Фредеріксен розкритикувала розмову лідерів Фінляндії та Норвегії з путіним: що обговорювали перед переговорами в Абу-Дабі

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен 27 жовтня 2026 року висловила скепсис щодо телефонної розмови президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єра Норвегії Йонаса Гара Стьоре з російським диктатором володимиром путіним. За її словами, ініціативу не узгодили з іншими європейськими партнерами. Водночас Гельсінкі та Осло заявили, що діяли після консультацій з Україною, аби передати її позицію напередодні майбутніх мирних переговорів в Абу-Дабі.

Про реакцію данської прем’єрки повідомили Aftenposten із посиланням на данський TV 2 та Reuters. Обставини розмови викладено в офіційних повідомленнях Фінляндії та Норвегії.

Чому Фредеріксен розкритикувала переговори з путіним

Під час засідання Північної ради у Фінляндії Метте Фредеріксен прокоментувала рішення Стубба та Стьоре самостійно ініціювати контакт із главою Кремля.

Данська прем’єрка заявила, що не підтримує такий формат дипломатії без ширшого узгодження між європейськими державами.

“Я дуже скептично ставлюся до цієї самостійної ініціативи Норвегії та Фінляндії. Вона не була узгоджена з жодним із нас”, – зазначила Фредеріксен.

Вона також поставила під сумнів можливі результати телефонних переговорів.

“Я насправді не розумію, чого ці дві країни сподіваються досягти таким чином”, – додала очільниця данського уряду.

Фредеріксен нагадала, що європейські держави раніше вже обговорювали необхідність спільних дій у відносинах із Москвою, зокрема після окремих дипломатичних візитів європейських політиків до росії.

На її думку, такі ініціативи можуть ускладнювати формування узгодженої європейської позиції.

Прем’єрка також наголосила, що не бачить ознак прагнення росії до миру з Європою. Серед причин вона назвала продовження гібридної війни та щоденні російські атаки на Україну.

“Нам потрібно зберігати Європу об’єднаною, а не діяти поодинці”, – заявила Фредеріксен.

При цьому її критика стосувалася передусім відсутності координації з іншими європейськими країнами. Вимоги повністю припинити дипломатичні контакти з Кремлем у наведених заявах не було.

Навіщо Стубб і Стьоре телефонували путіну

Президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре провели спільну телефонну розмову з путіним 27 жовтня, перебуваючи в Гельсінкі.

За повідомленням фінської сторони, ініціатива стала продовженням переговорів, які відбулися 20 жовтня в Осло за участю українського керівництва та представників США.

Перед контактом із Кремлем Стубб і Стьоре консультувалися з Україною. Метою розмови було безпосередньо донести до путіна українську позицію щодо майбутніх переговорів, які планують провести в Абу-Дабі.

Лідери Фінляндії та Норвегії обговорили російську війну проти України, дипломатичні можливості її завершення та перспективи зміцнення європейської безпеки.

Вони закликали припинити війну, відновити переговори та наголосили, що обидві країни продовжать довгострокову підтримку України.

Стубб назвав розмову відвертою та змістовною. Він пояснив необхідність прямих контактів із Москвою тим, що Фінляндія та Норвегія межують із росією, а наслідки війни безпосередньо впливатимуть на безпеку обох держав.

Стьоре зі свого боку звернув увагу на людські втрати та руйнування, спричинені російською агресією, і наголосив на необхідності деескалації.

Водночас лідери окремо уточнили, що виступали від імені Фінляндії та Норвегії, а не всієї Європи.

Що відомо про майбутні переговори в Абу-Дабі

Однією з головних тем розмови стала підготовка наступного етапу переговорів за участю України, США та росії.

Очікується, що дипломатичні зустрічі можуть відбутися в Абу-Дабі на початку листопада. Серед питань, які обговорюють сторони, – припинення бойових дій та умови майбутнього мирного врегулювання.

За повідомленнями російських медіа з посиланням на Кремль, під час телефонної розмови путін також згадав свої контакти зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом 21 жовтня.

Російська сторона стверджує, що майбутні тристоронні переговори можуть стосуватися гарантій безпеки після повного припинення бойових дій.

Водночас Кремль повторив вимогу врахування так званих законних інтересів росії як умови довгострокового миру.

Це позиція Москви, а не погоджені умови майбутніх переговорів. Публічного підтвердження того, що Україна або її партнери прийняли такі вимоги, немає.

Як зазначає Reuters, російська сторона після розмови не продемонструвала готовності до компромісу щодо своїх основних вимог.

Як на розмову відреагував Зеленський

Після переговорів із путіним Стубб і Стьоре зв’язалися з Президентом України Володимиром Зеленським, щоб поінформувати його про результати контакту.

Президент Фінляндії повідомив, що вони провели конструктивну телефонну розмову з українським лідером та обговорили подальші зусилля для досягнення справедливого й тривалого миру.

За повідомленнями медіа, Зеленський подякував Фінляндії та Норвегії за дипломатичну ініціативу.

Українська сторона також наголосила на необхідності конкретних кроків для зниження інтенсивності бойових дій, зокрема припинення ударів по енергетичній та іншій інфраструктурі.

Крім того, обговорювалася підготовка майбутньої тристоронньої зустрічі представників України, США та росії.

Отже, позиції Києва та Копенгагена щодо ініціативи відрізняються. Українська сторона підтримала контакти, спрямовані на просування переговорів, тоді як Фредеріксен наголосила на необхідності ширшої європейської координації.

Безпека Балтійського моря та Північної Європи

Крім російсько-української війни, учасники телефонної розмови порушили питання регіональної безпеки.

Фінляндія та Норвегія мають спільний інтерес у підтриманні стабільності й передбачуваності в Балтійському морі та на Крайній Півночі.

За версією Кремля, сторони також обговорили дотримання міжнародного морського права та забезпечення свободи судноплавства.

Окремо російська сторона заявила, що путін повідомив співрозмовникам про гуманітарну операцію в районі окупованих Олешок на Херсонщині та тимчасове припинення вогню.

Сам факт локального гуманітарного перемир’я 27 жовтня підтверджувався й іншими джерелами. Зокрема, Associated Press повідомило про початок режиму тиші для проведення гуманітарної місії.

Нагадаємо, СтопКор раніше повідомляв про візит Віткоффа до Санкт-Петербурга 21 жовтня. Перед поїздкою представник США брав участь у переговорах в Осло із Зеленським та європейськими партнерами, де обговорювали гарантії безпеки для України й подальші дипломатичні кроки.