Київщина готується до ударів по енергетиці: чому захист подорожчав і чи вистачить фінансування

Захист критичної інфраструктури Київщини перед опалювальним сезоном триває, однак одним із головних викликів залишається нестача фінансування. Вартість робіт із захисту пріоритетних підстанцій 110 кВ після коригування проєктів зросла з 1,7–1,8 млрд до 2,3 млрд грн. Водночас у Міністерстві сподіваються, що за умови стабільного фінансування ключові об’єкти вдасться захистити до зими. Про це в інтерв’ю “Телеграфу” повідомив заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту Руслан Олійник.

Захист енергетики Київщини: які роботи проводять перед зимою

За словами Руслана Олійника, ситуація із захистом енергетичної інфраструктури Київської області складна, але контрольована та потребує постійної уваги. Міністерство спільно з Київською обласною військовою адміністрацією посилює координацію та працює над вирішенням актуальних питань.

Державним фінансуванням передбачено будівництво другого рівня захисту підстанцій 110 кВ. Також необхідно забезпечити перший рівень захисту підстанцій 35 кВ, когенераційних установок, каналізаційних і водопровідних насосних станцій, водоочисних споруд, котелень та об’єктів газотранспортної й газорозподільної систем.

Олійник зазначив, що після налагодження ефективнішої взаємодії з обласною військовою адміністрацією темпи будівництва зросли втричі.

Водночас конкретні відсотки готовності окремих об’єктів не розголошують із міркувань безпеки.

Чи встигнуть захистити енергетичні об’єкти до морозів

За словами заступника міністра, найбільшим викликом для підрядників залишається безпекова ситуація. Об’єкти критичної інфраструктури є одними з пріоритетних цілей російських атак, тому будівельні роботи доводиться організовувати в умовах постійної загрози обстрілів.

Повітряні тривоги безпосередньо впливають на темпи виконання завдань. За найвищого рівня загрози роботи припиняються, а працівники переходять в укриття.

Якщо говорити про підстанції 110 кВ, то для них передбачений другий рівень захисту. Один із ключових його елементів — бетонне укриття, так званий шелтер, яке має зменшити ризик пошкодження обладнання внаслідок атак ворожих повітряних цілей.

Наступним кроком стане будівництво переддетонаційного екрана, завдання якого — перехопити ворожу повітряну ціль до її влучання в шелтер.

Олійник наголосив, що за умови стабільного фінансування, належного постачання матеріалів і відсутності критичних перешкод підрядники зможуть облаштувати захист ключових об’єктів у заплановані терміни, зокрема до настання зими.

Фінансування захисту зросло до 2,3 млрд грн: де брати гроші

Окремою проблемою залишається фінансування. За словами Руслана Олійника, із державного бюджету виділили близько 1,1 млрд грн на будівництво другого рівня захисту підстанцій 110 кВ. Із цієї суми підрядникам уже перерахували близько 700 млн грн авансових платежів.

Кошти обласного бюджету мають спрямувати на реалізацію першого рівня захисту об’єктів енергетики та життєзабезпечення області. Йдеться, зокрема, про базовий фізичний захист із використанням біг-бегів із наповнювачем, які допомагають убезпечити обладнання від уламків та непрямих уражень під час атак.

Водночас початкова вартість проєктів захисту підстанцій 110 кВ становила близько 1,7–1,8 млрд грн. Після врахування оновлених рекомендацій Генерального штабу та коригування проєктних рішень вона зросла до 2,3 млрд грн.

Таким чином, вартість робіт збільшилася приблизно на 500–600 млн грн.

Наразі на цей напрям виділено 1,1 млрд грн державного фінансування. Близько 700 млн грн уже перерахували підрядникам. За попередніми розрахунками, вартість матеріалів і робіт, які вже реалізували, становить близько 1,2 млрд грн.

Для прискорення робіт і своєчасного виконання завдань начальник Київської ОВА Тимур Ткаченко опрацьовує питання збільшення авансування підрядників.

Олійник зазначив, що питання додаткового фінансування потребує вирішення на державному рівні. Міністерство опрацьовуватиме можливості залучення коштів і клопотатиме перед Урядом про їх виділення.

За його словами, середня вартість захисту однієї підстанції 110 кВ на Київщині становить орієнтовно 90 млн грн, а в окремих регіонах України ця сума сягає 120 млн грн.

