Зоопарк у ХХІ столітті: структура, функції та цілі
У нашій свідомості вкорінилося, що зоопарк дорівнює катівні. І я теж підтримувала цю ідею до того моменту, поки не почала допомагати евакуйовувати диких тварин з України в ЄС та інші країни. Багато хто каже: “Давайте закриємо, тварин віддамо ЄС”. Зовсім не замислюючись над тим, що Україна ВЖЕ наповнила всі цивілізовані спеціалізовані центри для диких тварин на цьому континенті. На даний час, за період з 2022 року Наталя Попова та її команда Wild Animals Rescue Center, до якої входжу і я по деяких питаннях, евакуювали до країн ЄС та Британії більше ніж 400 тварин з усіх різних видів.
Кількість диких тварин, які безконтрольно потрапили до приватних володінь, налічує більше ніж пів сотні різних видів. У цивілізованих країнах, де народжуваність диких тварин контролюється, зовсім не були готові до ще однієї сторони реалій війни в Україні. Тобто, все просто – “віддавати” тварин немає куди. Ну, можливо, шейхам якимось, але тут дуже багато питань про легальність та доцільність.
Припустимо, ми знайшли з вами травмованого на лапу лева. У природі, якщо його туди повернути, для своїх сородичів він буде здобиччю, тож життя його буде коротким. Так що ж гуманніше, подарувати вольєр цьому леву та доглядати у зоопарку, чи “повернути на останній шлях”? Тож одна з функцій зоопарку — порятунок постраждалих тварин від людських рук. Як показали перші місяці повномасштабного вторгнення, саме у зоопарки люди несли своїх нестандартних “улюбленців”.
Чим більше нас, людей, тим менше їх — тварин. Ми витісняємо тваринний світ своєю діяльністю: питання екології, територій, їжі… Тож постає логічне питання: чи хочемо ми, щоб наші нащадки бачили дійсного лева, чи бачили тільки його зображення на фотокартках із наших давен? Якщо ми хочемо зберегти всі види тварин, які є зараз, – без зоопарків це зробити неможливо.
Є дві основні функції, які виконує зоопарк у цивілізованих країнах: наукова та збереження різноманіття тваринного світу планети. Людство вже давно дійшло до точки, через свою діяльність, що багато видів без збереження зусиллями людини просто вимруть. Тобто, у сучасної людини є вибір: всіх відпустити і втратити цілі види тварин чи підтримувати різномаїття, намагаючись знайти рівновагу між людством та тваринами. Саме постійні дослідження тварин, які проводяться у зоопарках гуманними методами, дають змогу людству досі знаходити для себе багато чого, починаючи від ліків, закінчуючи дослідженням змін на планеті, які тварини відчувають скоріше за людину – наукові функції зоопарків необхідні в першу чергу людині.
Хочу також нагадати, що навіть не кожен європеєць може собі дозволити поїхати до Африки на сафарі, щоб побачити того ж лева у природному середовищі. Тобто, як не крутіть, але зоопарк виконує ще функції навчального закладу, оскільки кожен з нас розуміє, в чому різниця між конем, ігуаною, носорогом та лемуром. Як ви вважаєте, у Сибіру, наприклад, всі можуть відрізнити ці назви тварин? А що тоді ви хочете залишити для своїх дітей? Фотокартки та малюнки звірів?
Людство давно зрозуміло, що умовний астероїд ми зупини невзмозі, але роздробити його вже можемо. Тож уявімо, що астероїд, тьфу-тьфу, падає саме на Африку, куди людство відправило купу видів тварин, які “повинні там жити”, і гоп, за одну мінісекунду ми втрачаємо цілу екосистему. Тому розміщення тварин у різних куточках світу теж дуже важливе та має стратегічне значення для Людства.
Чи відповідають українські зоопарки прийнятим міжнародним стандартам? Ні. Але чи хоче хтось усім нашим тваринам подарувати “краще життя за кордоном”? Теж ні. І з цим морально теж треба змиритися: ми самі на самі із своїми проблемами, і змінювати умови утримання тварин повинні теж ми самі. Не треба забувати, що європейці самі трансформували свої зоопарки, рученятами, а не скандалами.
Які сучасні рішення вже знайдені? Створюється міні-екосистема для декількох видів тварин, які і в природі друзі з різних причин. Створюється достатньо великий простір (0,3–0,5–1 га чи більше) , який сформовано таким чином, що він не тільки максимально відповідає вимогам цих видів тварин, а ще й наповнений “деталями”, які б були цікаві цим тваринам для розваг, наприклад, як бавляться панди з м’ячиками, на гойдалках чи щось подібне. До речі, на прикладі панд: цей вид виключено із “зникаючих”. Маленька перемога людства! Такий підхід заохочує людей знати види тварин, оскільки за одну мить на “пустому” місці може з’явитися ціла зграя різних видів тварин. Це як канал Діскавері, але у житті і безпечний;) Окрім цього, людина гуляє фактично по парку і насолоджується тваринами на безпечній дистанції на свіжому повітрі. Всім кайфово.
В одному із європейських зоопарків я зустрічала встановлені камери, до яких ти міг приєднатися за доступною підпискою та спостерігати за “своїм улюбленцем” в будь-який час з будь-якої точки світу. Ці ж самі записи потім використовують науковці, які, наприклад, вивчають поведінку тварин. У Європі не існує такого, щоб зоопарк закривався на реконтрукцію: всі покращення можна робити поступово і екологічно для тварин. Наприклад, зимові домівки можуть стати тимчасовою мірою, поки створюється місце.
Те, що зараз роблять деякі “зоозахисники”, точніше, ті, хто себе так називає, не маючи ні досвіду, ні профільної освіти, ні навіть розуміння реального стану речей щодо проблеми з дикими тваринами в Україні, — грає на руку лише ворогу. Кожного разу, коли ви захочете написати про те, що “зоопарк – катівня”, задайте собі питання “Що я зробив/-ла для того, щоб це виправити?”. Взяти під опіку вольєр та профінансувати зміни – під силу будь-якій компанії чи групі однодумців. Але давайте не забувати, що у час створення зоопарків в Україні їм часто віддавали територію в центрі міста, яка дуже приваблива для теперішніх “інвесторів”, які хотіли чхати на тварин. Так потрібні кращі умови для тварин чи просто хтось дуже хоче територію, створюючи хайп на “неєвропейському підході”?
