Отримати свідоцтво з-за кордону стало інакше: які правила діють для українців

Українці можуть отримати документи про державну реєстрацію народження, шлюбу, розірвання шлюбу та інших актів цивільного стану, оформлені за кордоном. Після припинення для України дії Конвенції про правову допомогу 1993 року процедура залежить від міжнародних договорів із конкретною державою та домовленостей між компетентними органами.

Які документи можна витребувати

Йдеться про документи, які підтверджують юридично значущі факти та можуть знадобитися під час оформлення спадщини, підтвердження родинних зв’язків, отримання соціальних виплат, набуття громадянства або вирішення інших юридичних питань.

З-за кордону можна витребувати документи щодо:

• народження;
• укладення шлюбу;
• розірвання шлюбу;
• зміни імені;
• інших актів цивільного стану.

Документи можуть стосуватися як самої особи, так і її родичів, якщо для їх отримання є законні підстави.

Що змінилося після припинення дії Конвенції

Порядок міжнародного витребування документів визначається міжнародними договорами України та національним законодавством.

Зокрема, застосовуються Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні та відповідна Інструкція Міністерства юстиції і Міністерства закордонних справ.

До 31 грудня 2023 року значна частина таких запитів виконувалася відповідно до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року.

Після припинення участі України в цій Конвенції порядок співпраці змінився. Тепер можливість та процедура отримання документів залежать від правових відносин України з конкретною державою.

З якими країнами Україна продовжує співпрацювати

Україна має двосторонні договори про правову допомогу з низкою держав. Їхні положення визначають порядок обміну документами та взаємодії компетентних органів.

Крім того, Міністерство юстиції проводило консультації з окремими країнами, які раніше співпрацювали з Україною в межах Конвенції 1993 року.

За результатами таких консультацій досягнуто домовленостей про продовження правової допомоги, зокрема щодо видачі документів про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Така взаємодія, зокрема, здійснюється з Казахстаном, Вірменією та низкою інших держав.

Водночас документи не витребовуються з Росії та Білорусі через припинення дипломатичних відносин. Також не здійснюється витребування документів із самопроголошених утворень, зокрема Придністровської Молдавської Республіки, Південної Осетії та Абхазії.

Хто може витребувати документи

Відповідні повноваження мають:

• органи державної реєстрації актів цивільного стану;
• дипломатичні представництва та консульські установи України;
• Департамент консульської служби МЗС;
• представництва МЗС на території України.

Право на витребування документів мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства.

Куди звертатися українцям

Громадяни України та особи без громадянства, які проживають в Україні, можуть витребувати документи про реєстрацію актів цивільного стану, здійснену компетентними органами іноземної держави, через Міністерство закордонних справ України, якщо інший порядок не передбачений міжнародним договором.

Якщо між Україною та відповідною країною діє договір про правову допомогу, необхідно керуватися його положеннями.

У деяких випадках міжнародні договори передбачають безпосередній обмін документами між компетентними органами двох держав. Такий механізм може спростити процедуру та скоротити строки отримання необхідних документів.

Тому перед поданням запиту варто перевірити, який саме порядок діє між Україною та державою, де було зареєстровано відповідний акт цивільного стану.

Раніше СтопКор писав, що вимоги до іноземців, які оформлюють карту довготермінового резидента ЄС у Польщі, стали жорсткішими: воєводські управління ретельніше перевіряють доходи, працевлаштування, страхування та безперервність перебування. Заявників можуть попросити додатково підтвердити доходи чоловіка або дружини, а також надати PIT за останні три роки та документи про трудову діяльність. Окрему увагу звертають на перерви в роботі й доходах та тривалість перебування за межами Польщі протягом п’ятирічного періоду.