83 квадрати за мільйони: як оренда приміщення в Чернівцях перетворилася на чотирирічний суд і завдала збитків громаді?

Понад 2 мільйони гривень потенційно недоотриманих доходів міського бюджету, чотири роки судових процесів і нові вимоги про відшкодування збитків. Таким може виявитися рахунок для чернівецької громади за історію з комунальним приміщенням площею лише 83 квадратні метри в самому центрі міста. Скільки міська влада витратила на юридичну боротьбу, досі невідомо. Хто відповідатиме за наслідки, посадовці не кажуть.

Детальніше – у сюжеті Дарії Кондратюк для “Стоп Корупції ТБ”.

Історія почалася 14 червня 2022 року. Того дня відбувся аукціон на продовження оренди приміщення на першому поверсі будинку на вулиці Степана Бандери, 5, площею 83,4 квадратного метра. Стартова ціна становила 5 621,50 грн.

У торгах взяли участь троє учасників. Найвищу ставку, 61 001 грн, запропонувала Наталія Варгоцька. Лариса Нагорняк поставила рівно 61 тисячу, тобто на одну гривню менше.

Проте 21 червня Управління комунальної власності Чернівецької міської ради дискваліфікувало Варгоцьку: там пояснили, що вона не подала документи, обов’язкові за умовами аукціону. Електронна система автоматично визначила переможницею наступну учасницю, ФОП Ларису Нагорняк. 19 липня 2022 року Управління уклало з нею договір оренди №72.

Далі замість передачі приміщення почалася багаторічна судова тяганина. Нагорняк фактично отримала об’єкт за актом приймання-передачі лише 1 серпня 2025 року, більш ніж через три роки після підписання договору. Цьому передували рішення Господарського суду, апеляційної інстанції та Верховного Суду у справі №926/2191/24.

Три роки простою: скільки втратив бюджет

Встановлена на аукціоні орендна ставка становила близько 60 тисяч гривень на місяць. За 36 місяців місто могло отримати приблизно 2,16 млн грн. Саме такий розрахунок журналісти навели у зверненні до Державної аудиторської служби.

Ці кошти могли піти на потреби громади: підтримку військових, закупівлю дронів, ремонт укриттів, шкіл чи дитячих садків. До цієї суми ще не входять витрати на суди. Скільки бюджетних грошей пішло на судові збори та юридичний супровід усіх справ навколо приміщення, журналісти окремо запитали в міській раді.

Договір недійсний, але рахунки надходять і далі

Після передачі приміщення в серпні 2025 року Лариса Нагорняк почала сплачувати оренду та вкладати власні кошти в підготовку об’єкта до роботи. Згідно з документами, загалом вона сплатила 554 838 грн орендної плати. Крім того, у матеріалах справи зазначено витрати на участь в аукціоні, проєктну документацію, франшизу та будівельні роботи на загальну суму 917 632,73 грн.

11 лютого 2026 року Чернівецький апеляційний суд визнав договір оренди №72 недійсним. У постанові суд, зокрема, дійшов висновку, що Управління комунальної власності безпідставно дискваліфікувало учасницю з найвищою ставкою. Тобто рішення, з якого почалася вся історія, суд визнав неправомірним.

Після цього Нагорняк звернулася до Господарського суду з вимогою повернути кошти та відшкодувати збитки. Вона заявила:

• 917 632,73 грн реальних витрат і збитків;
• 100 000 грн моральної шкоди;
• 554 838,28 грн сплаченої орендної плати.

30 липня Господарський суд Чернівецької області частково задовольнив позов підприємниці.

У зверненні до ДАСУ журналісти оцінили загальний потенційний фінансовий наслідок цієї історії для бюджету у понад 3,2 млн грн. Ця сума складається з 2,16 млн потенційно недоотриманої оренди та виплат, пов’язаних із відшкодуванням збитків підприємниці. Водночас це розрахунок редакції на основі наявних документів, а не встановлений судом розмір збитків бюджету.

Рішення першої інстанції не задовольнило сторону Нагорняк. Її адвокатка Владислава заявила: “Я і моя клієнтка не згодні з рішенням суду. Обов’язково будемо його оскаржувати”. Апеляційні скарги сторони вже подали, тож крапку в спорі не поставлено.

Адвокатка звернула увагу й на юридичну колізію. Договір з Нагорняк укладало Управління комунальної власності, а позов про повернення приміщення подала вже сама Чернівецька міська рада. За її словами, чому саме міська рада представляла інтереси в цьому процесі, їй незрозуміло. Утім, у повному тексті судового рішення суд окремо пояснив, чому міська рада як власник комунального майна мала право вимагати його повернення.

“Подвійна орендна плата”: позиція Управління

Окреме питання стосується платежів. Після того як договір визнали недійсним, Управління продовжувало нараховувати Нагорняк орендну плату, і підприємниця її сплачувала. Журналісти запитали про це начальника Управління комунальної власності Вадима Русса.

Посадовець пояснив, що для Управління визначальним є не рішення суду, а акт приймання-передачі. “З моменту, коли ми передали людині приміщення… починаємо нараховувати орендну плату. І в той день, коли підписується акт про повернення приміщення… припиняє нараховуватися орендна плата”, — сказав Русс.

Більше того, за його словами, якщо орендар вчасно не звільняє приміщення, можуть нараховуватися додаткові платежі. “Якщо людина має вийти п’ятнадцятого числа — шістнадцятого числа має подвійну орендну плату… Потім, якщо людина буде оскаржувати, ми прийдемо в суд з цими всіма розрахунками”, — пояснив він. Тож судова історія може породити ще один фінансовий спір.

