Ветеранська політика ДКВС спиратиметься на реальні дані: на виїзному засіданні представили дослідження ”Портрет ветерана”
22 жовтня у столиці на базі Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА) відбулося виїзне засідання Ради з питань ветеранської політики ДКВС України. Учасники обговорили план реабілітаційних заходів для ветеранів служби, чинні державні пільги, міжнародний досвід роботи з ветеранами в місцях несвободи та створення музею російсько-української війни Міністерства юстиції. Однією з центральних тем стала презентація дослідження “Портрет ветерана”, яке голова Консультативно-експертної ради при ДКВС Роман Бочкала назвав унікальним для України.
Виїзне засідання відкрив вітальним словом міністр юстиції України Денис Маслов. Він наголосив, що наразі у відомстві триває робота із започаткування практичних механізмів реалізації ветеранської політики. Адже ветерани – люди, які захищали державу у найважчий період її історії, мають підвищене відчуття справедливості. Це їхня найбільша та найцінніша перевага. Тому вони мають повертатися на службу і роботу у Міністерство юстиції, зауважив міністр.
Ветеранська політика багатовекторна і має три головні напрями. Перша – це робота з персоналом міністерства, колегами, які пройшли випробування російсько-українською війною. Другим вагомим завданням відомства у контексті ветеранської політики, очільник Мін’юсту назвав роботу з учасниками бойових дій, які нині перебувають на обліку органів пробації. Станом на кінець вересня 2026-го таких осіб є понад 1,7 тисяч.
Однак найскладнішим завданням, на погляд Дениса Маслова, є робота з ветеранами, які після скоєння злочину опинилися в місцях несвободи. Щодо згаданої категорії ветеранів вже розроблено корекційну програму “Психосоціальні аспекти реадаптації засуджених – учасників бойових дій”, апробовану в 5 установах і яка вже запрацювала в установах ДКВС. Започатковані й інші ініціативи із повернення ветеранів до мирного життя, однак потрібна практика і час, аби зрозуміти, наскільки вона результативна і як дієво працює, уточнив міністр.
Участь у засіданні взяли також заступник міністра юстиції Євген Пікалов та ректор КНУБА Олексій Дніпров, який не лише гостинно надав майданчик для проведення заходу, а й виступив одним із доповідачів. Виїзний формат на базі університету підкреслив відкритість ветеранської політики ДКВС до співпраці з академічною та громадською спільнотою.
Порядок денний: реабілітація, підтримка, пам’ять
Ключовим питанням засідання став план роботи Ради щодо реабілітаційних заходів для ветеранів ДКВС. Його представили Олексій Дніпров, Роман Бочкала, Олександр Зінчук та керівниця БФ “Милосердя та Здоров’я” Катерина Богадельнікова, яка долучилася онлайн.
Голова Ради, фронтовик і колишній співробітник ДКВС України Олександр Зінчук ознайомив присутніх із чинними державними пільгами для ветеранів російсько-української війни.
Про підтримку ветеранських ініціатив і міжнародний досвід роботи з ветеранами в місцях несвободи розповіла координаторка проєктів з питань правосуддя, пенітенціарної та тюремної реформи, Управління ООН з наркотиків і злочинності (UNODC) Кароліна Ньєто Гомес.
“Портрет ветерана”: що показало дослідження?
Найдетальніше учасники засідання обговорили результати дослідження “Портрет ветерана”, про які розповів голова Консультативно-експертної ради при ДКВС, відомий воєнний журналіст і волонтер, громадський діяч Роман Бочкала.
Він зауважив, що перша хвиля опитування охопила понад 40% з приблизно 1100 ветеранів, які перебувають у системі пробації, друга — 805 осіб із приблизно 1300.
За словами Романа, головна мета дослідження — зрозуміти, чого насправді потребують люди, які повернулися з війни.
“Дослідження потрібне для того, щоб ми чітко розуміли профіль потреб сучасних ветеранів. У чому конкретно полягають ці потреби? Стан здоров’я, психологічне виснаження, очікування від держави, критичність ставлення до себе. Це достатньо широкий перелік питань, вивчення яких і дає нам цей профіль”, — пояснив Роман Бочкала.
