Хто керує спротивом вітрякам на Закарпатті – розслідування ”Стрічки новин Києва”

На Закарпатті гальмується розвиток вітроенергетики – проти будівництва ВЕС виступають екологічні активісти, пов’язані з непрозорими фінансовими потоками та ймовірними зовнішніми впливами.

Видання “Стрічка новин Києва” повідомило, що будівництво вітрових електростанцій (ВЕС) в горах на Закарпатті стикається з активним спротивом. Декілька екологічних організацій налаштовують місцевих мешканців проти проєктів, поширюючи через інформацію про можливу шкоду для довкілля.

“У центрі протестів стоять кілька маловідомих широкому загалу постатей: журналістка-розслідувачка Олена Мудра, біологиня Ужгородського національного університету Оксана Станкевич-Волосянчук, екоактивістка Наталія Вишневська, відеоблогер Марк Мельниченко, представниця ТОВ “СТС” Валентина Непійпова, директор Міжнародного інституту людини і глобалістики “Ноосфера” Олег Лукша, власник таголовний редактор сайту з російськими серверами “Закарпаття онлайн” Олег Диба, юристка Наталія Майстренко, яка у фейсбуці представляє себе, як Наталія Гнесь. Поряд із ними перебуває ексзаступник мера Ужгорода Іштван Цап, який у серпні 2022 року отримав судовий вирок за хабарництво, але на відміну від свого поплічника, що сів за грати, не потрапив до в’язниці і тепер імітує боротьбу за екологію виключно у фейсбук“, – повідомляє “Стрічка новин Києва”.

“Стрічка новин Києва” зазначає: ці особи діють разом – через низку ГО на кшталт “Екосфера”, “Ноосфера”, “Save Пікуй”. Вони влаштовують протести, подають позови, пишуть звернення та організовують інформаційні кампанії, стверджуючи, що ВЕС несуть загрозу для екосистем, зокрема в районі полонини Руна.

Фінансування протестів

Як зазначає видання “Стрічка новин Києва”, серйозні питання викликає походження коштів, які дозволяють активістам діяти системно. Згідно з даними “Слідства.Інфо”, деякі українські екоорганізації отримують гранти від іноземних структур, реальних донорів яких встановити практично неможливо.

“Схожі випадки в інших регіонах України демонструють, що за “екологічними” протестами часто стоять інтереси, пов’язані з енергетичними ринками чи геополітикою. В гальмуванні розвитку зеленої енергетики через різноманітні екофонди зацікавлені міжнародні вуглеводневі гіганти, насамперед російські монополісти “Газпром” та “Роснефть”“, – наголошує “Стрічка новин Києва”.

Також у своєму розслідуванні “Стрічка новин Києва” згадує про ймовірний вплив з боку рф помітний і на Закарпатті. Наприклад, Оксана Станкевич-Волосянчук, ймовірно, тривалий час співпрацювала з російською науковицею Тетяною Мінаєвою, яка працювала у Мінприроди рф та у фонді WWF. Цей фонд, разом із BUND і NABU, отримував фінансування від структури, пов’язаної з NordStream і “Газпромом”. Їх остання зустріч зафіксована у Німеччині в кінці 2023 року – незадовго до того, як активісти розгорнули протести в Карпатах.

Чому саме зараз?

За даними “Стрічки новин Києва”, попри те, що про будівництво вітряків на Закарпатті стало відомо ще у 2022 році, активний спротив почався лише у 2024-му. Активісти пояснюють це тим, що їм знадобився час на “усвідомлення ризиків”. Однак реальна причина, схоже, – поява фінансування.

У розслідуванні “Стрічка новин Києва” звернула увагу на те, що в травні 2024 року Олена Мудра створила ГО “Код 21” і почала заявляти про системну роботу в галузі екології. За даними Опенбот, лише за 2024 рік ця організація отримала на рахунок 279 тис. грн. Майже всі публікації Мудрої у цей період були присвячені виключно боротьбі з ВЕС у Карпатах.

“Іншими словами, інформаційна кампанія проти вітряків стартувала і набрала обертів, коли з’явилися гроші від донорів, чиї інтереси та походження коштів є непрозорими. Це наштовхує на думку, що ці невідомі донори і є справжніми замовниками протестів“, – звертає увагу “Стрічка новин Києва”.

