Контракти на 480 млн і жодного бронежилета: як ”Лідер-НТЗ” отримала замовлення АОЗ
Зірвані поставки шоломів і бронежилетів, штрафи на десятки мільйонів і попередження журналістів і державних аудиторів, які не зупинили закупівель. Розслідування Кирила Вольного показує: у 2024–2026 роках тендери на бронезахист досі не відсіюють тих, хто не здатен виконати контракт.
Детальніше – у сюжеті Кирила Вольного для “Стоп Корупції ТБ”.
Проблеми з закупівлями бронезахисту для армії повторюються з року в рік. Компанії без підтверджених виробничих потужностей отримують контракти на сотні мільйонів гривень, а попередження журналістів і державних аудиторів не зупиняють процедур. У 2024 році армія недоотримала приблизно половину запланованих бронежилетів. У 2025-му “МІЛІКОН ЮА” поставила продукцію, яка не пройшла контролю якості. У 2026-му “Лідер-НТЗ” зірвала контракти майже на 480 млн грн.
Кожен зірваний контракт означає, що шоломи й бронежилети вчасно не доїхали до підрозділів, а держава витрачає час на повторні закупівлі, претензії та суди. Під час війни саме цього часу немає.
Попередження, яке звучало ще у 2024-му
Ще у 2024 році журналісти-розслідувачі, зокрема Ігор Хмурий (“Стоп корупції”), попереджали про однобокий контроль за оборонними тендерами — спершу з боку Державного оператора тилу (ДОТ), а згодом Агенції оборонних закупівель (АОЗ). За їхніми спостереженнями, замовник перевіряв документи учасника, але не перевіряв, чи стоїть за ними реальне підприємство: цех, обладнання, працівники, сировина, ділова репутація. Тоді це звучало як застереження. Але чи не стало воно вже діагнозом?
Тендер в оборонній сфері має бути фільтром: відсіювати неспроможних виконавців до підписання договору, а не після зриву строків поставки. Події останніх років свідчать, що цей фільтр не спрацьовує.
2024 рік: більший бюджет — половина бронежилетів
У 2024 році бюджет на бронежилети для армії зріс до 6–7 млрд грн. За ці кошти планували закупити понад 200 тисяч нових комплектів. Закупівлі централізували через ДОТ, однак процес супроводжувався скандалами, непрозорими тендерами та вибірковою лояльністю до окремих виробників. У підсумку армія недоотримала приблизно половину запланованих бронежилетів.
У грудні 2024 року ДОТ оголосив три тендери майже на 75 тисяч бронежилетів. Переможцем стала компанія “Фортеця захисту” з пропозицією на 1,6 млрд грн. Ще влітку того ж року вона називалася “Кактус лімітед” і займалася переїздами та кейтерингом, держзамовлень не мала, а її статутний капітал становив 500 грн.
За схожим сценарієм компанія “Некстген ЛТД” виграла два тендери на чохли приблизно на 600 млн грн, хоча напередодні той самий ДОТ дискваліфікував її через відсутність документів. Після публічного скандалу перемогу “Фортеці захисту” скасували разом із тендером.
2025 рік: “МІЛІКОН ЮА” і висновок аудиторів, який оскаржили в суді
Наприкінці лютого 2025 року, за даними Ігоря Хмурого, “Фортеця захисту” придбала іншу компанію — “МІЛІКОН ЮА”. Саме вона виграла новий тендер ДОТ майже на 220 млн грн на 10 тисяч бронежилетів. Інші учасники подавали скарги.
24 березня 2025 року Держаудитслужба опублікувала висновок моніторингу й вимагала розірвати договір. ДОТ контракт не розірвав, а оскаржив висновок аудиторів у суді.
Бронежилети “МІЛІКОН ЮА” поставила вчасно, але вони не пройшли приймального контролю якості. У виробах використовували китайську плиту, вони прострілювалися і були косо прошиті. Господарський суд Києва постановив стягнути з компанії 97,43 млн грн штрафу.
Попередження, отже, лунали з трьох боків — від журналістів, конкурентів і державного аудитора. Замовник їх не врахував.
Інші приклади тієї самої закономірності
- “АК-Інвестпром”. За одним із контрактів компанія мала поставити балістичні шоломи, але 4950 одиниць на суму понад 39 млн грн не пройшли приймального контролю якості. Лише за двома договорами держава висунула компанії претензії на понад 81 млн грн.
