Бізнес Козицьких, зв’язки з ”Газпромом” і мільйони з бюджету: що відомо про діяльність родини голови Львівської ОВА

Громадський активіст Іван Спринський опублікував у Facebook допис під назвою “Таємна бізнес-імперія Козицьких: як батько голови Львівської ВЦА веде бізнес із росіянами”, у якому розповів про міжнародні бізнесові зв’язки Зіновія Козицького та його чеського партнера Карела Комарека. Автор звернув увагу на історію діяльності спільних підприємств в Україні, колишню співпрацю компаній Комарека з російським енергетичним сектором та структуру власності бізнесу через іноземні юридичні особи. Окреме питання, яке порушується в дописі, — чи були остаточно припинені всі економічні зв’язки з Росією після 24 лютого 2022 року.

Зіновій Козицький є підприємцем, який працює в нафтогазовій сфері та відновлюваній енергетиці. Його син Максим Козицький очолює Львівську обласну військову адміністрацію. За інформацією, наведеною Спринським, Козицький-старший пов’язаний із низкою українських енергетичних підприємств, серед яких ТОВ “Сокальський Вітропарк”, ТОВ “Орівська ВЕС” та ТОВ “Самбірська Сонячна Станція”. У структурі власності цих компаній згадується нідерландська MND Ukraine BV, створена для реалізації спільних бізнесових проєктів Зіновія Козицького та чеського підприємця Карела Комарека.

Карел Комарек відомий як власник міжнародної бізнес-групи, до якої входить MND Group. Компанії групи займаються розвідкою, видобутком та зберіганням нафти й природного газу. Як зазначає автор допису, частиною корпоративної структури спільного бізнесу була кіпрська Ivena Limited, через яку Зіновій Козицький володів часткою в MND Ukraine BV. На думку активіста, саме аналіз іноземних компаній та їхніх корпоративних зв’язків дає змогу простежити історію співпраці українського бізнесмена з партнерами, які мали економічні інтереси на території Російської Федерації.

Співпраця MND Group із “Газпромом” та російські нафтові активи

За інформацією Івана Спринського, MND Group почала інвестувати в російський нафтогазовий сектор ще у середині 2000-х років. Зокрема, у публікації згадуються підприємства “Ніколаєвнєфть” та “Востокінвєстнєфть”, які були пов’язані з видобутком нафти в Росії. У 2008 році MND Group уклала меморандум про співпрацю з “Газпром експортом” — дочірньою компанією російського газового монополіста. Одним із напрямів такого партнерства став розвиток газової інфраструктури в Чехії, зокрема проєкт підземного газосховища Dambořice.

Газосховище розвивали через компанію Moravia Gas Storage, яка тривалий час перебувала у спільній власності MND та “Газпрому”. За інформацією, наведеною в журналістських матеріалах, група Комарека стала одноосібним власником цього активу лише 26 червня 2024 року. Таким чином, співпраця з російським газовим концерном у межах цього проєкту формально зберігалася понад два роки після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Водночас сам факт спільного володіння активом у цей період не встановлює характеру фактичних операцій між компаніями або наявності порушень санкційного законодавства.

Крім газових проєктів, MND Group мала інтереси в російській нафтовій інфраструктурі. Зокрема, у 2011 році група придбала нафтовий термінал у Самарській області Росії, поблизу міста Октябрськ. За інформацією, наведеною Спринським, комплекс використовувався для приймання, зберігання та транспортування нафти, а його пропускна спроможність становила близько 3,4 мільйона тонн на рік. Термінал мав доступ до автомобільних, залізничних і річкових транспортних маршрутів та розташовувався поблизу нафтопроводу “Дружба”.

Окрему увагу журналісти раніше звертали на зв’язки оператора терміналу з російськими компаніями “Роснєфть” та “РН-Бункер”. У матеріалі “Дзеркала тижня” також згадувалося судове рішення у справі №640/3734/19, де йшлося про лист СБУ до Держгеонадр із повідомленням щодо можливого постачання пального незаконним збройним формуванням на тимчасово окупованих територіях Донбасу. Водночас наведені у судових матеріалах відомості потребують розмежування з установленими судом фактами, а також перевірки того, яких саме юридичних осіб і періодів вони стосувалися.

Після повномасштабного російського вторгнення MND Group повідомляла про наміри припинити співпрацю з російськими партнерами та відчужити активи в РФ. Однак у дописі Івана Спринського ставиться під сумнів повнота такого виходу, зокрема щодо нафтового терміналу в Самарській області та інших підприємств. Автор порушує питання, чи могли відповідні активи продовжувати господарську діяльність та чи зберігалися фінансові відносини з російськими контрагентами. Актуальний стан цих активів і можливість отримання доходів від них після 2022 року потребують підтвердження корпоративними документами та офіційною інформацією компаній.

