Таргетинг без конкуренції? Державний центр зайнятості замовив рекламні послуги у новоствореного ФОПа

Державний центр зайнятості, який очолює Юлія Жовтяк,Є опублікував у системі Prozorro звіт про закупівлю послуг із таргетованої реклами у п’яти соціальних мережах: Facebook, Instagram, Threads, TikTok та LinkedIn. Процедурі, яку було оголошено 28 жовтня 2026 року, присвоєно офіційний ідентифікатор UA-2026-10-28-004700-a. Відповідно до Єдиного закупівельного словника, закупівлю віднесено до категорії ДК 021:2015: 79340000-9 (“Рекламні та маркетингові послуги”).

Загальна очікувана вартість та підсумкова сума контракту становить 115 000,00 грн без ПДВ. Технічна специфікація передбачає виконання 4 послуг із таргетованого рекламного просування. Усі роботи мають бути надані замовникові у строк до 20 грудня.

Процедуру було реалізовано у форматі закупівлі без використання електронної системи із застосуванням КЕП. Виконавцем робіт визначено ФОП Яновича Іллю Вадимовича (код ЄДРПОУ: 3574903891). Наразі підписаний договір офіційно завантажено в систему, а процедуру закупівлі повністю завершено.

Хоча сума закупівлі у 115 000,00 грн без ПДВ є відносно невеликою, в умовах війни, коли кожна державна копійка на рахунку, вибір підрядника викликає підвищений суспільний інтерес. З огляду на це ми детальніше дослідили інформацію про переможця закупівлі — ФОП Яновича Іллю Вадимовича, якому без використання електронної системи, тобто без проведення конкурсу, було віддано контракт на рекламні послуги.

Аналіз реєстраційних даних на YouControl свідчить, що ФОП було офіційно зареєстровано 24 серпня 2026 року — тобто лише за два місяці до оголошення та підписання договору з Державним центром зайнятості. Основним видом діяльності 28-річного фізичної особи-підприємця зазначено КВЕД 73.11 (“Рекламні агентства”). Таким чином, підряд на таргетовану рекламу в п’яти соцмережах одержав фактично новостворений суб’єкт господарювання.

Укладення прямого договору з новоствореним підприємцем природно викликає низку запитань щодо прозорості та обґрунтованості цього рішення. Залишається відкритим питання, як підприємець із двомісячним досвідом реєстрації зміг підтвердити необхідну кваліфікацію та спроможність якісно налаштувати рекламні кампанії одразу на п’яти різнопланових платформах (Facebook, Instagram, Threads, TikTok та LinkedIn). Також цікаво, чи перевіряв Державний центр зайнятості реальне портфоліо виконаних цим ФОПом проєктів та які критерії стали вирішальними при виборі саме цього підприємця для освоєння 115 000 грн державних коштів.

Наразі ми не маємо достатніх даних для оцінки ефективності залученого таргетингу Державного центру зайнятості в соціальних мережах. Але, як зафіксувало спостереження, дописи на офіційній сторінці установи у Facebook набирають у середньому від 200 до 400 реакцій та 1–2 коментарі користувачів.

З огляду на це виникають також питання: які саме цільові показники (KPI) — зростання охоплення, кількість залучених шукачів роботи чи реальних звернень до центрів зайнятості — має забезпечити підрядник за 115 тисяч гривень? І головне: як саме замовник вимірюватиме результат цієї реклами, та чи дійсно державні кошти конвертуються у якісне зростання аудиторії?

За даними фактами СтопКор готує відповідні запити до Державного центру зайнятості і ФОП Яновича Іллю Вадимовича.

Нагадаємо, СтопКор раніше писав про питання до діяльності Державного центру зайнятості під керівництвом Юлії Жовтяк. Зокрема, увагу журналістів привернули багатомільйонна закупівля серверного обладнання, кримінальні провадження та нерухомість матері очільниці установи.