Казино ”критичного значення”: як Favbet та інші гральні компанії отримували бронювання через ”Дія.City”

Що може бути спільного у Мінцифри, онлайн-казино та компаній із ймовірними російськими корпоративними зв’язками? Податкові пільги й бронювання працівників від мобілізації. Саме довкола цих можливостей виникли питання до одного з найамбітніших цифрових проєктів України – “Дія.City”, який мав залучати інвестиції та розвивати вітчизняний IT-сектор.

Створений Міністерством цифрової трансформації за керівництва Михайла Федорова спеціальний правовий режим пропонує технологічному бізнесу пільгове оподаткування. А для компаній, які відповідають додатковим вимогам, резидентство може стати одним з елементів процедури отримання статусу критично важливого підприємства та бронювання працівників. Однак це не означає, що кожен резидент автоматично отримує право бронювати персонал.

Розслідування hromadske показало, що такими можливостями користувалися компанії, пов’язані з онлайн- та соціальними казино, а також підприємства, у корпоративних структурах яких журналісти виявили російський слід. За наведеними у матеріалі даними, йдеться загалом майже про 150 заброньованих працівників у досліджених компаніях. Водночас періоди бронювання різняться, а частина дозволів уже могла завершитися.

Favbet: скандал, скасування і нові бронювання

Один із найпоказовіших прикладів – ТОВ “Фавбет Тек”, яке згодом змінило назву на “Хайлоад Солюшнз”. За даними hromadske, компанія розробляє програмне забезпечення для Favbet і залишається пов’язаною з корпоративною групою бренду. У березні 2022 року вона стала резидентом “Дія.City”.

У квітні 2024-го компанія забронювала 15 працівників. Інформація про це стала публічною після того, як народний депутат Олександр Федієнко оприлюднив наказ Міністерства економіки. Рішення викликало резонанс: суспільство поставило питання, чому право на бронювання отримують компанії, чия діяльність пов’язана з гральним бізнесом.

У Favbet тоді заявили, що компанія є частиною “українського кібервійська”. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров пояснював необхідність бронювання потребою зберегти висококваліфікованих IT-фахівців.

Тодішня міністерка економіки Юлія Свириденко повідомила про скасування наказу щодо бронювання працівників компаній, які викликали суспільні питання, аби не допустити подальшого розколу.

Однак, за даними hromadske, на цьому історія не завершилася. З липня 2024-го до серпня 2025 року бронювання отримали ще 20 працівників “Фавбет Тек”. Тобто після гучного скандалу компанія знову опинилася серед підприємств, чиї співробітники отримували відстрочку від мобілізації. Це саме по собі не доводить порушення закону, але ставить питання про критерії, за якими оцінювали її критичність.

Ще три компанії – і 38 заброньованих працівників

У переліку, який досліджувало hromadske, є також ТОВ “Біллтех геймз” і ТОВ “Комп’ютерний сервіс”. Обидві компанії пов’язані з наданням послуг у сфері азартних ігор і водночас мають статус резидентів “Дія.City”.

“Біллтех геймз” стала резидентом у жовтні 2023 року. За даними журналістів, у період із липня 2024-го до серпня 2025-го компанія забронювала десять працівників. Її власником hromadske називає Андрія Рутковського, колишнього патрульного поліції Вінницької області. На дзвінки журналістів він не відповів.

Після публікації компанія надала редакції свою позицію. Там наголосили, що ліцензія на надання послуг у сфері азартних ігор не означає, що підприємство саме є казино або безпосередньо організовує азартні ігри. За твердженням компанії, вона має право надавати послуги з постачання програмного забезпечення для цієї сфери.

Водночас у матеріалі hromadske наведено рішення регулятора, у додатку до якого діяльність компанії описувалася як надання послуг у сфері організації та проведення азартних ігор. Ця різниця у формулюваннях потребує уважного юридичного аналізу: назва ліцензії, перелік дозволених послуг і фактична діяльність підприємства не завжди тотожні поняття.

ТОВ “Комп’ютерний сервіс” отримало статус резидента “Дія.City” у липні 2023 року. За даними hromadske, із серпня 2024-го до серпня 2025-го бронювання мали семеро його працівників. Представники компанії підтвердили журналістам, що заброньовані співробітники є і зараз.

Ще дві компанії – “Продакт Меднес Юкрейн” і “Плейтика Україна” – працюють у сегменті так званих соціальних казино. Це ігри з віртуальними монетами чи фішками, які не можна вивести у справжні гроші. Водночас користувачам можуть пропонувати купувати додаткові ігрові ресурси або можливості. За даними hromadske, ці компанії разом забронювали 21 працівника в період із січня 2024-го до серпня 2025 року.

Отже, лише в цих п’яти компаніях, пов’язаних із гральним сектором, журналісти зафіксували 58 працівників, які отримували бронювання в досліджені періоди.

Чому розробник софту може бути резидентом “Дія.City”?

