Довіра до Зеленського зросла після ”дизельної угоди”: що показало опитування КМІС

За результатами опитування, у другій половині жовтня рівень довіри до президента Володимира Зеленського зріс до 57%, тоді як на початку місяця йому довіряли 43% опитаних. У КМІС припускають, що це може бути проявом ефекту “згуртування навколо прапора” після тиску на Україну з боку США. Водночас загальний показник довіри за місяць практично не змінився.

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) оприлюднив результати всеукраїнського опитування щодо довіри до президента Володимира Зеленського. Дослідження проводили з 8 до 16 жовтня 2026 року методом телефонних інтерв’ю. Загалом опитали 1031 повнолітнього громадянина України, який проживає на підконтрольній уряду території.

За результатами дослідження, Зеленському довіряють 54% респондентів, не довіряють – 41%. Баланс довіри та недовіри становить +13 відсоткових пунктів.

Водночас показники довіри наприкінці серпня – на початку вересня були такими самими. Тобто загалом за останній місяць суттєвих змін у ставленні українців до президента не зафіксували.

Серед тих, хто довіряє Зеленському, 22% заявили про повну довіру, ще 32% – про те, що скоріше довіряють главі держави. Водночас 24% опитаних зовсім не довіряють президенту, а 17% – скоріше не довіряють.

Після “дизельної угоди” показники довіри змінилися

Окремо соціологи порівняли відповіді учасників опитування, яких опитали 8–9 жовтня, до “дизельної угоди” та подальшого тиску на Україну, і тих, хто відповідав на запитання 10–16 жовтня.

У першій групі Зеленському довіряли 43% респондентів, а не довіряли 52%. У другій групі рівень довіри зріс до 57%, тоді як частка тих, хто не довіряє президенту, знизилася до 39%.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що певні відмінності між результатами на початку та наприкінці польового етапу опитування спостерігалися й раніше. Однак цього разу розрив виявився значно більшим, ніж зазвичай.

На думку соціолога, результати можуть свідчити про ефект “згуртування навколо прапора” – зростання підтримки керівництва держави у відповідь на зовнішній тиск.

Водночас у КМІС застерігають, що поки невідомо, наскільки масштабним і тривалим буде цей ефект. За словами Грушецького, подальша динаміка довіри значною мірою залежатиме від комунікації та дій західних партнерів, а також від внутрішньої політики президента та його команди.

Українці не підтримують поступок росії

У коментарі до результатів дослідження Грушецький також звернув увагу на ставлення громадян до можливих переговорів про завершення війни.

За його словами, українці загалом відкриті до переговорів і складних компромісів, але не до капітуляції. Зокрема, 73% опитаних не погоджуються з твердженням, що українська влада має бути поступливішою у перемовинах із Росією. Протилежної думки дотримуються 20% респондентів.

Соціолог пов’язує це з тим, що частина українців сприймає критику Зеленського з боку західних політиків та експертів за нібито недостатню поступливість як тиск не лише на президента, а й на Україну загалом.

Водночас Грушецький наголошує, що зростання довіри до глави держави не скасовує претензій громадян до внутрішньої політики, зокрема до випадків корупції серед представників владної команди та кадрових рішень.

За оцінкою КМІС, якби не зовнішній тиск і збереглася тенденція, зафіксована 8–9 жовтня, соціологи могли б уперше в межах цього моніторингу зафіксувати рівень довіри до Зеленського нижче 50% та від’ємний баланс довіри й недовіри.

Нагадаємо, у липні рівень довіри українців до Президента Володимира Зеленського знизився. За результатами нового опитування Київського міжнародного інституту соціології, главі держави довіряють 55% респондентів, тоді як 40% заявили про недовіру. Баланс довіри та недовіри становить плюс 15%.