”Це я, терміново перекинь гроші”: як шахраї клонують голоси та обманюють українців

Знайомий голос у голосовому повідомленні, дзвінок нібито від працівника банку або відео відомої людини з рекомендацією “вигідно інвестувати” можуть бути частинами однієї шахрайської схеми. У 2026 році зловмисники дедалі активніше використовують штучний інтелект, щоб створювати переконливий контент, автоматизувати спілкування та підлаштовувати обман під конкретну людину.

Про нові схеми фінансового шахрайства та способи захисту розповіла РБК-Україна.

ШІ зробив старі шахрайські схеми переконливішими

Штучний інтелект не створив принципово нового виду шахрайства. Зловмисники й надалі використовують фішинг, соціальну інженерію, підроблені сайти, дзвінки від імені банків та фейкові інвестиційні пропозиції.

Однак тепер ці інструменти можна зробити значно правдоподібнішими.

Шахраї здатні клонувати голоси людей, генерувати фото та відео, автоматизувати листування за допомогою чат-ботів, створювати фішингові повідомлення та сайти. Крім того, технології дозволяють швидше створювати великі обсяги контенту та адаптувати його під конкретну потенційну жертву.

У результаті повідомлення від шахрая може виглядати як цілком звичайний контакт із другом, родичем, колегою чи представником банку.

Водночас центральною ланкою схеми залишається сама людина. Зловмисникам потрібно переконати її перейти за посиланням, встановити сторонню програму, повідомити конфіденційні дані або самостійно переказати гроші.

“Це я. Терміново перекинь гроші”: як працює клонування голосу

Одна з найбільш емоційно небезпечних схем – використання штучно відтвореного голосу близької людини.

Для цього шахраям потрібен аудіо- або відеозапис із голосом потенційної жертви. Такий матеріал можуть взяти із соціальних мереж, публічних виступів або інших доступних джерел.

За словами керівниці департаменту fraud-менеджменту ПриватБанку Наталії Фіголь, банк уже фіксував звернення клієнтів, які отримували в месенджерах згенеровані за допомогою ШІ голосові повідомлення від імені друзів, родичів або колег.

У таких повідомленнях людину могли просити терміново позичити гроші або переказати кошти через нібито невідкладну ситуацію.

Після цього шахраї можуть спробувати отримати доступ до акаунта людини та використовувати його для розсилки повідомлень її контактам.

Водночас Кіберполіція зазначає, що випадки використання клонування голосу вже фіксуються, але поки не мають масового характеру.

Розпізнати таку схему можна за поведінкою співрозмовника. Насторожити мають надмірна терміновість, незвичний стиль спілкування, короткі відповіді, уникнення уточнювальних запитань та небажання продовжити розмову іншим способом.

Якщо знайомий голос просить терміново переказати гроші, найкраще самостійно зателефонувати цій людині за номером, який уже є у ваших контактах.

“Вам телефонує банк”: шахраї комбінують одразу кілька прийомів

Не всі сучасні шахрайські атаки потребують дипфейків. Класичні дзвінки від нібито працівників банку, мобільних операторів, поліції чи НБУ продовжують працювати.

Новою тенденцією стає поєднання кількох способів обману в межах однієї атаки.

Наприклад, схема може початися зі звичайного телефонного дзвінка. Шахрай представляється банківським працівником та повідомляє про нібито підозрілу операцію.

Далі людину можуть переконати перейти за фішинговим посиланням, встановити сторонню програму або переказати гроші на так званий “безпечний” чи “резервний” рахунок.

В окремих випадках зловмисники намагаються отримати можливість дистанційно керувати смартфоном жертви. Після цього вони можуть здійснювати операції з банківським застосунком.

Саме поєднання різних методів робить такі атаки небезпечнішими: людина може не розпізнати окремий етап схеми, оскільки кожен наступний крок логічно продовжує попередній.

NFC Relay: шахраї намагаються отримати доступ до картки через смартфон

Серед складніших технологічних атак банки фіксують NFC Relay.

За даними ПриватБанку, схема може починатися з пропозиції нібито оновити банківський застосунок або перевірити рівень захисту рахунку.

Під цим приводом людину переконують встановити сторонню програму. Потім її можуть попросити виконати певні дії з фізичною банківською карткою – наприклад, прикласти її до смартфона та ввести PIN-код.

За допомогою спеціального програмного забезпечення зловмисники намагаються передати платіжні дані на відстань та використати їх для несанкціонованих операцій.

Тому банківську програму слід встановлювати лише з офіційних магазинів – App Store або Google Play.

Банк не повинен просити клієнта завантажувати сторонні файли з месенджерів, встановлювати невідомі програми або прикладати картку до смартфона для нібито “перевірки безпеки”.

Фейкові інвестиції: ШІ допомагає створювати “експертів”

Інвестиційні шахрайства також отримали технологічне підсилення.

Кіберполіція повідомляє, що серед поширених схем залишаються пропозиції інвестувати у криптовалюту, акції міжнародних компаній, дорогоцінні метали, біржову торгівлю та різноманітні інвестиційні платформи.

