Що буде з літніми українцями в ЄС після тимчасового захисту: які варіанти залишитися легально

Тимчасовий захист для українців у Європейському Союзі наразі діє до 4 березня 2027 року. Європейська комісія вже запропонувала продовжити його ще на рік – до 4 березня 2028-го, однак остаточне рішення має ухвалити Рада ЄС. Паралельно країни ЄС готуються до поступового переходу українців на інші форми легального проживання.

Для пенсіонерів, людей похилого віку та осіб з інвалідністю це питання особливо важливе, адже не всі стандартні міграційні підстави їм підходять. Про це пише Relocate.to.

Після початку повномасштабної війни мільйони українців отримали в ЄС тимчасовий захист. Цей статус дає право на проживання, доступ до роботи, медицини, освіти та соціальної підтримки. Нині він офіційно діє до 4 березня 2027 року, а Єврокомісія запропонувала продовжити його ще на один рік – до 4 березня 2028-го.

Водночас у Брюсселі вже говорять не лише про продовження захисту, а й про поступовий перехід українців на довгострокові правові статуси. Йдеться про національні дозволи на проживання, які можуть оформлюватися на підставі роботи, навчання, професійної підготовки, возз’єднання сім’ї або інших умов, передбачених законодавством конкретної країни.

Для частини українців це означає, що вже зараз варто вивчати можливість оформлення посвідки на проживання, а згодом – постійного проживання чи статусу довгострокового резидента. Однак автоматичного ПМП для всіх отримувачів тимчасового захисту не передбачено. Зазвичай держави враховують тривалість легального перебування, стабільний дохід, наявність житла, медичне страхування та виконання інтеграційних вимог.

Найскладніша ситуація може бути у літніх українців – пенсіонерів, людей з інвалідністю, осіб із хронічними захворюваннями та тих, хто через вік або стан здоров’я не може працювати чи навчатися. У ЄС немає єдиного загального дозволу на проживання саме “для пенсіонерів”, тому можливості залежать від правил окремої країни.

Які варіанти можуть мати літні українці

Один із найпоширеніших шляхів – возз’єднання сім’ї. Такий варіант може підійти тим, чиї діти або онуки легально проживають у країні ЄС і можуть довести достатній дохід, житло та готовність утримувати літнього родича.

В Іспанії, наприклад, можливе возз’єднання з батьками віком від 65 років. Для молодших осіб можуть знадобитися додаткові гуманітарні підстави. В Італії також можна оформлювати возз’єднання з батьками 65+, якщо інші діти не можуть забезпечити їхнє утримання. Для людей старшого віку зазвичай важливо мати медичне страхування.

У Німеччині возз’єднання батьків із повнолітніми дітьми можливе лише у виняткових випадках особливої складності. Потрібно довести реальну залежність, потребу в догляді та неможливість отримати належну допомогу в Україні. У Польщі стандартне сімейне возз’єднання переважно стосується подружжя та неповнолітніх дітей, однак у складних ситуаціях можна пробувати оформлювати тимчасове перебування з інших обставин.

У Чехії сімейне возз’єднання найчастіше стосується подружжя та дітей, але окремі процедури можуть бути простішими, якщо родич у Чехії має, наприклад, робочу карту або Blue Card. У Нідерландах батьків дорослих дітей допускають лише у виняткових випадках, коли доведено повну залежність та відсутність догляду в Україні.

У Франції стандартне возз’єднання сім’ї зазвичай не охоплює батьків повнолітніх дітей. Проте для літніх людей із достатніми фінансовими ресурсами може розглядатися статус visiteur – без права на роботу, але з вимогами до доходу, житла та медичного страхування.

Гуманітарні дозволи: коли можуть допомогти вік, хвороба або інвалідність

Ще один можливий шлях – гуманітарні або виняткові дозволи на проживання. Вони не є автоматичними й завжди розглядаються індивідуально. Головними аргументами можуть бути похилий вік, інвалідність, тяжкі хронічні хвороби, потреба в постійному догляді, неможливість повернення або відсутність доступу до необхідного лікування в Україні.

У Німеччині такі підстави можуть розглядатися через гуманітарний дозвіл на проживання. Потрібні паспорт, медичні висновки, документи про неможливість повернення, підтвердження потреби в лікуванні, страховка та, за наявності, докази фінансової чи побутової залежності від родичів у Німеччині.

У Франції гуманітарні або виняткові підстави розглядають у префектурах. До пакета документів зазвичай входять підтвердження легального перебування, медичні довідки, документи про житло, страховку та соціальну залежність.

В Італії гуманітарні підстави після змін законодавства найчастіше пов’язані зі спеціальним захистом. Питання розглядають у Questura. Важливими будуть медичні документи, докази соціальної вразливості, житло та страховка.

В Іспанії гуманітарний дозвіл може оформлюватися за наявності серйозних підстав, зокрема медичних. У Польщі гуманітарний дозвіл потребує переконливого обґрунтування: загрози життю чи здоров’ю у разі повернення, тяжкої хвороби або відсутності доступу до лікування.

У Чехії можна розглядати довгострокове перебування з гуманітарних підстав. Для цього знадобляться паспорт, медичні довідки, докази потреби в догляді, підтвердження фінансових засобів, житла та страхування.