Сам факт проведення такого дослідження, переконаний спікер, свідчить про системну роботу з ветеранами в кримінальній юстиції загалом і в системі ДКВС та пробації зокрема. Внесок служби в дослідження він назвав “ментальною, інтелектуальною інвестицією” в те, щоб робота з ветеранами ставала якіснішою, а сама система — готовою до змін.
Окремо Роман Бочкала наголосив на репрезентативності дослідження. Чітко окреслена категорія — ветерани в системі пробації — дала змогу опитати велику частку цієї групи.
“Це єдине в Україні дослідження, яке можна назвати дійсно репрезентативним. Воно феноменальне не лише в українських умовах — воно важливе і для світової наукової спільноти. Унікальний досвід російсько-української війни формує унікальний портрет українського ветерана, і він цікавий науковцям не тільки в Україні, а й за її межами”, — зазначив голова Консультативно-експертної ради при ДКВС України.
Ще одна особливість — двосторонній погляд на реінтеграцію. Дослідження вивчає не лише ставлення ветеранів до себе, а й їхнє ставлення до системи кримінальної юстиції. Паралельно дослідники долучилися до вивчення протилежного боку: як ставляться до ветеранів працівники прокуратури, судів, ДКВС, пробації та поліції.
“Унікальність у тому, що ми дивимося на проблеми реінтеграції з обох боків — і з боку системи, і з боку самих ветеранів. Таких багатовимірних досліджень досі ніхто не проводив”, — підсумував Роман Бочкала.
Результати дослідження мають трансформуватися в конкретні рішення
Голова Консультативно-експертної ради при ДКВС України Роман Бочкала також наголосив на практичному значенні отриманих результатів.
“Засідання поза відомчими стінами — це знак того, що ветеранська політика ДКВС стає відкритою для суспільства, науки, волонтерів і громадських організацій. Дослідження дає Раді те, чого бракувало найбільше, — достовірні дані. Тепер реабілітаційні програми ми зможемо будувати не на припущеннях, а на реальних потребах людей”.
Співголова Ради з питань ветеранської політики ДКВС Ігор Бондарчук представив проєкт створення музею російсько-української війни Міністерства юстиції, покликаного зберегти пам’ять про співробітників системи, що стали на захист держави. Цей крок є логічним продовженням системного збереження пам’яті про Героїв ДКВС України. Зокрема, нещодавно Міністерство юстиції України та ДКВС України за підтримки БФ “Батальйон Волонтер” презентували унікальний проєкт — книгу-пам’ять “Небесна варта” про полеглих співробітників служби.
Серед учасників засідання був і директор БФ “Батальйон Волонтер” Володимир Яременко, який входить до складу Ради від її заснування. Фонд системно підтримує родини співробітників служби: цього літа він передав матеріальну допомогу дітям загиблих героїв ДКВС.
Нагадаємо, Раду з питань ветеранської політики при ДКВС України було створено 21 січня 2026 року. Серед її завдань — аналіз потреб ветеранів служби з урахуванням наслідків військової травми та участь у розробленні програм психологічної реабілітації і соціальної інтеграції.
Від початку повномасштабного вторгнення майже тисяча співробітників ДКВС України долучилися до захисту держави в лавах Сил оборони. Понад 50 із них загинули на полі бою або під час несення служби.
Мін’юст та ДКВС України трансформують систему кримінальної юстиції під виклики часу. Унікальний вітчизняний досвід став однією з ключових тем на Всесвітньому конгресі з пробації та умовно-дострокового звільнення (World Congress on Probation and Parole), що проходив у квітні цього року на Балі (Індонезія). Однією з центральних подій Конгресу став виступ Романа Бочкали, який презентував стратегію реінтеграції ветеранів у систему пробації.
Нагадаємо, 21 січня 2026 року при ДКВС України створили Раду з питань ветеранської політики. Її діяльність спрямована на підтримку ветеранів, психологічну реабілітацію та сприяння їхній соціальній інтеграції.