У проєктному офісі “Дія.City” пояснюють, що безпосередні організатори та оператори азартних ігор не можуть бути резидентами режиму, тоді як розробка програмного забезпечення для грального бізнесу – інший вид діяльності.

“Це послуги, які полягають у розробці програмного забезпечення, яке використовується в азартних іграх”, – пояснював Legal Lead проєктного офісу “Дія.City” Олексій Добронравов у коментарі hromadske.

Це юридично важливе розмежування. Проте воно не знімає питання, наскільки ретельно перевіряють реальну діяльність компаній і на яких підставах визнають їх критично важливими для економіки. Адже розробник програмного забезпечення може не приймати ставки й не виплачувати виграші, але його продукт безпосередньо обслуговує гральну індустрію.

І тут виникає ширше запитання до державної політики: чи достатньо формальної відповідності критеріям, якщо компанія працює в секторі, щодо якого влада паралельно декларує необхідність посиленого контролю?

Російські зв’язки: заборона є, але чи достатньо перевірок?

Ще одна частина розслідування стосується резидентів “Дія.City”, які, за даними журналістів hromadske, мали зв’язки з російським бізнесом. Улітку 2022 року Михайло Федоров заявляв, що компанія, дотична до російського бізнесу, не може бути резидентом режиму. Однак навесні 2024-го NGL.media опублікувало перелік із 24 компаній-резиденток, які, за даними видання, заробляли в росії або Білорусі, одночасно користуючись українськими пільгами.

У Мінцифри тоді пояснювали, що законодавство мало прогалини: обмеження не охоплювали всі випадки, коли власники були громадянами рф, але проживали за її межами. Наприкінці 2024 року Верховна Рада ухвалила законодавчі зміни, які розширили заборони. Резидентами “Дія.City” не можуть бути компанії, прямо або опосередковано пов’язані з росією через державу, російські юридичні особи, громадян РФ або осіб, які постійно чи переважно проживають на її території.

Але сама заборона не гарантує, що кожен непрямий зв’язок можна швидко виявити. Особливо якщо українська компанія належить іноземній юридичній особі, а та має власних акціонерів і дочірні підприємства в інших країнах.

Один із наведених hromadske прикладів – “Джи Файв Холдинг Укр”, розробник мобільних ігор і резидент “Дія.City” із серпня 2022 року. Українська компанія пов’язана зі шведською G5 Entertainment. У фінансовому звіті G5 за 2024 рік згадувалися російські акціонери, а також дві російські компанії, співзасновницею яких залишається шведська структура. За даними hromadske, одна з них поступово припиняла діяльність, а інша у 2024 році заробила 48 млн рублів.

Тим часом “Джи Файв Холдинг Укр”, за даними журналістів, у 2024 році забронювала 67 працівників. Представниця компанії Оксана Замула заперечила, що українська юридична особа має зв’язки з росією, і зазначила, що не відповідає за акціонерів материнської компанії.

Інший кейс – “Мірантіс Україна”, резидент “Дія.City” із початку 2024 року, який надає послуги у сфері хмарних технологій. За даними hromadske, американська Mirantis Inc. пов’язана з російською юридичною особою “Мирантис АЙТИ”, яка після початку повномасштабного вторгнення продовжувала бути зареєстрованою в рф. Журналісти повідомляли, що українська компанія забронювала 20 працівників у період із липня 2024-го до серпня 2025-го.

Керівниця української компанії заперечувала, що на момент її приходу в компанію там були російські структури. А в грудні 2025 року представник “Мірантіс Україна” повідомив hromadske, що російська юридична особа фактично припинила операційну діяльність ще після 2022 року, але не може бути ліквідована через законодавчі обмеження рф. Цю позицію також необхідно враховувати: наявність зареєстрованої юридичної особи не обов’язково означає, що вона продовжує вести активний бізнес.

У матеріалі згадується й ТОВ “Лабораторія Інформаційних Систем”, розробник програмного забезпечення для управління радіочастотним спектром. За даними hromadske, у період із липня 2024-го до серпня 2025-го компанія забронювала трьох працівників. Журналісти також виявили зв’язок однієї з компаній у її структурі власності з російською юридичною особою та громадянином РФ. У “Дія.City” натомість пояснювали, що частка, яка раніше належала російським особам, за їхньою інформацією, була передана французькій компанії. Водночас відповідні зміни, за даними публікації, не були відображені в українському реєстрі.

Юридична радниця Transparency International Ukraine Наталія Січевлюк наголошувала, що в таких ситуаціях важливо встановити, хто фактично контролює бізнес, впливає на рішення та отримує прибуток. Саме тому корпоративні зв’язки потребують не лише формальної перевірки, а й аналізу документів та, за наявності підстав, уваги компетентних органів.

У проєктному офісі “Дія.City” пояснюють, що перевірка ґрунтується на даних, які компанії розкривають, і відомостях у державних реєстрах. Якщо виявляється заборонений зв’язок, може розпочатися процедура втрати статусу резидента. Водночас питання санкцій і розслідування непрямих зв’язків належать також до компетенції інших державних органів.

