Кулик поставив під сумнів акценти НАБУ у справі застави за Галущенка: який банк він назвав ключовим

Політолог Віталій Кулик прокоментував історію з 150 млн грн, використаними для внесення застави за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. Посилаючись на дані журналістського розслідування, він закликав НАБУ вивчити повний ланцюг руху коштів та пояснити, чому в публічній комунікації особлива увага приділяється Sense Bank.

Віталій Кулик висловив свою позицію у Facebook, коментуючи розслідування “Бабеля” щодо походження та руху коштів, які використали для внесення застави за Германа Галущенка.

Політолог поставив питання, чи досліджує НАБУ всю схему переказів, а не лише окрему її частину.

За словами Кулика, після оприлюднених журналістами даних виникло питання щодо ролі Sense Bank у цій історії. Він зазначив, що, за проаналізованою “Бабелем” інформацією, 150 млн грн спочатку були зібрані на рахунку компанії у ПУМБ.

Як стверджує політолог, йдеться про компанію, яку пов’язують із Максимом Микитасем. Кошти, за його словами, надходили туди з рахунків від десятків компаній і фізичних осіб-підприємців, причому значна частина платежів не перевищувала 1 млн грн.

Після того як на рахунку було акумульовано 150 млн грн, кошти, за викладеною Куликом версією, почали розподіляти. Приблизно третину суми перерахували безпосередньо до Вищого антикорупційного суду з рахунку в ПУМБ, а близько двох третин спрямували через Sense Bank, OTP Bank та Idea Bank.

На думку Кулика, саме тому роль Sense Bank не варто розглядати окремо від інших учасників фінансового ланцюга.

Він вважає, що ПУМБ у цій схемі був точкою, де спочатку зібралася вся сума, тоді як Sense Bank став одним із подальших елементів руху коштів.

Окремо політолог порушив питання фінансового моніторингу. На його думку, правоохоронцям варто з’ясувати, як банки реагували на операції під час акумулювання та подальшого переказу значної суми.

Кулик також прокоментував інформацію про підозри голові наглядової ради Sense Bank Миколі Гладишенку та голові правління банку Олексію Ступаку.

За версією НАБУ та САП, посадовці могли бути причетні до легалізації коштів, використаних для внесення 150 млн грн застави.

Водночас Кулик вважає, що публічна комунікація антикорупційних органів могла створити враження, ніби Sense Bank відігравав центральну роль у всій історії.

Політолог також звернув увагу на інтерв’ю Миколи Гладишенка УНІАН. У ньому голова наглядової ради Sense Bank заявляв про необхідність перевірки всього маршруту коштів та всіх банків, через які проходили операції.

Кулик підтримав такий підхід і наголосив: щоб встановити походження грошей та всі обставини їх використання, слідство має дослідити повний ланцюг транзакцій, а не окремого його учасника.

Нагадаємо, раніше повідомлялося про операцію “Форест Гамп”, у межах якої НАБУ заявило про викриття схеми легалізації 150 млн грн готівки для внесення застави за одного з фігурантів справи “Мідас”. За даними видання, хоча антикорупційне бюро тоді не називало прізвища, сума відповідала заставі, внесеній за Германа Галущенка.