Кіпрські компанії та інші бізнесові зв’язки

У своєму дописі Іван Спринський також описує мережу іноземних юридичних осіб, які в різні періоди були пов’язані з бізнесом Зіновія Козицького. Зокрема, йдеться про Ivena Limited, ZMS Energy Limited, Deravest Limited та Polivest Limited, через які здійснювалося володіння частками в українських компаніях енергетичного сектору. Серед пов’язаних підприємств автор називає ТОВ “Енергохаб”, яке раніше мало назву “Вест Газ Трейд”, ТОВ “Карпатський Вітер” і ТОВ “Глиняни Енерджі”. Наявність таких корпоративних структур сама по собі не є порушенням законодавства, однак їхня діяльність та склад бенефіціарів можуть становити суспільний інтерес у контексті описаних міжнародних бізнесових зв’язків.

Окремо у публікації згадується колишній партнер Зіновія Козицького Роман Сторожев, який працював у НАК “Надра України”, а згодом очолював Державну службу геології та надр. За твердженням автора, у період перебування Сторожева на державних посадах низка компаній, пов’язаних із Козицьким, отримувала або продовжувала спеціальні дозволи на користування надрами. Спринський також згадує колишні зв’язки Сторожева з підприємствами, які медіа пов’язували з бізнесменом Сергієм Курченком. Водночас самі часові збіги між роботою посадовця та отриманням компаніями дозволів не доводять неправомірного впливу на відповідні рішення.

Крім того, активіст звертає увагу на іноземні компанії, які виконували корпоративні функції директора або секретаря кіпрських структур, пов’язаних із Козицьким. Серед них згадуються Omniserve LTD та Omnium Corporate & Trustee Services Limited. У публікації описуються їхні зв’язки з іншими юридичними особами, зокрема з компаніями, які фігурували в операціях із нерухомістю, фінансовими активами та фармацевтичним бізнесом. Проте ці зв’язки є різними за характером і не свідчать автоматично про спільну господарську діяльність усіх згаданих осіб або компаній.

Як ми вже писали раніше, діяльність підприємств, пов’язаних із родиною голови Львівської ОВА Максима Козицького, неодноразово ставала предметом журналістських розслідувань через можливе перетинання приватних бізнесових інтересів із рішеннями органів державної влади. Зокрема, у матеріалі “Дзеркала тижня” розглядалися обставини роботи газовидобувного підприємства ТОВ “МНД Жуківське” на Полтавщині, історія бізнес-партнерства Зіновія Козицького та Карела Комарека, а також рішення посадовців щодо підтримки окремих енергетичних і дорожніх проєктів. Окрему увагу журналісти приділили можливому конфлікту інтересів, який міг виникати внаслідок того, що голова Львівської ОВА ухвалював управлінські рішення, пов’язані з підприємствами, серед бенефіціарів яких фігурує його батько.

На Полтавщині конфлікт виник навколо робіт ТОВ “МНД Жуківське”, яке займається реалізацією газовидобувного проєкту. За наведеними журналістами реєстровими даними, 93,75% підприємства належить MND Ukraine, а ще 6,25% — кіпрській Ivena Limited. Кінцевими бенефіціарами компанії названі Карел Комарек і Зіновій Козицький. Як повідомляло “Дзеркало тижня”, підприємство розпочало облаштування дороги до майбутніх свердловин через земельну ділянку, право постійного користування якою належить іншому суб’єкту. Журналісти порушили питання щодо наявності необхідних погоджень, дотримання прав землекористувача та законності проведення робіт.

Ситуація набула додаткового розголосу після укладення 8 липня 2026 року меморандуму між Полтавською міською радою та ТОВ “МНД Жуківське”. Документ передбачав координацію під час проєктування й будівництва та консультаційну підтримку компанії. Водночас наявність меморандуму або спеціального дозволу на користування надрами сама по собі не замінює належного оформлення земельних прав. У журналістському матеріалі також згадувалися твердження джерел про можливе втручання керівника Полтавської обласної прокуратури Євгена Гладія у перевірку обставин проведення робіт. За словами співрозмовників видання, після початку перевірки активні процесуальні дії нібито припинилися, однак ці відомості потребують офіційного підтвердження.

Питання щодо можливого конфлікту інтересів виникали й безпосередньо на Львівщині. За інформацією “Дзеркала тижня”, 19 лютого 2026 року Максим Козицький особисто підписав меморандум між Львівською ОВА, MND a.s. та ТОВ “МНД Тинівське”, серед бенефіціарів якого журналісти назвали його батька Зіновія Козицького та Карела Комарека. Документ передбачає експертну підтримку, створення робочих груп, сприяння інвестиціям та розвитку співпраці в енергетичній сфері. Таким чином, керівник обласної адміністрації від імені державного органу підписав документ із компаніями, в яких, за оприлюдненими даними, присутні бізнесові інтереси його близького родича. Це порушує питання, чи повідомляв Максим Козицький про потенційний або реальний конфлікт інтересів та чи дотримувався передбачених законодавством процедур.