У Нідерландах гуманітарні рішення ухвалюються дуже обережно. Потрібно довести серйозну хворобу, залежність від родичів, ризики для життя чи здоров’я у разі повернення та відсутність належного догляду в Україні.

Проживання за власний кошт: варіант для пенсіонерів із доходом

Для частини літніх українців можливим шляхом може бути проживання без права на роботу, якщо людина має стабільний дохід або фінансову підтримку родини.

В Іспанії це може бути residencia no lucrativa – дозвіл для самозабезпечених осіб. Для нього потрібні достатні кошти, житло та повна приватна медична страховка. В Італії схожим варіантом є residenza elettiva, яку часто розглядають пенсіонери з постійним пасивним доходом. У Франції таким шляхом може бути carte de séjour visiteur.

У Португалії для пенсіонерів і людей із пасивним доходом може підійти віза D7. Вона передбачає наявність стабільного доходу, житла, банківського рахунку, страхування та подальше оформлення дозволу на проживання.

Однак у всіх таких випадках країни ретельно перевіряють не лише суму доходу, а й його стабільність. Якщо кошти “на межі” мінімальних вимог або страховка має значні обмеження за віком чи хронічними захворюваннями, ризик відмови зростає.

Окремі країни: що варто знати літнім українцям

В Іспанії основними варіантами можуть бути возз’єднання з батьками 65+, проживання за власний кошт або гуманітарний дозвіл. Для возз’єднання родич в Іспанії має довести дохід, житло та факт утримання. Для самозабезпеченого проживання важливо мати стабільні кошти та повну страховку.

В Італії літні українці можуть розглядати сімейне возз’єднання, residenza elettiva або спеціальний захист. Для батьків 65+ важливо довести, що інші діти не можуть їх утримувати. Також часто потрібна страховка до підключення до італійської системи охорони здоров’я.

У Німеччині поріг доказів один із найвищих. Самої емоційної прив’язаності до дітей недостатньо. Потрібні об’єктивні докази залежності, потреби в догляді, медичні висновки та пояснення, чому допомогу неможливо забезпечити в Україні.

У Польщі літні українці можуть подаватися на тимчасове перебування з інших обставин або розглядати гуманітарні підстави. Практика може відрізнятися залежно від воєводства, тому важливо готувати документи заздалегідь і бути готовими до додаткових запитів.

У Франції для пенсіонерів із достатніми ресурсами може бути актуальним статус visiteur. Він не дає права на роботу, але дозволяє проживати за умови наявності доходу, житла та страховки. Гуманітарні підстави розглядаються окремо і потребують сильного документального підтвердження.

У Чехії варіантами можуть бути сімейне возз’єднання або гуманітарне довгострокове перебування. Особливо важливі підтвердження житла, коштів, страхування та медичні документи. Для літніх людей корисними можуть бути також висновки чеських лікарів.

В Ірландії для літніх батьків існує варіант Stamp 0 для залежних батьків дорослих дітей. Такий статус передбачає, що родина повністю утримує людину, забезпечує житло та приватне медичне страхування. Він не дає права на роботу чи соціальну допомогу.

У Португалії можливе возз’єднання з батьками на утриманні, гуманітарний дозвіл або віза D7 для людей із пасивним доходом. Після отримання дозволу на проживання можна реєструватися в державній системі охорони здоров’я, але на початковому етапі зазвичай потрібна приватна страховка.

Які документи літнім українцям варто готувати вже зараз

Щоб не втратити час після завершення або зміни тимчасового захисту, літнім українцям варто заздалегідь зібрати базовий пакет документів.

Насамперед потрібен чинний паспорт. Також можуть знадобитися свідоцтва про народження, шлюб, документи про родинні зв’язки з дітьми чи онуками, апостиль та офіційні переклади мовою країни проживання.

Окремо слід підготувати медичний пакет: виписки з лікарень, історію хвороби, рецепти, довідки про інвалідність, висновки лікарів про потребу в постійному лікуванні або догляді. Якщо людина не може повернутися в Україну через стан здоров’я, це має бути підтверджено документально.

Також важливо мати докази фінансової залежності або підтримки: банківські перекази від дітей, виписки з рахунків, довідки про пенсію, документи про доходи родичів, які готові утримувати літню людину.

Для більшості країн знадобляться підтвердження житла – договір оренди, право власності або документи родичів, у яких проживатиме людина. У деяких державах перевіряють і достатність житлової площі.

Ще один ключовий пункт – медичне страхування. У багатьох випадках потрібна повна приватна страховка без вікових винятків, значних франшиз або обмежень щодо хронічних захворювань.

Що важливо пам’ятати

Продовження тимчасового захисту не означає автоматичного отримання постійного проживання в ЄС. Для літніх українців подальша легалізація залежатиме від країни, сімейної ситуації, стану здоров’я, доходів, житла та наявності страхування.

Найбільш реалістичними варіантами можуть бути возз’єднання з родиною, гуманітарні підстави, проживання за власний кошт або спеціальні національні дозволи. Але кожен випадок потрібно оцінювати окремо, адже правила та практика в різних країнах ЄС суттєво відрізняються.

Нагадаємо, країни ЄС розглядають можливість виключення українських чоловіків призовного віку з майбутнього продовження Директиви про тимчасовий захист, яка діє для громадян України, що виїхали після повномасштабного вторгнення росії у 2022 році.