1. Понад 1700 звернень щодо ВЛК за рік: чому лікарі та військові потребують змін у системі медоглядів

В Україні необхідно переглянути систему військово-лікарської експертизи, оскільки чинні правила визначення придатності до служби не завжди враховують реальний стан здоров’я людини та умови виконання бойових завдань. На цьому наголосила лікарка-інфекціоністка Ольга Голубовська, коментуючи проблеми роботи ВЛК. За даними уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, протягом 2025 року до його Офісу надійшло понад 1700 звернень щодо охорони здоров’я, медичного забезпечення та проходження військово-лікарських комісій.

Про необхідність системних змін Ольга Голубовська написала в авторському матеріалі, опублікованому виданням “Аргумент”.

Інформацію про звернення до омбудсмана підтверджує стенограма засідання парламентської тимчасової слідчої комісії від 9 лютого 2026 року.

Формальні медогляди та ігнорування медичних документів

За словами Дмитра Лубінця, однією з найпоширеніших проблем під час проходження ВЛК залишається надто швидке ухвалення рішень про придатність до військової служби.

Громадяни скаржаться, що лікарі не завжди вивчають надані медичні документи, не проводять повноцінного огляду та не враховують наявні захворювання.

Омбудсман також повідомляв про випадки, коли після проходження ВЛК люди із серйозними патологіями хребта потрапляли до штурмових підрозділів, хоча фізично не могли носити бронежилет.

Водночас, за його словами, частина заявників не заперечувала проти військової служби, але наголошувала, що стан здоров’я не дозволяє їм виконувати певні завдання.

Лубінець зазначав, що Офіс омбудсмана не має повноважень самостійно скасовувати висновки ВЛК. Проте у випадках можливих порушень направляє звернення до Генерального штабу, Військової служби правопорядку, Центральної ВЛК та правоохоронних органів.

Чому лікарі ВЛК також опиняються під тиском

Ольга Голубовська звернула увагу, що відповідальність за проблемні рішення військово-лікарських комісій часто покладають виключно на медиків.

Однак, на її думку, лікарі працюють у межах нормативних критеріїв, затверджених державними органами, і не можуть самостійно змінювати правила визначення придатності до служби.

Крім того, на якість медичного огляду впливають велике навантаження, обмежений час на одного пацієнта, доступність медичної документації та можливість призначати додаткові обстеження.

Лікарка наголошує, що для об’єктивного висновку необхідно оцінювати не лише поточний стан людини, а й історію її захворювань, результати лікування та потребу в постійному медичному нагляді.

Якщо таких умов немає, виникає ризик формального проходження комісії, коли рішення ухвалюють без достатньої інформації про здоров’я військовозобов’язаного чи військовослужбовця.

Чому хронічні захворювання потребують окремої оцінки

Окрему увагу Голубовська приділила людям із хронічними захворюваннями, які можуть почуватися задовільно завдяки регулярному лікуванню.

За її поясненням, стабільний стан пацієнта не завжди означає, що він здатний переносити значні фізичні навантаження, перебувати без необхідних препаратів або виконувати бойові завдання в польових умовах.

Особливо це стосується захворювань, які потребують постійного контролю, регулярного приймання ліків та спостереження лікаря.

Відсутність належного лікування або різка зміна умов можуть спричинити погіршення стану здоров’я.

Тому, на думку лікарки, під час військово-лікарської експертизи необхідно оцінювати не лише окремий діагноз, а й функціональні можливості людини та сумісність необхідного лікування з умовами майбутньої служби.

Водночас наявність хронічного захворювання сама по собі не означає автоматичної непридатності до військової служби. Висновок залежить від конкретного діагнозу, тяжкості захворювання, функціональних порушень та чинних медичних критеріїв.

Проблеми виникають і після проходження ВЛК

Ще одним питанням залишається доступ військовослужбовців до повторних медичних оглядів, лікування та реабілітації.

У зверненнях до омбудсмана, на які посилається Голубовська, йдеться про випадки, коли командири відмовляли військовим у направленні на ВЛК після погіршення стану здоров’я або отримання поранень.

Також надходили скарги на недотримання рекомендацій щодо стаціонарного лікування, реабілітації та відпусток за станом здоров’я.

За таких обставин навіть належно оформлений медичний висновок не завжди гарантує, що військовослужбовець отримає необхідну допомогу або відповідні умови служби.

Водночас Міністерство оборони роз’яснює, що за появи нового тяжкого захворювання чи проведення операції військовозобов’язаний має право ініціювати повторний огляд раніше встановленого терміну.

Перегляд наказу №402 та відповідальність за рішення ВЛК

Основним документом, який регулює військово-лікарську експертизу, залишається наказ Міністерства оборони №402 від 14 серпня 2008 року з подальшими змінами.

Саме він визначає порядок проведення медичних оглядів та критерії оцінювання придатності до військової служби.

Голубовська вважає, що положення документа потребують системного перегляду з урахуванням реальних умов служби та сучасних медичних підходів.

На її думку, відповідальність за роботу ВЛК необхідно розподілити між усіма учасниками процесу.

Міністерство оборони та Міністерство охорони здоров’я мають забезпечувати медичну обґрунтованість нормативних критеріїв. Організатори комісій – створювати умови для повноцінного огляду. Командування військових частин – виконувати медичні рекомендації та враховувати встановлені обмеження.

Безпосередньо лікарі, за позицією Голубовської, повинні відповідати за об’єктивність висновків і дотримання професійних обов’язків.

Вона також звернула увагу на законопроєкт №12442, який передбачає посилення кримінальної відповідальності за окремі порушення у сфері військово-лікарської експертизи.

Лікарка не заперечує необхідності покарання за хабарництво або свідому фальсифікацію медичних документів, однак наголошує, що посилення санкцій саме собою не усуне організаційних проблем.

На її переконання, зміни мають стосуватися не лише відповідальності медиків, а й правил проведення оглядів, доступу до обстежень та механізмів захисту прав військовослужбовців.

Раніше СтопКор писав, кому з військовозобов’язаних обов’язково потрібно проходити ВЛК, а хто може цього не робити. Зокрема, розглядалися винятки для осіб із чинним бронюванням або відстрочкою від мобілізації.