймовірному шпигунстві: Австрія висилає ще чотирьох представників рф

Міністерка закордонних справ Австрії Беате Майнль-Райзінгер ухвалила рішення про вислання чотирьох акредитованих російських дипломатів, яких підозрюють у розвідувальній діяльності. Вони мають залишити країну 23 жовтня. Троє з них раніше потрапили до списку ймовірних агентів російських спецслужб, а четвертий працював при Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Про це повідомляє австрійське видання Profil, яке отримало інформацію про рішення щодо вислання дипломатів.

Австрійські спецслужби перевіряли 21 росіянина

За інформацією видання, усі четверо дипломатів уже тривалий час перебували в полі зору австрійських правоохоронних органів і спецслужб.

У середині серпня Міністерство оборони Австрії, яке очолюють представники Австрійської народної партії (ÖVP), розіслало співробітникам збройних сил та військовослужбовцям резерву електронне попередження про можливі контакти з агентами російських спецслужб.

До листа додали список із 21 особи з іменами та фотографіями. Військових закликали повідомляти про будь-які спроби встановлення контакту з боку зазначених осіб.

Початково інформація про ймовірних агентів з’явилася внаслідок витоку даних, який оприлюднило російське опозиційне видання “Проєкт”. Водночас австрійські спецслужби звернули увагу на цих людей ще до публікації матеріалів.

Після розсилання попередження до Міністерства оборони надійшли численні повідомлення. Отримані відомості почали перевіряти австрійські спецслужби.

За даними Profil, частина інформації знайшла додаткове підтвердження, що стало підставою для рішення про вислання трьох осіб зі списку. Ще один росіянин мав дипломатичну акредитацію при ОБСЄ.

Чому Австрія не вислала російських дипломатів раніше

Рішення про вислання затрималося через розбіжності між Міністерством оборони та Міністерством закордонних справ Австрії.

Очільниця МЗС Беате Майнль-Райзінгер, яка представляє партію NEOS, спочатку вважала наявні відомості недостатніми для ухвалення такого рішення.

У зовнішньополітичному відомстві пояснювали, що дізналися про список із 21 ймовірного агента зі ЗМІ. Для вислання акредитованих дипломатів міністерство вимагало конкретніших даних, які могли б підтвердити підозри.

Водночас у Міністерстві оборони очікували запрошення на особисту зустріч для обговорення матеріалів спецслужб.

Представники оборонного відомства пояснювали, що секретну розвідувальну інформацію не передають між міністерствами у звичайному документообігу.

Через відсутність узгодженої позиції російські дипломати певний час залишалися в Австрії.

За інформацією Profil, 23 жовтня відповідні документи про вислання мають передати російському посольству.

Російське посольство у Відні підозрюють у використанні обладнання для перехоплення даних

Окрему увагу австрійських служб привертає технічне обладнання, встановлене на даху російського посольства у третьому районі Відня.

Протягом останніх тижнів мешканці сусідніх будівель скаржилися на незвичний гул, який долинав із території дипломатичної установи.

У російському посольстві пояснили шум несправними вентиляторами на даху та у вересні перепросили за незручності.

Водночас, за інформацією Profil, представники сусідніх дипломатичних установ припускали, що звуки можуть бути пов’язані з роботою розвідувального обладнання.

Раніше на дахах російського посольства вже виявляли супутникові антени, які, за оцінками фахівців, можуть використовуватися для перехоплення міжнародного інформаційного трафіку.

Відень має особливе значення для міжнародної дипломатії, оскільки тут розташовані представництва Організації Об’єднаних Націй, ОБСЄ, Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) та Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК).

Саме тому можливе використання російськими спецслужбами обладнання для перехоплення інформації становить інтерес не лише для австрійських органів безпеки, а й для інших держав.

У травні Австрія вже вислала трьох росіян

Нинішнє рішення стало продовженням заходів проти ймовірної російської розвідувальної діяльності у Відні.

У травні 2026 року Австрія вислала трьох співробітників російського посольства, яких підозрювали в обслуговуванні супутникового обладнання, що могло використовуватися для шпигунства.

Тоді австрійська сторона вимагала від росії позбавити цих осіб дипломатичного імунітету. Москва відмовилася, після чого австрійська влада домоглася їхнього примусового виїзду.

Після цього Беате Майнль-Райзінгер оголосила про посилення протидії шпигунству та наголосила на неприпустимості використання дипломатичного імунітету для розвідувальної діяльності.

Австрія планує посилити покарання за шпигунство

Паралельно австрійський уряд обговорює зміни до законодавства, які мають розширити відповідальність за шпигунську діяльність.

З березня 2026 року розглядається законопроєкт, який передбачає кримінальну відповідальність за розвідувальну діяльність, спрямовану проти інших держав та міжнародних організацій.

Наразі між урядовими партіями залишаються розбіжності щодо пов’язаного із цією реформою закону про повноваження військових.

Зокрема, пропонується надати розвідувальним службам австрійських збройних сил додаткові можливості для спостереження. Проти частини цих положень виступає партія NEOS.

Попри затримку законодавчих змін, австрійська влада продовжує застосовувати дипломатичні заходи щодо росіян, яких підозрюють у шпигунстві.

За даними Profil, російське посольство у Відні залишається найбільшим у Європі. Тому навіть після вислання ще чотирьох дипломатів питання масштабів діяльності російських спецслужб в австрійській столиці залишається актуальним.

Раніше СтопКор повідомляв, що у травні 2026 року колишнього співробітника австрійської розвідки Егісто Отта засудили до чотирьох років і одного місяця ув’язнення за шпигунство на користь росії. За версією обвинувачення, він передавав секретну інформацію та співпрацював із колишнім топ-менеджером Wirecard Яном Марсалеком, який переховується в росії. На момент публікації вирок ще не набрав законної сили.

Також СтопКор писав про затримання в Німеччині українця за підозрою у шпигунстві на користь росії. За версією слідства, чоловік збирав інформацію про колишнього українського військового, яка могла використовуватися для підготовки розвідувальних або диверсійних операцій.