Сербія після виборів може припинити експорт зброї, що потрапляє в Україну: що відомо
У Сербії після парламентських виборів 25 жовтня представники “Студентського списку”, який здобув перемогу, оголосили про плани змінити підхід до експорту зброї. Майбутній уряд має намір припинити її продаж до регіонів, охоплених бойовими діями, зокрема через західних посередників, які постачають озброєння Україні. Водночас політична сила не планує підтримувати санкції Євросоюзу проти москви.
Про наміри представників “Студентського списку” повідомляє агентство Reuters.
Чи припинить Сербія постачання зброї Україні
Провідні кандидати політичної сили, яка перемогла на виборах, заявили про намір майбутнього уряду зупинити весь експорт озброєння із Сербії до зон воєнних дій.
Зокрема, йдеться про продаж зброї західним компаніям-посередникам, через які вона згодом надходить до України.
Reuters також нагадує, що колишній президент Сербії Александар Вучич підтримував тісні особисті відносини як із президентом України Володимиром Зеленським, так і з російським диктатором путіним.
Що буде із санкціями проти росії
Представники студентського руху повідомили, що майбутня влада Сербії не збирається долучатися до санкцій Європейського Союзу, запроваджених проти москви через війну в Україні.
Представник “Студентського списку” Йово Бакич пояснив, що обмеження з боку Сербії не матимуть суттєвих наслідків для росії, однак можуть негативно вплинути на відносини між державами.
Представник “Студентського списку” Йово Бакич заявив, що санкції з боку Сербії не матимуть суттєвого впливу на росію, однак можуть негативно позначитися на відносинах між країнами. Він наголосив на історичному партнерстві з москвою та зазначив, що майбутня влада не планує змінювати зовнішньополітичний курс у цьому питанні.
Сербія залишається залежною від російських енергоносіїв
Окремою проблемою для нового уряду стане забезпечення країни нафтою та газом.
За інформацією Reuters, Сербія залежатиме від винятків із санкцій США, які дозволять продовжувати імпорт нафти, поки триватиме очікування продажу російської частки в енергетичній компанії NIS угорській MOL.
Компанія NIS управляє єдиним нафтопереробним підприємством Сербії.
Водночас головним постачальником природного газу до країни залишається російський “Газпром”. Щороку Сербія отримує приблизно 2,2 млрд кубометрів газу за цінами, нижчими від ринкових.
У “Студентському списку” наголошують, що залежність від російських енергоносіїв зумовлена не геополітичними міркуваннями, а нагальними економічними потребами.
Коментуючи можливий тиск Євросоюзу щодо скорочення закупівель енергоресурсів у росії, Йово Бакич зазначив:
“Ми тут не для того, щоб догоджати іноземцям, а для того, щоб працювати в наших національних інтересах”.
Які ще виклики постануть перед новою владою Сербії
Окрім питань зовнішньої політики та енергетики, майбутньому уряду доведеться вирішувати низку внутрішніх проблем.
Косово. Представники студентського руху продовжують вважати Косово невіддільною частиною Сербії. Кандидати називали його “тимчасово окупованою територією” та виступали за мирне повернення. Також вони мають намір відмовитися від попередніх домовленостей із Приштиною.
Європейська інтеграція. Переговори щодо вступу Сербії до ЄС значною мірою заблоковані через недостатнє проведення реформ. Представники “Студентського списку” вважають, що насамперед необхідно зосередитися на внутрішніх змінах. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн висловила готовність підтримати цей процес.
Боротьба з корупцією. Політична програма передбачає створення незалежного підрозділу поліції, який працюватиме під контролем прокуратури. Крім того, планується ухвалення закону щодо походження активів.
Економічна ситуація. За прогнозом Міжнародного валютного фонду, у 2026 році сербська економіка зросте на 3%, а у 2027-му — на 4%. Водночас у вересні рівень інфляції становив 4,1%.
Нагадаємо, раніше повідомляли, що у травні 2025 року російська розвідка звинуватила сербський військово-промисловий комплекс у постачанні боєприпасів Україні через треті країни. За твердженням російської сторони, посередниками виступали Чехія, Польща та Болгарія.