Cosmolot і Сергій Токарєв: ще один привід для запитань

Окремо видання “Антикор” повідомляло про Сергія Токарєва, якого пов’язують із брендом Cosmolot, і про компанію з його бізнесового оточення, яка, за твердженням видання, є резидентом “Дія.City”. Публікація порушує питання щодо його можливих зв’язків із росією та інформації про поїздки до окупованого Криму, яка раніше з’являлася в медіа.

Ці твердження потребують окремої перевірки за першоджерелами, а корпоративні зв’язки – уточнення за реєстрами. Сам факт згадки в журналістському матеріалі не є доказом порушення закону. Однак якщо бізнес користується державними податковими пільгами, суспільство має право розуміти, хто стоїть за компанією, як перевіряють її структуру власності та чи відповідає вона встановленим вимогам.

Пільги для IT – а хто контролює межі?

Паралельно з дискусією про бронювання у 2024 році загострилася проблема лудоманії. Військовий і активіст Павло Петриченко закликав обмежити доступ військовослужбовців до онлайн-казино та врегулювати рекламу азартних ігор. Його петиція зібрала необхідні 25 тисяч підписів, після чого президент Володимир Зеленський доручив державним органам підготувати пропозиції щодо розв’язання проблеми. Згодом влада оголосила про обмеження роботи онлайн-казино.

На цьому тлі питання бронювання працівників компаній, пов’язаних із гральним сектором, виглядає особливо чутливим. Якщо компанія справді забезпечує важливу технологічну інфраструктуру, держава має пояснити, за якими критеріями визнає її критично важливою. Якщо ж у структурі власності виявляються непрямі російські зв’язки, суспільство має розуміти, хто і як перевіряє такі обставини.

Резидентство “Дія.City” саме по собі не означає ані порушення, ані автоматичного права на бронювання. Але сукупність наведених випадків ставить питання до прозорості перевірок і до того, чи достатньо ефективно працюють механізми контролю.

“Біллтех геймз”: що показують документи КРАІЛ

ТОВ “Біллтех геймз” стало резидентом “Дія.City” у жовтні 2023 року. За даними hromadske, у період із липня 2024-го до серпня 2025-го компанія забронювала десять працівників. Її власником журналісти називають Андрія Рутковського, колишнього патрульного поліції Вінницької області.

Після публікації розслідування до редакції hromadske звернулася сама компанія, наголосивши, що право надавати послуги у сфері азартних ігор не означає, що вона є казино або безпосередньо організовує азартні ігри. У “Біллтех геймз” пояснили, що їхня ліцензія дозволяє постачати або надавати програмне забезпечення для грального сектору, а не обов’язково проводити азартні ігри.

Водночас у документах Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей є нюанс, який не дозволяє обмежитися лише назвою ліцензії. У додатку до рішення КРАІЛ, оприлюдненому в реєстрі у 2024 році, щодо компанії наведено формулювання про право на провадження діяльності з надання послуг у сфері організації та проведення азартних ігор. Натомість у рішенні КРАІЛ №374 від 2023 року про безпосереднє надання ліцензії вказано назву ліцензії на провадження діяльності з надання послуг у сфері азартних ігор, без окремого формулювання про організацію чи проведення ігор.

Ця різниця важлива, однак сама по собі не доводить, що компанія фактично організовує азартні ігри. Назва ліцензії, формулювання в реєстрі та реальний характер послуг — різні питання, які потрібно оцінювати разом. До того ж у рішенні КРАІЛ щодо ТОВ “Фавбет Тек” комісія описувала діяльність компанії як надання послуг у сфері організації та проведення азартних ігор, хоча назва її ліцензії також стосувалася надання послуг у сфері азартних ігор.

Отже, сам факт наявності такої ліцензії не дає підстав автоматично називати “Біллтех геймз” казино чи стверджувати, що компанія безпосередньо проводить азартні ігри. Водночас зіставлення документів КРАІЛ залишає питання щодо того, як саме регулятор визначав дозволений вид діяльності підприємства. Для оцінки бронювання важливо встановити не лише формальну назву ліцензії, а й фактичні послуги компанії та підстави, на яких її працівникам надали відстрочку від мобілізації.

Редакція СтопКору готує запити до Міністерства цифрової трансформації та згаданих компаній, щоб з’ясувати, на яких підставах вони отримували або зберігали статус резидентів “Дія.City”, чи визнавалися критично важливими, скільки працівників бронювали та як перевіряли їхні корпоративні зв’язки. Після отримання відповідей ми доповнимо матеріал і продовжимо стежити за цією історією.

Раніше Стопкор писав про ексголову німецької розвідки Аугуста Ханнінга, який був затриманий за підозрою у шпигунстві, значиться, головою ради директорів компанії-власника Cosmolot: редакція СтопКору перевіряє ймовірні російські зв’язки цього бізнесу.

Також Стопкор проводив розслідування: ймовірний паспорт рф, 907 млн арештованих активів і вілла за 2 млн євро у власника Favbet Андрія Матюхи.