$29 мільйонів щогодини: чи змусить ціна війни Кремль сісти за стіл переговорів

$29 мільйонів щогодини: чи змусить ціна війни Кремль сісти за стіл переговорів

Росія продовжує витрачати рекордні суми на війну, одночасно стикаючись із бюджетним дефіцитом, інфляцією та високою вартістю кредитів. На цьому тлі Кремль заявив про готовність не виключати відновлення тристоронніх переговорів з Україною та США, однак поки що немає конкретних домовленостей щодо зустрічі.

Майже 29 мільйонів доларів щогодини. Коли бачиш таку цифру, хочеться перечитати: точно щогодини, а не щодня? Саме стільки, за розрахунками дослідника Яніса Клюге, росія в середньому витрачала на армію та виробництво зброї в першому півріччі 2026 року.

За шість місяців набігло близько 10,7 трлн рублів — приблизно 124 млрд доларів. Це на 30% більше, ніж за той самий період 2025-го, і більш ніж уп’ятеро більше проти першого півріччя довоєнного 2021 року. На військові потреби пішло 43,8% усіх видатків федерального бюджету. Розрахунки Клюге на основі даних російського Мінфіну опублікувала The Moscow Times, їх наводитьNV⁠.

Майже половина бюджетних витрат — на армію та зброю. А ще ж потрібно утримувати лікарні, ремонтувати дороги, платити пенсії та забезпечувати роботу величезної країни.

Від початку 2022 року російські витрати на армію і закупівлю озброєння, за тими ж підрахунками, сягнули 57,1 трлн рублів. За курсом, використаним у публікації, це близько 660 млрд доларів — сума, співмірна з усіма золотовалютними резервами російського Центробанку. Це порівняння масштабу: воно не означає, що Кремль уже витратив ці резерви.

На цьому тлі знову з’являються повідомлення про можливе повернення до переговорів. Я б придивилася до цього збігу уважніше. Економічні проблеми можуть впливати на розрахунки москви, хоча самі по собі ще не доводять, що вона готова завершувати війну.

Бюджет уже показує, наскільки дорого обходиться її продовження. За повідомленням Reuters від 3 вересня, дефіцит федерального бюджету Росії за січень–липень досяг 2,8% ВВП. Офіційний орієнтир на весь рік — 1,6%. Путін запевняє, що ситуація керована, і посилається на невисокий державний борг. Можливості позичати гроші в Росії справді залишаються, але покривати розрив між доходами та витратами все одно потрібно.Джерело: Reuters⁠.

До цього додаються ціни. За офіційними даними Банку росії, річна інфляція в липні становила 5,98%. При цьому на її невелике сповільнення вплинуло перенесення підвищення комунальних тарифів із липня на жовтень. Тобто частину тиску на гаманці просто відклали.Джерело: Банк Росії⁠.

Із кредитами теж непросто. Ключова ставка становить 14% річних. Останнім часом її знижували, тому говорити, що вона зараз зростає, було б неправильно. Але гроші залишаються дорогими. Це не ставка за конкретним кредитом — банки встановлюють власні умови, — проте вона впливає на вартість позик для бізнесу та населення.Джерело: Банк Росії⁠.

Для підприємця за цим стоять дуже звичайні рішення: купувати нове обладнання чи відкласти, відкривати ще один магазин чи почекати, брати кредит на розвиток чи поберегти те, що вже є. Коли позики дорогі, значно складніше наважитися на розширення.

Тому я б не поспішала з висновком, що російська економіка ось-ось зупиниться. Наведені цифри цього не доводять. Вони показують, наскільки багато ресурсів забирає війна і як дорого може коштувати її подальше фінансування.

Чи здатне це підштовхнути Кремль до серйозніших переговорів? Припускаю, що так. Але тут починається політика, у якій навіть очевидні економічні втрати не завжди змушують ухвалювати раціональні рішення.

7 вересня речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що росія не виключає відновлення тристоронніх переговорів з Україною та США. Конкретного місця й дати він не назвав. Поки що маємо дипломатичний сигнал, який ще має перетворитися на домовленість про зустріч.Джерело: Reuters⁠.

У цьому контексті згадують вибори до Держдуми, заплановані на 18–20 вересня. За інформацією “Слово і діло”, в адміністрації президента Франції повідомили: американські представники очікують більшої готовності росії до переговорів після голосування. Це поки очікування учасників дипломатичного процесу, а не підтверджений графік.Джерело: “Слово і діло”⁠.

Можливо, Кремлю зручніше повертатися до таких розмов після завершення виборчої кампанії. Однак я б не надавала цій даті магічного значення. Після голосування російські вимоги самі собою не зникнуть. Значення матиме те, з чим Москва прийде за стіл переговорів і чи буде готова виконувати досягнуті домовленості.

Економічні труднощі можуть додати їй причин домовлятися. Водночас вони можуть підштовхнути до спроб отримати паузу, послаблення санкцій або час на відновлення сил. Саме тому готовність говорити ще потрібно перевіряти конкретними пропозиціями та діями.

Для України це означає необхідність одночасно тримати оборону, домагатися посилення тиску на російські доходи й готуватися до предметних переговорів. Що менше в Москви можливостей безкарно продовжувати агресію, то більше підстав розраховувати на змістовну дипломатію.

Я б хотіла бачити в найближчих місяцях шанс на реальне просування до завершення війни. Та обіцяти мир до кінця 2026 року лише на підставі російських бюджетних проблем було б надто сміливо.

Цифри дають підстави говорити про високу ціну війни для росії. Чи стане ця ціна достатньою, щоб змінити рішення Кремля, — питання відкрите. Завдання України — разом із партнерами посилювати тиск і добиватися домовленостей, які дадуть Україні тривалу безпеку.

Читати також: В Україні дорожчає бензин: геополітика, ринок чи гра великих мереж АЗС.

Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!