Південний міст і $29 млн: що зробила команда Кличка і чому Київ досі не має резервної переправи?

Південний міст і $29 млн: що зробила команда Кличка і чому Київ досі не має резервної переправи?

Багато хто питає мене: чому щодо можливих ударів по мостах через Дніпро я звертався саме до мера Києва Віталія Кличка — він що, може захистити мости?

Відповідь проста.

Кличко — не просто мер столиці. Він одночасно був головою КМДА, а це означає не тільки те, що він мав подвійну владу, а й контроль над подвійним бюджетом.

Вперше я публічно підняв питання можливого руйнування основних мостів Києва у 2023 році. Для того, щоб поставити собі це питання, не потрібно мати доступу до секретних розвідданих і купу радників — треба просто мати перед очима карту України та здоровий глузд.

Минуло три роки, а ми продовжуємо ремонтувати те, що “втомилося”. І ось вам яскравий приклад.

Лише на ремонт Південного мосту за період правління Кличка, з 2014 по 2026 роки, за укладеними договорами пішло щонайменше 1,3 мільярда гривень витрачених та законтрактованих коштів. Це — $29 мільйонів.

А тепер просто подивімося, що технологічно можливо було зробити за цей час.

Не теоретично.

Не на презентаціях.

А реально побудовано.

Китай. Changsha. Yingpan Road Xiangjiang Tunnel.

Підводний автомобільний тунель під річкою Сянцзян.

Будівництво почали 20 вересня 2009 року.

Рух відкрили 29 жовтня 2011 року — тобто приблизно за 25 місяців.

Основні тунельні лінії — близько 2,8–3 км кожна, дві труби, чотири смуги руху. Разом із підземними рампами та розв’язками система має близько 8,5 км тунельних шляхів.

Вартість проєкту — 1,87 млрд юанів ($279 млн).

Причому китайці зробили там не просто тунель, а фактично підводну транспортну розв’язку під річкою за 25 місяців.

Не 25 років — місяців.

Китай. Suining. Guanyin Lake Underwater Tunnel.

Будували близько 1 року і 4 місяців.

Довжина — 2,185 км.

Ширина — 19,8 метра.

Дві труби, чотири смуги руху, і це не просто міський тунель — він проходить під водою через річкову акваторію.

Важливо: вартість проєкту — близько 852 млн юанів ($127 млн). Нагадаю, що на латання дірок лише Південного мосту було витрачено за 12 років $29 млн.

Повертаємося до Києва.

Офіційні дані самого міста: ширина русла Дніпра в межах Києва — від 280 метрів до 1,35 км.

Звичайно, сам автомобільний тунель був би довшим за ширину річки: потрібні спуски, портали, вентиляція, аварійні виходи та транспортні розв’язки.

Але ще раз подивімося на цифри.

Китай:

— 3 км основної магістралі — 25 місяців — близько $279 млн;

— 2,185 км — 1,4 року роботи — близько $127 млн.

Київ:

Дніпро — від 0,28 до 1,35 км русла.

Виходячи з досвіду Китаю, можна було побудувати підводний тунель лише за вартість ремонту Південного мосту. А якщо ми порахуємо мільярди, витрачені на перекладання бруківки та інші “важливі проєкти” таких діячів, як Микитась і Ко?

Тому питання вже давно не в тому:

“А хіба можна побудувати дорогу під річкою?”

Можна. І світ це зробив давно.

Питання інше.

Війна йде з 2014 року — 12 років.

Де хоча б проєкт резервної переправи через Дніпро?

Бо стратегічне планування — це не тоді, коли мости вже зруйновані і ми героїчно шукаємо понтони.

Стратегічне планування — це коли ти готуєш альтернативу до того, як ворог позбавив тебе основної переправи.