Огляд 2023 року від Євгена Магди: вплив російсько-української війни на Україну та світ
Весь 2023 рік Україна прожила в умовах війни, що суттєво позначилось на подіях в країні. Євген Магда, політолог та директор Інституту світової політики, у своєму виступі у Львові розглянув вплив цієї війни на українську політику, поділившись висновками у студії Білоруського інформаційного центру.
Виступ експерта опублікувало інформаційне видання Західний фронт.
Експерт виокремив основні теми та події, що відбулися в Україні, світі та в межах білорусько-українських стосунків. Нижче тезово викладемо основне.
Україна
– розмови про можливість виборів в Україні – це підхоплення російського наративу: можливе проведення виборів послабило б Україну загалом;
– вибори до завершення війни є неможливими, маємо працювати з наявною владою, а влада – працювати з тим суспільством, що є;
– очікували на більш успішний контрнаступ, українські військові були вправними, але український контрнаступ спочатку жив як інформаційний об’єкт і цим дозволив росії виграти час і підготуватися до захисту;
– пошуки тих, хто не дуже ефективно працює, є серйозним викликом, бо країна так і не перейшла на “військові рейки”;
– загибель міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського;
– голова Верховного Суду В’ячеслав Князєв опинився за ґратами за підозрою в отриманні хабаря;
– певна активізація корупційних органів;
– складний процес утримання депутатського корпусу: депутати розбігаються, немов таргани, що нагадує дезертирство;
– уряд і Верховна Рада не працюють у межах своїх конституційних повноважень – фактично всю повноту влади здійснює Офіс Президента;
– Україна стикається з помітними викликами демократії, проблему доведеться швидко вирішувати шляхом:
– формування уряду національної єдності; – формування нової парламентської більшості; – реанімації “Коаліції Перемоги”, про яку оголошували в лютому 2022 року.
– потрібно усвідомити: війна не триватиме 2 – 3 тижні, а триватиме до нашої Перемоги;
– від консолідації українських сил залежатиме, наскільки швидко ми переможемо.
Світ
– російсько-українська війна у 2023 році стала у світі лише однією із вагомих подій; спостерігається ефект звикання;
– на Близькому Сході рух ХАМАС здійснив несподівану й ефективну атаку проти Ізраїлю, що не лише забрала життя понад тисячі ізраїльтян, але й поставила під загрозу сам факт домінування Ізраїлю на Близькому Сході;
– прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу піде у відставку;
– у сусідніх з Україною державах відбуваються складні процеси:
– Словаччина з Робертом Фіцо,
– у Польщі “ПіС” утратила більшість у парламенті, а уряд очолив Дональд Туск, хоча “ПіС” залишається найбільшою фракцією і опонуватиме новому уряду,
– Віктор Орбан в Угорщині продовжує займати послідовну антиукраїнську позицію, що не завадило Європейській комісії рекомендувати розпочати перемовини про вступ України до Європейського Союзу.
– у США представники Республіканської партії і прихильники Дональда Трампа активно перебирають на себе важелі впливу, що позначається на політичній ситуації;
– 2024 рік – рік виборів:
– у Великій Британії відбудуться парламентські вибори;
– відбудуться вибори до Європейського парламенту;
– відбудуться президентські вибори та вибори частини палати представників і губернаторів у США;
– відбудуться так звані вибори президента в росії, і важливо те, що кремль планує проводити їх і на окупованих українських територіях. Це свідчить про бажання путіна остаточно втягнути українські землі до складу російської федерації;
“Для нас дуже важлива позиція країн Великої сімки – вони повинні відреагувати на те, що на окупованих територіях України проведуть “вибори” президента росії. Від їхнього визнання чи невизнання залежатиме те, наскільки комфортно почуватиме себе путін на міжнародній арені”, – вважає Євген Магда та нагадує, що 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт путіна.
– у 2023 році світова політика стала більш турбулентною, порівняно із 2022-м, світ стає неспокійним, а Україна веде війну, і цю війну потрібно вести на всіх фронтах.
Білорусько-українські відносини
– триває “шлях у 1 000 кроків”, скільки уже пройдено – невідомо;
– пожвавився діалог між представниками білоруських демократичних сил та представниками українських експертних кіл із залученням представників української влади;
– у межах такого діалогу відбувся і Форум Острозьких у Львові, і Конференція “Шлях до волі”, яку організував Полк імені Кастуся Калиновського у Києві наприкінці листопада;
– українські представники побували на Конференції “Нова Білорусь” у серпні 2023 року;
– Світлана Тихановська та Володимир Зеленський потиснули одне одному руки під час вручення премії Карла Великого в Аахені у травні;
– представники білоруських демократичних сил не раз, хоча і не без пригод, бували в Україні;
– білорусько-українські відносини вийшли на інший рівень: в Білорусі більше нема посла України – Ігор Кизим звільнений з цієї посади у червні, а в жовтні Лукашенко звільнив Ігоря Сокола з посади посла Республіки Білорусь в Україні – нові посли вручатимуть вірчі грамоти за суттєвої зміни політичної ситуації;
– Білорусь та Україна продовжують дивитися одна на одну через наїжачений укріпленнями і різними перепонами кордон завдовжки понад 1 000 кілометрів. Проте Білорусь та Україна утримуються від прямих бойових дій, і це дає надію на те, що діалог можливий, але для цього доведеться визнати декілька факторів:
– трикутник “офіційний Київ – офіційний Мінськ – білоруські демократичні сили”; – формулу “Без демократичної Білорусі немає безпечної Європи”; – формулу “Без незалежної України незалежна Білорусь існувати не може”.
6 листопада у Польщі перевізники заблокували рух українських вантажівок на трьох пунктах пропуску: “Дорогуськ – Ягодин”, “Корчова – Краківець”, “Гребенне – Рава-Руська”. Здавалося, що йдеться про суто економічну суперечку, акція триватиме два-три дні, і сторони досягнуть взаємоприйнятного компромісу.
