Пенсіонер без бізнесу, але з мільярдом: розслідування про тестя народного депутата Антона Яценка

Він не чиновник, не відомий підприємець і не публічна особа. У відкритих реєстрах — майже порожньо. Але саме на нього, за даними журналістського розслідування, записано щонайменше 78 об’єктів нерухомості — оформлених за 31 правовстановлюючим документом — орієнтовною вартістю близько мільярда гривень. Знайомтеся: Кравчук Іван Петрович — тесть народного депутата Антона Яценка.

Детальніше – у сюжеті Артема Мазура для “Стоп Корупції ТБ”.

Декларація чиста — тесть багатий

Антон Яценко — людина з досвідом. За майже двадцятирічну парламентську кар’єру він встиг поміняти кілька партій і фракцій, залишаючись при цьому стабільно присутнім у Верховній Раді. Його власна декларація, судячи з публічних даних, особливої розкоші не демонструє. Натомість найближчі родичі депутата могли б скласти конкуренцію відомим українським мільярдерам.

Про масштаби майна, зосередженого в руках тестя нардепа, першими повідомили журналісти видання Bihus.info. За їхніми даними, Кравчук Іван Петрович є власником низки елітних квартир і комерційної нерухомості в центрі Києва, а значну частину цих активів він отримав у подарунок від самого Яценка. При цьому сам тесть мешкає у селі під Києвом.

Редакція провела власний аналіз відкритих реєстрів і отримала схожу картину. Бізнес-передісторія Кравчука Івана Петровича виглядає так: приблизно двадцять років тому він мав діючий ФОП із видом діяльності у сфері вантажного автомобільного транспорту (КВЕД 49.41), а також обіймав керівні посади у двох компаніях — “Потенціал” та “Темп”.

Утім, з першої структури він вийшов ще 2008 року, а друга припинила існування чотирнадцять років тому. Фінансова звітність цих підприємств за відповідні роки не збереглася — тож реально оцінити їхню прибутковість практично неможливо.

Перелік, від якого паморочиться голова

Список нерухомості, зареєстрованої на Кравчука Івана Петровича, займає кілька сторінок. Загалом ідеться про 78 об’єктів, згрупованих у 31 правовстановлюючий документ. Наведемо основні позиції в хронологічному порядку, як вони простежуються у відкритих реєстрах.

У Києві по вулиці Драгомирова, 14-А: 26 березня 2018 року придбано дві групи нежитлових приміщень загальною площею майже 300 квадратних метрів; 4 лютого 2019 року — три групи площею близько 400 квадратів; 20 лютого того ж року — ще одна група на майже 500 квадратів; 22 лютого — група площею понад 200 квадратів; 11 березня — остання група на майже 100 квадратних метрів.

По вулиці Ярославів Вал, 8: 8 листопада 2019 року придбано нежитлову будівлю площею 650 квадратних метрів та земельну ділянку площею близько трьох соток.

По вулиці Саксаганського: 3 серпня 2010 року — частка приміщень у будинку №119 площею майже 500 квадратних метрів; 5 серпня того ж року в будинку №121 — два машиномісця площею 26 квадратів, отримані в дарунок.

По вулиці Грушевського, 9-А: 5 серпня 2010 року в подарунок отримано дев’ять об’єктів — чотири квартири загальною площею понад 1000 квадратних метрів і п’ять машиномісць. Того ж дня подаровано ще два нежитлових приміщення в Києві загальною площею близько 800 квадратних метрів. А 18 лютого 2011 року — частку житлового будинку загальною площею 6220 квадратних метрів.

У селищі Козин: 3 серпня 2010 року в дарунок отримано житловий будинок площею понад 1500 квадратних метрів; 20 серпня на підставі державних актів оформлено три земельні ділянки загальною площею понад гектар.

У селі Маковище: 26 вересня 2014 року — земельна ділянка площею 15 соток; 14 жовтня того ж року — житловий будинок площею 166 квадратних метрів.

Разом — 78 об’єктів нерухомості за 31 правовстановлюючим документом. За підрахунками аналітиків редакції, загальна вартість усього цього майна може сягати близько одного мільярда гривень.

Теща пояснила по-своєму

Журналісти вирушили до Кравчука Івана Петровича особисто — аби з’ясувати, звідки у пенсіонера без видимого діючого бізнесу статки такого масштабу. Зустрів не господар: по домофону повідомили, що він не має наміру спілкуватися з пресою та попросили залишити територію.

