23 поверхи біля Лаври: хто стоїть за скандальним хмарочосом і дозволами на забудову

У буферній зоні ЮНЕСКО, за 800 метрів від Великої Лаврської дзвіниці, виростає 23-поверховий хмарочос – і ніхто офіційно не визнає, що дав на це дозвіл. Хто ж зняв обмеження висоти і фактично дозволив будувати 80-метрову вежу? Хто насправді ухвалював рішення, що змінює історичний силует Києва? Та до чого тут одіозний бізнесмен Сергій Цюпко – колишній власник банку “Таврика” та Київського ювелірного заводу? Розбиралася команда СтопКору.

Департамент охорони культурної спадщини КМДА видав приписи через будівництво 80-метрової багатоповерхівки в історичній частині міста поблизу Києво-Печерської лаври. У Департаменті заявили, що не погоджували документацію на цей проєкт і не видавали дозволів на проведення робіт.

Як повідомили активісти ГО “Спадщина”, які назвали новобудову “80-метровим монстром”, раніше забудовники почали зносити історичну будівлю училища зв’язку 1930-х років на розі вулиць Князів Острозьких та Цитадельної. Усе для того, щоб звести на її місці 23-поверхівку, яка перекриє киянам краєвид на Велику Лаврську дзвіницю, розташовану всього за 800 метрів звідти. І це попри те, що територія є буферною зоною ЮНЕСКО, де діють жорсткі обмеження на висотність забудови. Київський окружний адмінсуд скасував ці обмеження й втричі збільшив граничну висотність.

Як вже розповідав СтопКор, згідно з матеріалами справи №640/10699/20, ТОВ “Будінвестиції” оскаржило положення містобудівних умов, яке фактично обмежувало висоту майбутньої забудови 27 метрами. У липні 2020 року суддя тодішнього Окружного адміністративного суду Києва Олена Патратій задовольнила позов компанії. Згодом апеляційна інстанція залишила це рішення чинним, і забудовник отримав можливість проєктувати будинок більшої висоти.

Департамент містобудування та архітектури КМДА подавав апеляційну скаргу на рішення суду, однак її не задовольнили.

За даними видання “Факти”, з ТОВ “Будінвестиції” пов’язують українського бізнесмена Сергія Цюпка, який раніше контролював активи у банківській, ювелірній та будівельній сферах.

До 2012 року Цюпка називали власником банку “Таврика”, будівельного тресту “Південзахідтрансбуд” та Київського ювелірного заводу. Журналісти “Фактів” також вказують на ймовірні зв’язки Цюпка з рф.

Слід зауважити, що однією з ключових осіб, чиє рішення зробило будівництво хмарочосу можливим, стала суддя Окружного адміністративного суду Києва Олена Патратій, яка задовольнила позов ТОВ “Будінвестиції”.

Що відомо про суддю?

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Олена Патратій фігурує у контексті подій навколо так званих “плівок Вовка” та процедур кваліфікаційного оцінювання суддів. За даними, оприлюдненими у 2019 році, вона входила до групи щонайменше 30 суддів ОАСК, які не з’явилися на співбесіди Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Ці синхронні неявки в розслідуваннях НАБУ розглядалися як можливий узгоджений крок, нібито організований за участі тодішнього керівництва суду з метою зриву оцінювання.

У межах дисциплінарних процедур Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкривала справу щодо Патратій, розгляд якої, зокрема, був запланований на 23 вересня. Окремо Громадська рада доброчесності звертала увагу на низку судових рішень, ухвалених нею у період проходження навчання в Національній школі суддів.

Патратій також згадувалася в контексті реакції суддів ОАСК на оприлюднені матеріали НАБУ щодо можливих зловживань у суді, відомі як “плівки Вовка”. ОАСК, який у 2022 році був законодавчо ліквідований, неодноразово ставав об’єктом критики через резонансні рішення, які громадські організації та експерти вважали політично вмотивованими. Попри ліквідацію суду, колишні його судді продовжують здійснювати правосуддя та отримують відповідні виплати.

Виникає логічне питання: хто взагалі надав дозвіл фірмі з орбіти одіозного бізнесмена будувати скандальну висотку в історичній місцевості? Редакція СтопКору вже спрямувала відповідні запити до ДІАМ України і Департаменту містобудування та архітектури КМДА.

Наразі чекаємо на відповіді і продовжуємо стежити за цією темою. Тим часом наші розслідувачі вже вирушать на локацію, аби перевірити, чи зупинено скандальне будівництво.

Нагадаємо, правоохоронці продовжують досудове розслідування резонансної закупівлі серверного обладнання Державною службою зайнятості на майже 80 млн грн. Як стало відомо редакції “Стоп корупції ТБ” з відповіді Київської міської прокуратури, кримінальне провадження, відкрите за фактом можливої розтрати бюджетних коштів, триває, однак наразі жодній особі про підозру не повідомлено.

Раніше СтопКор писав про резонансний тендер Державної служби зайнятості, яку очолює Юлія Жовтяк. За інформацією журналістів-розслідувачів, у 2023 році установа уклала договір із ТОВ “ІТ Ескорт” на постачання серверного обладнання вартістю майже 80 мільйонів гривень, причому компанія одразу після підписання отримала аванс понад 55 мільйонів гривень – близько 70% суми контракту.