Чи будуть тривалі відключення світла взимку

Заступник міністра наголосив, що жоден інженерний захист не може гарантувати абсолютної безпеки енергетичних об’єктів. Багато залежатиме від масштабу російських атак та кількості засобів ураження.

Водночас План стійкості передбачає не лише захист критичних об’єктів, а й розвиток розподіленої генерації та забезпечення резервного живлення. Це має допомогти зменшити наслідки можливих пошкоджень і підвищити стійкість регіону до тривалих відключень електроенергії.

Відповідаючи на запитання, чи варто очікувати тривалих знеструмлень, Олійник зазначив, що відповідально прогнозувати повну відсутність таких відключень неможливо.

За його словами, під час підготовки комплексного Плану стійкості врахували досвід минулого опалювального сезону. Спільно з ДТЕК та іншими профільними службами визначили необхідні заходи.

“Розраховую, що завдяки виконанню запланованих заходів регіон зможе пройти зимовий період стабільніше”, — зазначив заступник міністра.

Чи вистачить Київщині пального та газу

Окремо Руслан Олійник прокоментував інформацію про нібито знищення всіх нафтобаз у Київській області. Він заперечив ці повідомлення та запевнив, що підстав для занепокоєння щодо забезпечення регіону пальним наразі немає.

За його словами, у паливній сфері активно використовують поняття “рухомий резерв”. І бізнес, і держава зацікавлені в безперебійній роботі та вжили необхідних заходів для формування резервів.

Також заступник міністра повідомив, що раніше спільно з газовими службами та операторами провели планувальну й проєктну роботу щодо захисту газових магістралей та ключової інфраструктури. Ця робота продовжується.

Що готують на випадок руйнування мостів у Києві

Окремою темою інтерв’ю став захист столичних мостів. Олійник розповів, що на переправах військові встановили автоматизовані турелі, для роботи яких потрібні стабільне електроживлення та інтернет.

Оскільки мости перебувають на балансі міста, реалізація цього завдання потребувала взаємодії зі столичною владою.

Також він підтвердив, що виконується завдання щодо створення альтернативних переправ на випадок пошкодження основних транспортних маршрутів. Йдеться про понтонні переправи, насипні дамби, під’їзні шляхи та додаткові мости.

За словами Олійника, роботи мають завершити в найкоротші можливі терміни, однак конкретних дат він не назвав. На строки впливає безпекова ситуація та ризики для працівників.

Водночас альтернативні маршрути не зможуть повністю замінити пропускну спроможність наявних столичних мостів. Їхнє завдання — створити додаткові можливості для пересування та підвищити стійкість транспортної системи в разі пошкодження основних переправ.

Чи можуть Київ і область залишитися без води та метро

Руслан Олійник також прокоментував ризики перебоїв із водопостачанням і водовідведенням через можливі російські атаки.

Він закликав не робити категоричних прогнозів щодо можливого зневоднення столиці та області. За його словами, робота із забезпечення стабільного проходження зимового періоду триває.

Щодо можливого зупинення столичного метро через знеструмлення, заступник міністра зазначив, що оцінка ризиків залежить від характеру можливих пошкоджень та можливостей резервного живлення.

Він також відзначив досвід українських енергетиків, які вже працювали в умовах масштабних атак на енергетичну інфраструктуру.

Чи готова Київщина до можливого повторного наступу

Наприкінці інтерв’ю Олійник прокоментував і можливість повторного наступу російських військ на Київщину.

За його словами, оборона регіону залишається одним із ключових пріоритетів. Столиця та область мають достатньо сил і засобів для оборони та стримування ворога.

Заступник міністра висловив упевненість, що військове командування робить усе необхідне для виконання поставлених завдань і недопущення просування російських військ.

Таким чином, попри активну підготовку до опалювального сезону, серед основних викликів для Київщини залишаються фінансування захисних споруд, безпекова ситуація та ризик нових російських атак. Влада розраховує пройти зиму стабільніше, однак гарантувати відсутність тривалих відключень електроенергії наразі не може.

Раніше СтопКор писав, що в Києві будують шість резервних котелень, які мають забезпечити подачу тепла мешканцям у разі пошкодження основних джерел теплогенерації. Водночас готовність житлово-комунальної галузі та соціальної інфраструктури України до опалювального сезону становить 98,6%. Окрему увагу приділяють резервному електроживленню, запасам пального та захисту систем водопостачання.