На запитання, чи намагалися в Управлінні з’ясувати, як їхні рішення 2022 року обернулися чотирма роками судів, Русс відповів, що судовими справами займається юридичний департамент і для відповіді потрібно піднімати всі документи. Службової перевірки всередині Управління, за його словами, не проводили. Тобто суд уже встановив неправомірність рішення Управління, але внутрішньої перевірки не було.

Зупинятися в Управлінні не планують. “Будемо йти до кінця, поки не поставимо крапку”, — заявив Русс. Скільки ця юридична історія вже коштувала бюджету, під час розмови не назвали. Журналісти зареєстрували офіційні запити щодо повного переліку судових процесів, витрат на їх супровід і документів про орендні платежі.

Мер “не уповноважений”, юрист теж

Залишається головне питання: чому навколо невеликого комунального приміщення вже четвертий рік триває така принципова судова боротьба? Посадовці відповіді на нього не дають. Люди, знайомі з історією, припускають, що така наполегливість може свідчити про особливу зацікавленість саме цим об’єктом. Документального підтвердження цієї версії наразі немає.

Під час попереднього відрядження журналісти поставили це питання міському голові Роману Клічуку. Той порадив звернутися до юристів. Юрист, який представляє міську раду в суді, відповісти теж не зміг: за його словами, він лише юрист міськради і не уповноважений давати коментарі.

Після нового рішення суду журналісти знову приїхали до Чернівців і прямо запитали мера, чи вважає він доцільним, що виправлення помилок, допущених під час аукціону, переросло в багаторічну судову кампанію з фінансовими наслідками для громади, і хто має за це відповідати. Предметної відповіді на камеру знову не було: Клічук запропонував звернутися офіційно. Журналісти зареєстрували запит безпосередньо на його ім’я, а також окремий запит щодо бюджетних витрат на суди.

Депутати: “спершу вивчимо документи”

На сесії міської ради журналісти передали депутатам матеріали і попросили оцінити дії посадовців. Більшість співрозмовників визнали, що в деталях справи поки не розбиралися і спершу мають вивчити документи. Частина депутатів заявила, що готова долучитися, якщо буде ініційовано створення окремої комісії для перевірки цієї історії.

Першу відповідь на звернення надіслав депутат Чернівецької міської ради Дмитро Білоус. Проте конкретних рішень щодо окремого розгляду ситуації чи перевірки дій посадовців поки немає. Оцінка цієї історії фактично залишається в площині судових процесів. Чи стане вона предметом депутатського контролю, залежить від того, чи ініціюють у міськраді відповідні процедури.

Що кажуть контролери та правоохоронці

Журналісти звернулися й до державних органів.

• Державна аудиторська служба повідомила, що планової ревізії чи аудиту Управління комунальної власності на третій квартал 2026 року не передбачено. Водночас звернення внесли до бази даних ризиків для можливого врахування під час планування майбутніх контрольних заходів.

• Державна податкова служба передала звернення щодо перевірки Управління та міської ради на розгляд Головного управління ДПС у Чернівецькій області.
• НАБУ відповіло, що на цьому етапі не встановило достатніх об’єктивних даних про кримінальні правопорушення, підслідні детективам Бюро. Тому підстав для досудового розслідування там наразі не бачать.

Отже, питання можливої персональної відповідальності посадовців поки відкрите.

Бізнес мера і питання прозорості

Ще одне питання журналісти порушували в попередньому розслідуванні. Міський голова Роман Клічук залишається кінцевим бенефіціарним власником низки компаній, пов’язаних із бізнесом у Чернівцях. Тому рішення міської влади щодо комунального майна та умов ведення бізнесу в місті потребують особливої прозорості.

Співрозмовники журналістів, знайомі з історією, припускають, що принципова боротьба саме за це приміщення могла бути пов’язана з чиєюсь особливою зацікавленістю в об’єкті. Редакція наголошує: документальних доказів приватного інтересу Романа Клічука чи інших посадовців до цього приміщення наразі немає.

Після звернення журналістів цю інформацію перевіряло НАЗК. Агентство не встановило фактичних даних, які б свідчили, що після передачі корпоративних прав в управління Клічук продовжував особисто керувати господарською діяльністю відповідних компаній. Щодо питань про можливе використання службового становища НАЗК зазначило, що їхня правова оцінка належить до компетенції правоохоронних органів.

Рахунок, який ще не виставлено

Показовим у цій історії може бути не лише її результат, а й ставлення міської влади до інформації, яку їй доповідають. Це видно, зокрема, з фрагмента трансляції засідання. І це не єдина ситуація, коли виникають питання щодо виконання рішень міської ради.

Тим часом судова історія триває. Чи поставить апеляція остаточну крапку, поки невідомо. Питань дедалі більше. Чому спір за 83 квадратні метри розтягнувся на чотири роки? Чому боротьба не припинилася після того, як суд визнав рішення Управління неправомірним? Скільки вона зрештою коштуватиме бюджету? І чи понесе хтось персональну відповідальність?

Журналісти чекають на відповіді щодо реальної суми бюджетних витрат і стежитимуть за апеляцією та за тим, чи створять депутати окрему комісію.

Читати також: мер-мільйонер: як Роман Клічук поєднує владу у Чернівцях та родинний бізнес?