Реактивні БПЛА РФ створили новий виклик для України: Паліса назвав головну проблему

Росія суттєво наростила застосування реактивних безпілотників під час атак по Україні та, ймовірно, продовжить збільшувати їхню кількість. Заступник керівника Офісу президента Павло Паліса заявив, що українські дрони-перехоплювачі поки не демонструють достатньої ефективності проти таких швидкісних цілей, тому Силам оборони доводиться шукати нові способи протидії.

Росія робить ставку на реактивні дрони

Російські війська дедалі активніше використовують реактивні безпілотники, які завдяки високій швидкості створюють додаткові труднощі для української протиповітряної оборони.

За словами заступника керівника Офісу президента Павла Паліси, російська сторона бачить ефективність такого типу озброєння, тому може й надалі нарощувати його застосування.

“Засоби нападу завжди випереджають засоби захисту. Нам, безумовно, треба буде адаптуватися. Це займе час”, — зазначив Паліса під час зустрічі з журналістами.

Таким чином, Україна стикається з необхідністю оперативно вдосконалювати засоби протидії новому типу повітряних цілей.

Перехоплювачі поки не виправдовують очікувань

Окремою проблемою залишається ефективність українських дронів-перехоплювачів. Саме на такі безпілотні системи покладали значні надії у боротьбі з ворожими БПЛА, однак проти реактивних апаратів вони наразі не демонструють необхідних результатів.

Паліса визнав, що наявні українські розробки поки не дозволяють повною мірою вирішити проблему.

За його словами, дрони-перехоплювачі, які теоретично здатні працювати по реактивних БПЛА, поки не показують очікуваної ефективності. Водночас українські фахівці вже працюють над пошуком технологічних рішень, які дозволять краще протидіяти швидкісним цілям.

Чим Україна збиває реактивні БПЛА

Поки нові засоби перехоплення проходять удосконалення, основне навантаження у боротьбі з реактивними безпілотниками залишається на вже наявних системах ППО та авіації.

За словами Паліси, найбільш ефективними засобами проти таких цілей наразі є переносні зенітно-ракетні комплекси, комплекси об’єктової протиповітряної оборони та українська бойова авіація.

Водночас поява дедалі більшої кількості реактивних БПЛА змушує Україну розвивати нові способи їхнього перехоплення. Швидкість таких апаратів скорочує час на їхнє виявлення та ураження, що робить питання технологічної адаптації ППО особливо важливим.

Українські військові та розробники продовжують працювати над засобами, які мають дозволити ефективніше протидіяти цій загрозі. За оцінкою Паліси, на адаптацію до нових засобів нападу знадобиться певний час.

Раніше СтопКор писав, що в Україні наразі не планують знижувати верхню межу мобілізаційного віку до 55 років. Водночас влада зосереджена на реформуванні військової служби — зокрема, запровадженні чітких строків служби та поступовому переході до контрактної армії.