Ще один резонансний епізод стосується реконструкції вулиці Гірської у Східниці, яка веде до готельно-відпочинкового комплексу “Панорама Східниця”. Як встановили журналісти NGL.media у вересні 2024 року, на продовження ремонту дороги у 2023 році з обласного бюджету спрямували близько 25 мільйонів гривень. Відповідне рішення ухвалювала Львівська ОВА, яку очолює Максим Козицький. Водночас комплекс був пов’язаний із бізнесом його батька Зіновія Козицького, який через ТОВ “Вест Енерджі” згодом отримав контроль над 50% ТОВ “Нормаз Плаза” — компанії, що виступала замовником будівництва курорту. На території площею близько дев’яти гектарів планували звести готель на 60 номерів та 11 окремих котеджів.

За даними журналістів, реконструкція майже двокілометрової вулиці Гірської стала найдорожчим дорожнім проєктом серед профінансованих Львівською ОВА у 2023 році. Окрім цього, у напрямку хутора Гута, де Зіновій Козицький та пов’язані з ним особи придбали земельні ділянки, почали облаштовувати ще одну ділянку дороги. Замовником цих робіт виступила компанія “Нормаз Плаза”, а їхня заявлена вартість становила близько 24,45 мільйона гривень. Загальна вартість двох дорожніх проєктів наближалася до 50 мільйонів гривень, приблизно половину яких становили бюджетні кошти. Журналісти звернули увагу, що бюджетна реконструкція забезпечила під’їзд безпосередньо до приватного відпочинкового комплексу.

Після оприлюднення розслідування Максим Козицький заперечив закиди щодо використання бюджетного фінансування в інтересах своєї родини. Він заявив, що реконструкція дороги розпочалася ще у 2021 році, тоді як будівництво оздоровчого комплексу стартувало у травні 2022-го, а його батько став співвласником відповідної компанії лише у травні 2024 року. За словами очільника Львівської ОВА, дорога була необхідна насамперед для місцевих мешканців та забезпечення доступу екстрених служб. Водночас NGL.media звернуло увагу, що дозвіл Антимонопольного комітету на придбання відповідної частки Зіновій Козицький отримав ще у травні 2023 року — до ухвалення рішення про додаткове бюджетне фінансування реконструкції.

Крім того, у матеріалі “Дзеркала тижня” згадується ще один дорожній проєкт на Львівщині — капітальний ремонт автомобільної дороги Зимівки—Уличне вартістю близько 195,07 мільйона гривень. Контракт уклав департамент дорожнього господарства Львівської ОВА, а сама дорога веде, зокрема, до Орівської вітрової електростанції. Цей енергетичний об’єкт пов’язаний зі спільним бізнесом MND та групи компаній “Еко-Оптіма”, яку журналісти пов’язують із родиною Козицьких. У зв’язку з цим виникають питання щодо обґрунтованості фінансування, можливих переваг для приватних підприємств та дотримання антикорупційних обмежень під час ухвалення відповідних управлінських рішень.

Таким чином, у публікаціях журналістів і громадських активістів фігурує низка епізодів, пов’язаних із підприємствами Зіновія Козицького та Карела Комарека: колишня співпраця MND Group із російськими енергетичними компаніями, реалізація газовидобувних проєктів на Полтавщині, підписання меморандумів із державними адміністраціями та фінансування дорожньої інфраструктури на Львівщині. Кожен із цих епізодів потребує окремої оцінки з урахуванням документів, чинного законодавства та офіційних пояснень причетних сторін. Наявність бізнесового партнерства, родинних зв’язків або бюджетного фінансування інфраструктури не є автоматичним доказом правопорушення, проте може бути підставою для перевірки можливого конфлікту інтересів.

“СтопКор” звертається за офіційними поясненнями

З огляду на оприлюднену інформацію редакція “СтопКору” готує інформаційні запити до уповноважених державних органів для встановлення фактичних обставин діяльності підприємств, пов’язаних із Зіновієм Козицьким та Карелом Комареком. Зокрема, редакцію цікавить, чи перевірялися можливі економічні зв’язки з російськими контрагентами після 24 лютого 2022 року, яким був фактичний стан російських активів MND Group та чи проводилися перевірки щодо дотримання санкційного законодавства. Окремо потребують з’ясування питання законності проведення робіт ТОВ “МНД Жуківське” на Полтавщині та обставини можливого втручання посадових осіб у відповідні перевірки.

Також “СтопКор” має намір отримати офіційні пояснення щодо підписання меморандуму між Львівською ОВА та компаніями, пов’язаними з бізнесом батька її керівника, виділення близько 25 мільйонів гривень на реконструкцію дороги у Східниці та укладення контракту на ремонт дороги Зимівки—Уличне вартістю понад 195 мільйонів гривень. Зокрема, редакція звертатиметься до НАЗК, НАБУ, САП, СБУ, Офісу Генерального прокурора, Держгеонадр та Львівської ОВА в межах компетенції кожного органу. Мета звернень — з’ясувати, чи проводилися відповідні перевірки, чи виявлялися порушення та які рішення ухвалювали уповноважені органи.

Редакція “СтопКору” продовжить вивчати оприлюднені обставини та висвітлюватиме отримані офіційні відповіді. Водночас твердження про можливі порушення, наведені в дописах і журналістських розслідуваннях, не є встановленими фактами протиправної діяльності та потребують належного підтвердження.