Шахраї створюють сайти, які імітують справжні фінансові сервіси. На них жертві показують вигадані прибутки та переконують збільшувати суму інвестицій.

Штучний інтелект дозволяє зробити таку схему ще правдоподібнішою. Зловмисники можуть створювати зображення та відео відомих людей, які нібито рекомендують певну інвестицію.

Фактично людина може побачити в соціальній мережі відео знаменитості, підприємця чи іншого публічного діяча, якого вона впізнає, і почути від нього нібито рекомендацію вкласти гроші.

Після цього потенційну жертву переводять на фейкову інвестиційну платформу.

Кіберполіція радить звертати увагу на неприродні тіні, деформовані руки та обличчя, дивні текстури, повторюваний фон, спотворені написи та інші візуальні помилки. Підозріле зображення також можна перевірити за допомогою зворотного пошуку.

“Державна допомога”: фішингові схеми під виглядом виплат

Ще одна поширена схема – повідомлення про нібито державну або міжнародну фінансову допомогу.

Людині можуть запропонувати отримати виплату, компенсацію чи іншу допомогу. Для цього її направляють на підроблений сайт і просять ввести реквізити банківської картки, пароль або код підтвердження.

Особливо небезпечними є повідомлення, які змушують діяти негайно: “отримайте виплату сьогодні”, “підтвердіть заявку протягом години”, “інакше кошти будуть анульовані”.

Така терміновість є одним із головних інструментів соціальної інженерії.

У 2025 році шахрайських операцій стало менше, але збитки зросли

Статистика демонструє, що проблема фінансового шахрайства залишається масштабною.

За даними Національного банку України, у 2025 році кількість незаконних операцій із платіжними картками скоротилася на 5% – до 256 тисяч.

Водночас загальна сума збитків зросла на 24% і сягнула 1,4 млрд грн.

Середня сума однієї шахрайської операції збільшилася на 30% – до 5536 грн.

Чотири зміни, які приніс ШІ у фінансове шахрайство

У сучасних схемах можна виділити кілька ключових тенденцій.

Перша – персоналізація. Шахрайство дедалі частіше підлаштовують під конкретну людину. Замість безособового повідомлення жертва може отримати контент, який імітує знайомий голос, зовнішність або стиль спілкування.

Друга – автоматизація. Чат-боти та мовні моделі дозволяють автоматизувати частину комунікації. Шахрай може вести одночасно багато діалогів, імітуючи представника банку, служби підтримки або інвестиційного сервісу.

Третя – масштабування. Те, що раніше потребувало значних витрат часу, тепер можна зробити набагато швидше. Зображення, відео, тексти та фішингові повідомлення створюються за допомогою автоматизованих інструментів.

Четверта – комбінування. Зловмисники дедалі частіше не обмежуються одним методом. Дзвінок може перейти у фішингове повідомлення, після нього людину можуть переконати встановити програму, а далі — здійснити переказ.

Що робити, якщо шахраї вже отримали ваші гроші або дані

Якщо людина зрозуміла, що стала жертвою шахрайства, діяти потрібно якомога швидше.

Насамперед варто звернутися до банку та повідомити про підозрілу операцію. Якщо є можливість, рахунок або картку необхідно заблокувати.

Якщо шахраї отримали доступ до акаунтів, потрібно змінити паролі та увімкнути двофакторну автентифікацію. Також слід перевірити активні сеанси та завершити всі підозрілі підключення.

Важливо не видаляти переписку із шахраями. Варто зберегти скриншоти повідомлень, номери телефонів, посилання на сайти, реквізити транзакцій та інші цифрові докази.

У разі шахрайства необхідно повідомити правоохоронців.

Не варто також довіряти людям, які після цього пропонують за винагороду “повернути викрадені гроші”. Такі пропозиції можуть бути новою шахрайською схемою.

Як не стати жертвою ШІ-шахраїв

Найпростіший спосіб захисту – не діяти під тиском.

Якщо вам телефонують із банку, не повідомляйте паролі, PIN-коди та коди підтвердження. Самостійно передзвоніть до банку за офіційним номером.

Якщо близька людина раптово просить гроші через месенджер, навіть знайомий голос не повинен бути єдиним доказом її особи. Перевірте інформацію іншим способом.

Не переходьте за підозрілими посиланнями та не встановлюйте програми, які надсилають незнайомці.

Якщо вам пропонують “гарантований” високий прибуток від інвестицій, перевірте компанію, платформу та її ліцензії через офіційні джерела.

І головне – не поспішайте. Саме бажання людини якомога швидше вирішити проблему або скористатися “унікальною можливістю” найчастіше і використовують шахраї.

Штучний інтелект зробив їхні інструменти переконливішими, але принцип залишається незмінним: зловмиснику потрібно змусити людину повірити в історію та власноруч виконати потрібну йому дію.

Нагадаємо, Кіберполіція України спільно з волонтерами розвиває проєкт “BRAMA”, спрямований на боротьбу з російською пропагандою, фейками та незаконним контентом в інтернеті.