Як працює механізм блокування будівництва ВЕС

Протестна активність має чітку структуру та методику. Ось як саме відбувається гальмування проєктів, за інформацією “Стрічки новин Києва”:

• Через соцмережі розповсюджуються дописи з емоційними гаслами й перебільшеннями.
• Щотижня активісти надсилають численні звернення в держустанови із вимогами перевірок або заборон.
• Проводяться публічні акції, часто із залученням проплачених учасників.
• Подаються судові позови, що дозволяє призупинити реалізацію проєкту на час розгляду справ.
• У мережі масово ширяться чутки – від шкоди для птахів до вигаданих загроз для здоров’я людей.

Усе це створює ілюзію масштабного супротиву, хоча організовують кампанії ті самі обличчя. “Стрічки новин Києва”, що їхній головний інструмент – маніпуляція суспільною думкою.

Найпоширеніші міфи про ВЕС

“Стрічки новин Києва” розібрала найпоширеніші міфи довколо будівництва ВЕС та їх спростування:  

• “Вітряки вбивають перелітних птахів“. Спростовано: Сучасні ВЕС обладнані системами виявлення птахів. Експерти проводять дослідження ще до будівництва. Скляні будівлі вбивають птахів значно частіше.
• “Вітряки знищать чорниці (яфини)“. Спростовано: Вітропарки займають менше 1% площі території. Ягоди повертаються вже через кілька років. Забудовник зобов’язаний провести рекультивацію.
• “Борщівник рознесе вітром на полонини по дорогам на них“. Спростовано: Борщівник не виживає у горах. Його поширення не пов’язане з будівництвом доріг, а з недоглянутими землями внизу.

• “Дороги до вітряків викличуть джипінг на полонини“. Спростовано: Джипінг в Україні заборонений. На полонину Руна вже давно прокладено дорогу, ще з часів СРСР. Зараз її просто оновлюють.
• “Вітряки висушать воду в колодязях“. Спростовано: Турбіни не впливають на рівень підземних вод. Це доведено Європейською асоціацією вітроенергетики. Шум від них – як у холодильника за 500 м.
• “Вітряки спричинять гепатит та інші хвороби“. Спростовано: ВООЗ підтверджує – випромінювання турбін менше, ніж від побутових приладів. Жодного зв’язку з гепатитом чи іншими захворюваннями не зафіксовано.

Вітроенергетика в Україні

“Стрічка новин Києва” зазначає: світ масово переходить на вітрову енергію. Її розвиток – це шлях до зменшення викидів, енергетичної незалежності та стабільного майбутнього. В Україні потенціал вітроенергетики надзвичайно високий, особливо у Карпатах.

У розслідуванні “Стрічки новин Києва” йдеться, що на 2025 рік у світі працюють майже 50 тисяч ВЕС. Близько 15% із них – у горах. Найвідоміші приклади – США, Норвегія, Індія, Швейцарія.

“За даними Boston Consulting Group (2024), до 2040 року ВЕС могли б забезпечити до 28% електроенергії в Україні. На Закарпатті таки проєкти покликані надати додатковий розвиток регіону, створювати робочі місця та приносити громадам 3% від продажу електроенергії – вони зможуть їх використовувати, наприклад, на інфраструктуру. Гальмуючи це, активісти сприяють залежності країни від “брудних” джерел енергії, таких як газ, нафта чи вугілля“, – зазначає “Стрічка новин Києва”.

Прозорість проти маніпуляцій

“Стрічка новин Києва” наголошує, що невідоме походження коштів, якими користуються деякі громадські об’єднання, – серйозна проблема. За гарними гаслами може ховатися свідоме блокування стратегічно важливих рішень.

“”,  – зазначає “Стрічка новин Києва”.

“Стрічка новин Києва” підкреслює, що Україні потрібна прозорість у роботі ГО, а ще – державна підтримка розвитку альтернативної енергетики.

Нагадаємо, на Закарпатті, у Перечині, показали відео смертельної аварії на КПП прикордонної служби. Внаслідок наїзду загинув 39-річний Володимир Скловський – учасник бойових дій, майстер-сержант і батько двох дітей.