Дрони, удари по Калінінграду та російській логістиці: Bild розкрив можливий план НАТО

НАТО готує можливі сценарії реагування на випадок російської атаки на Естонію, Латвію або Литву. Йдеться про трикомпонентну концепцію, у якій значну роль відводять безпілотникам, автономним системам, придушенню російської протиповітряної оборони та ударам по військовій логістиці.

Про це повідомляє німецьке видання Bild. За його даними, журналістці під час візиту до командування армії США в Європі та Африці неофіційно показали візуалізацію можливого сценарію дій Альянсу.

Водночас у матеріалі наголошується, що йдеться не про оприлюднений офіційний оперативний план НАТО, а про один із варіантів військового планування.

Перший етап – придушення ракетної та повітряної загрози

Перший компонент передбачає нейтралізацію російських засобів ураження та протиповітряної оборони у разі масштабної атаки.

За даними Bild, НАТО може застосувати винищувачі, ракети та безпілотники для знищення російських ракетних і зенітних комплексів.

Однією з потенційних зон дій у такому сценарії називається Калінінградська область. Росія зосередила там значну кількість військових систем, зокрема ракетні комплекси “Іскандер”.

Таким чином, концепція передбачає не лише захист території країн Балтії від російських ударів, а й знищення засобів, за допомогою яких рф могла б завдавати цих ударів.

Другий компонент – “автономна зона” на східному кордоні

Другим елементом концепції є створення вздовж східного кордону НАТО своєрідної “автономної зони”.

Йдеться про оборонну смугу на напрямках, що межують із росією та Білоруссю. Основну роль у ній мають відігравати безпілотні літальні апарати, наземні роботизовані платформи, сенсори та інші автономні системи.

Їх планують використовувати для розвідки, виявлення та стримування російських військ, а також для завдання ударів по цілях.

За задумом, така система дозволила б максимально зменшити необхідність постійної присутності військовослужбовців НАТО безпосередньо на передньому краї.

Німецькі медіа пов’язують появу подібної концепції з досвідом війни в Україні, де безпілотники стали одним із ключових інструментів розвідки, коригування вогню та ураження цілей.

У межах запропонованої моделі “автономна зона” може працювати як багаторівнева система. Спочатку сенсори виявляють переміщення противника, після чого засоби радіоелектронної боротьби можуть перешкоджати його роботі, а ударні безпілотники та роботизовані системи – атакувати виявлені цілі.

Третій етап – удари по російській логістиці

Третій компонент передбачає перенесення бойових дій на військову та логістичну інфраструктуру росії.

За інформацією Bild, потенційними цілями можуть стати російські аеродроми, оборонні підприємства, мости, залізничні вузли та інші об’єкти, необхідні для забезпечення російського наступу.

Для цього можуть використовуватися безпілотники, роботизовані платформи та спеціальні підрозділи.

Основна мета такого підходу – порушити постачання російських військ і не дозволити їм підтримувати наступ на території країн Балтії.

Водночас ця частина повідомлення є найбільш чутливою, оскільки передбачає можливі удари по об’єктах на території Росії.

Неофіційна інформація, а не затверджений план

Інші німецькомовні медіа, зокрема t-online та Merkur, також описали триступеневу концепцію, посилаючись на матеріал Bild. При цьому вони звертають увагу на те, що деталі можливих ударів по Калінінграду та об’єктах у глибині росії не були офіційно представлені НАТО як затверджена операційна стратегія.

Тому інформацію про можливі атаки на російські військові та логістичні об’єкти варто розглядати саме як елемент сценарного військового планування, а не як рішення Альянсу щодо майбутніх бойових дій.

Концепція водночас демонструє зміну підходів до можливої війни на східному фланзі НАТО. У центрі уваги опиняються масове застосування дронів, автономні системи, цифрові мережі, засоби радіоелектронної боротьби та здатність швидко виявляти й уражати російські сили.

Для країн Балтії такий сценарій має особливе значення. Естонія, Латвія та Литва безпосередньо межують із росією або Білоруссю та мають обмежену глибину оборони. У разі масштабного конфлікту НАТО довелося б одночасно захищати територію союзників, стримувати російське просування та порушувати його можливості з постачання військ.

Саме тому, за описаною Bild концепцією, Альянс розглядає оборону не лише як утримання лінії фронту, а як комплексну систему – від придушення засобів ураження противника та створення безпілотного бар’єра до ударів по його військовій логістиці.

Нагадаємо,

• 8 серпня у Болгарії зафіксували невідомий безпілотник, який залетів з боку Румунії та вибухнув неподалік Трансбалканського газопроводу. За даними болгарської влади, апарат не вдалося ідентифікувати, а його походження залишалося невідомим. Внаслідок інциденту ніхто не постраждав.
• раніше СтопКор повідомляв, що 25 квітня у румунському Галаці після російської атаки на Україну виявили уламки безпілотника. Фрагменти впали у кількох місцях, пошкодивши господарську споруду та електроопору. Згодом спеціалісти знешкодили уламки контрольованим підривом.