- “МІК” і “ПАКОПТТОРГ”. Наприкінці 2025 року АМКУ визнав компанії винними в узгодженні поведінки на торгах ДОТ: “МІК” отримав 30 млн грн штрафу, “ПАКОПТТОРГ” — 6,3 млн грн. “МІК” також фігурує у кримінальному провадженні щодо можливої змови з посадовцями ДОТ. Один з епізодів стосується балістичних окулярів, які мали постачати по 1409 грн за штуку, тоді як на Alibaba аналогічні вироби коштували приблизно від 214 грн. За останні три роки “МІК” отримав державних контрактів на понад 6,8 млрд грн.
Різні компанії, різні схеми, але результат однаковий: держава платить, армія чекає, а потім усе закінчується штрафами й судами.
2026 рік: “Лідер-НТЗ” і ті самі граблі вже в АОЗ
Здавалося б, після історії з “МІЛІКОН ЮА” висновки мали бути зроблені. Але у 2026 році ситуація повторилася — тепер в Агенції оборонних закупівель.
Ще восени 2025 року “Лідер-НТЗ” мала іншу назву й займалася орендою нерухомості. Компанія роками працювала зі збитками і мала двох працівників. Тоді ж, за даними медіа, її власником і бенефіціаром став Гліб Євтушенко.
15 грудня 2025 року компанія отримала ліцензію на виробництво засобів індивідуального захисту. Наступного дня АОЗ оголосила тендер на балістичні шоломи. Конкуренції не було — надійшла лише одна пропозиція. Досвід компанія підтвердила договором на поставку шоломів і бронежилетів на понад 103 млн грн, укладеним ще до отримання ліцензії. Держаудитслужба попередила про ризик подання недостовірних документів щодо досвіду, але процедуру це не зупинило.
15 січня 2026 року АОЗ уклала з “Лідер-НТЗ” контракт на 40 тисяч шоломів вартістю 295,84 млн грн. Невдовзі після цього Гліб Євтушенко вийшов зі складу власників.
У квітні АОЗ одночасно розглядала дві пропозиції компанії. У тендері на чохли для бронежилетів її відхилили, бо вона не підтвердила наявності працівників. У тендері на самі бронежилети — визнали переможцем. У травні з “Лідер-НТЗ” уклали ще один контракт, утричі більший. Тобто компанія без підтверджених працівників отримала замовлення на виробництво бронезахисту.
Що вдалося поставити
Перші 10 тисяч шоломів мали надійти до 30 червня. Станом на 27 серпня замовник отримав лише тисячу. Партії неодноразово повертали через невідповідність ваги, габаритів і внутрішнього оздоблення. Того ж дня АОЗ відмовилася від договору.
За двома контрактами на бронежилети компанія мала поставити 8 тисяч комплектів на 182,74 млн грн. Не поставила жодного. Під час перевірки 31 серпня готових виробів не виявили. 28 вересня на складі знайшли 2 тисячі чохлів, але потокового виробництва балістичних елементів так і не запустили через відсутність сировини від іноземного постачальника; назвати строки її надходження компанія не змогла. 2 жовтня АОЗ розірвала обидва договори й нарахувала понад 36,5 млн грн штрафів. Окремо нараховано штраф за зрив контракту на шоломи.
Прізвище, яке вже звучало
У 2019 році ДБР повідомило про підозру батькові Гліба — Юрію Євтушенку — у так званій “справі бронежилетів”. За версією слідства, йшлося про засоби захисту, які не відповідали встановленим вимогам. Юрій Євтушенко звинувачення заперечував; інформації про вирок у відкритих джерелах немає.
У медіа “Лідер-НТЗ” також згадують поруч із бізнесменом Олегом Мітрохіним, якого пов’язують із низкою компаній у сфері оборонних закупівель, зокрема ТОВ “МІК”.
Встановлювати чиюсь вину — завдання слідства і суду. Але до системи закупівель є запитання. Чи знала АОЗ, хто стоїть за компанією, якій доручила контракти майже на пів мільярда гривень? Чи оцінювала ризики, пов’язані з бенефіціаром? Чому зміна власника перед тендером і його вихід одразу після підписання контракту не стали червоним прапорцем?
У цифрах
- майже 480 млн грн — контракти з “Лідер-НТЗ”;
- 1 тисяча шоломів замість 40 тисяч;
- жодного бронежилета замість 8 тисяч;
- три розірвані договори;
- 97,43 млн грн штрафу для “МІЛІКОН ЮА” за рішенням суду;
- понад 81 млн грн претензій до “АК-Інвестпрому”;
- 36,3 млн грн штрафів АМКУ для “МІК” і “ПАКОПТТОРГ”;
- 2024 рік — армія недоотримала приблизно половину запланованих бронежилетів.
Головна ціна провалених закупівель — спорядження, якого вчасно не отримали військові, і втрачений час.
Читати також: шоломи з дефектами і бронежилети без сировини: провальні контракти “Лідер-НТЗ” та слід родини Євтушенків.