Проте за кілька хвилин назустріч журналістам вийшла дружина Кравчука — Катерина Миколаївна. Вона з’явилася у максимально скромному домашньому вбранні, що, щонайменше, дивує на фоні майнового реєстру її чоловіка.

На запитання про те, скільки вони перебувають у шлюбі, жінка відповіла, що одружені вже 47 років. Коли ж журналісти запитали, чи знає вона про походження статків чоловіка, Катерина Миколаївна підтвердила, що знає — і пояснила це в такий спосіб, що жоден сценарист не вигадав би краще: за її словами, майно подарувала коханка чоловіка. Перевірити це твердження неможливо, однак версія, яку наводить Bihus.info, суттєво відрізняється — і, з журналістської точки зору, виглядає значно правдоподібніше.

Самого нардепа Антона Яценка також запитали про тестя. Депутат зазначив, що його тесть не є державним службовцем, не є політиком і не підпадає під вимоги електронного декларування, а тому вважає майнові питання тестя його приватною справою.

Формально він правий: Кравчук Іван Петрович справді не зобов’язаний подавати е-декларацію. Але питання про походження майна на мільярд гривень від цього нікуди не зникає.

Берег під замком: порушення Водного і Земельного кодексів

Паралельно з майновим питанням редакція виявила ще одну проблему — пов’язану безпосередньо з маєтком у Козині площею понад 1500 квадратних метрів, що входить до переліку нерухомості Кравчука.

Аналіз супутникових карт і дронових зйомок показав: частину берегової смуги поряд із маєтком відгороджено парканом. А це — пряме порушення одразу двох законодавчих актів.

Стаття 88 Водного кодексу України прямо забороняє обмежувати доступ громадян до узбережжя водних об’єктів у прибережних захисних смугах будь-яким способом — у тому числі шляхом влаштування огорож або інших конструкцій. Порушення цієї норми є підставою для припинення права користування відповідними земельними ділянками за рішенням суду.

Стаття 61 Земельного кодексу України також забороняє у прибережних захисних смугах споруджувати огорожі або будь-які інші конструкції, що перешкоджають доступу громадян до берегів річок, водойм та островів.

Редакція скерувала офіційні звернення до трьох інстанцій: Екологічної інспекції України, Екологічної інспекції столичного округу та Департаменту екології Київської обласної військової адміністрації — з вимогою виїхати на місце й зафіксувати порушення.

Експедиція на каяках

Поки профільні відомства опрацьовували запити, журналісти діяли самостійно. Пройти до берега суходолом виявилося неможливим: паркан оточував ділянку з усіх боків. Тож редакція обрала альтернативний маршрут — водний.

Разом із інспекторами журналісти прибули до берега річки Козачки на каяках, висадилися й офіційно зафіксували всі ознаки порушення. Перебування на комунальній землі — тій самій, доступ до якої гарантує кожному громадянинові Водний кодекс — не залишилося непоміченим.

Невдовзі до місця висадки стрімко підбігла невідома жінка й поцікавилася, хто такі журналісти і яким чином вони тут опинилися. Представники редакції пояснили, що перебувають на комунальній території в рамках журналістського розслідування щодо перешкоджання доступу до водойми річки Козачки.

Невдовзі з’явилася охорона — представники компанії “Венбест”. Охоронці поцікавилися метою присутності знімальної групи, отримали пояснення щодо характеру журналістського розслідування й визнали, що не мають права перешкоджати роботі редакції. На цьому інцидент було вичерпано.

Усі зафіксовані матеріали передано до відповідних органів. Реакції влади редакція очікує.

Що далі

Це вже третє журналістське розслідування про оточення народного депутата Антона Яценка. За результатами роботи готується серія офіційних звернень щодо законності набутої тестем нардепа нерухомості — як у частині договорів дарування, так і в частині дотримання законодавства про прибережні захисні смуги.

Питань поки більше, ніж відповідей. Чи може колишній власник ФОПу та двох невеликих компаній, одна з яких ліквідована чотирнадцять років тому, а друга покинута ще раніше, акумулювати 78 об’єктів нерухомості вартістю близько мільярда гривень власними силами — питання, на яке публічних пояснень досі не надано.

Депутат Яценко стверджує, що майнові справи тестя — це приватне питання. Водний і Земельний кодекси України з таким трактуванням, схоже, не погоджуються.

Читати: в центрі розслідування авторки Галини Капустинської — системна правова криза, яку спричинила постанова Верховного Суду 2025 року. Один із її найнебезпечніших наслідків — не судові справи, а те, що відбувається на ринку електроенергії вже зараз: постачальники один за одним виходять із тендерів