Не врахував небезпечну реакцію на наркоз: суд визнав анестезіолога винним у смерті пацієнтки
В Одесі лікаря-анестезіолога визнали винним у неналежному виконанні професійних обов’язків, що призвело до смерті пацієнтки після планової пластичної операції на носі. Суд встановив, що медик не врахував попередній епізод злоякісної гіпертермії та застосував препарат, який міг спровокувати смертельно небезпечну реакцію. Водночас від покарання його звільнили через закінчення строків давності. Також із лікаря стягнули майже 364 тис. грн компенсації.
Про це повідомляє “Судово-юридична газета”.
За матеріалами справи, 4 травня 2017 року пацієнтка прибула до приватного медичного центру в Одесі для планової риносептопластики та вазотомії нижніх носових раковин. Після початку анестезії лікарі розпочали операцію.
Приблизно через 20 хвилин після початку введення препаратів у пацієнтки виникли ознаки злоякісної гіпертермії – небезпечної реакції організму на певні засоби, які застосовують під час наркозу. Температура тіла стрімко зросла, а стан жінки погіршився.
Операцію припинили, медики розпочали реанімаційні заходи. Згодом пацієнтку перевезли до іншої клініки, де вона померла о 13:35. За висновками експертів, смерть була пов’язана з патологічною реакцією на анестезіологічні препарати. Безпосередньою причиною стала гостра серцева недостатність.
Які порушення встановив суд
Як зазначає видання, суд дійшов висновку, що анестезіолог не зібрав належним чином анамнез пацієнтки та не врахував відомості про попередній епізод злоякісної гіпертермії. У медичній документації також не відобразили належним чином інформацію про попередні операції та особливості перебігу наркозу.
Крім того, суд звернув увагу на відхилення показників печінкових ферментів у результатах аналізів. На думку суду, за таких обставин перед операцією були необхідні додаткові обстеження та консультації.
Для загальної анестезії застосували севофлуран. Цей препарат може спровокувати злоякісну гіпертермію в людей зі схильністю до такої реакції. Суд дійшов висновку, що ретельний збір анамнезу міг допомогти уникнути його використання.
За матеріалами справи, після появи небезпечних симптомів лікарі припинили подачу севофлурану, забезпечили вентиляцію легень киснем та проводили охолодження. Однак суд встановив і недоліки подальшого надання допомоги: зокрема, відсутність належного контролю окремих показників крові та невідповідність частини записів у медичній документації даним електрокардіограми.
Суд також визнав помилковим рішення транспортувати пацієнтку до іншого медичного закладу до стабілізації її стану. Згідно з висновками суду, інтенсивну терапію та реанімаційні заходи потрібно було продовжувати на місці.
Чому лікаря не покарали
Дії анестезіолога кваліфікували за частиною першою статті 140 Кримінального кодексу України — неналежне виконання медичним працівником професійних обов’язків унаслідок недбалого ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки для пацієнта.
Лікар своєї вини не визнав. Він пояснював, що зібрав анамнез, але в медичній карті не було відомостей про протипоказання. За його словами, після виявлення ознак злоякісної гіпертермії він намагався організувати необхідну допомогу, зокрема, з’ясовував наявність препарату дантролену.
Приморський районний суд Одеси визнав анестезіолога винним, однак звільнив його від покарання через закінчення строків давності. Рішення ухвалили 22 вересня 2025 року у справі № 522/16567/19.
Скільки має виплатити анестезіолог
Суд повністю задовольнив цивільний позов потерпілої сторони. Із лікаря постановили стягнути 363 981,65 грн майнової шкоди. До суми увійшли витрати на транспортування, поховання, виготовлення пам’ятника, правову допомогу та послуги перекладача.
Ще 21 464,61 грн витрат на проведення експертиз мають стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Таким чином, лікаря визнали винним у кримінальному правопорушенні, але від покарання звільнили через сплив строків давності. Це не є виправданням: судове рішення передбачає відшкодування завданої шкоди.
Нагадаємо, на Харківщині зареєстрували перший випадок ятрогенного ботулізму – рідкісної форми захворювання, пов’язаної з медичним або косметологічним застосуванням ботулотоксину. 56-річна жінка захворіла після ботулінотерапії обличчя та шиї у приватному косметологічному кабінеті.