Віктор Пилипишин: як родинний бізнес і старі партнери ведуть до київської землі та мільйонних забудов

Віктор Пилипишин — колишній голова Шевченківської РДА та народний депутат, за плечима якого не лише політична кар’єра, а й десятки компаній, земельних ділянок та об’єктів нерухомості, пов’язаних із родиною та його колишнім оточенням. У реєстрах і судових матеріалах фігурують “Старокиївське ТЗП”, АТ “АТЛАНТ”, АО “В.І.П. ПАРТНЕРЗ”, Столична проектно-будівельна компанія, “Київська овочева фабрика” та “Теплиці України”. СтопКор встановив, що серед пов’язаних із цими структурами людей — колишня помічниця Пилипишина Наталія Рудюк, його сват Володимир Яловий, а також партнери, чиї бізнес-інтереси перетинаються з Кримом і київською забудовою; окремі компанії його родини зареєстровані на окупованій території Херсонщини.

Віктор Пилипишин — колишній голова Шевченківської районної адміністрації Києва та народний депутат України VI і VII скликань. Після завершення політичної кар’єри його ім’я не зникло з київського бізнесового та земельного порядку денного. Навпаки — родина Пилипишина поступово сформувала розгалужену систему активів, пов’язаних із нерухомістю, земельними ділянками та девелоперськими проєктами.

Віктор Пилипишин: кар’єра, політика та суперечливі епізоди

За даними порталуLB.UA, кар’єра Віктора Пилипишина розпочалася на Київському судноремонтному заводі, після чого була служба в армії та навчання у Харківському юридичному інституті, який він закінчив із відзнакою. Після роботи слідчим та юристом у столичних органах влади Пилипишин став адвокатом і паралельно зайнявся бізнесом — зокрема вирощуванням квітів, будівництвом теплиць та виробництвом чаю.

Наприкінці 1990-х він перейшов у велику київську політику: двічі обирався депутатом Київради, а з 2004 року обіймав керівні посади у районних адміністраціях столиці. У 2005 році отримав звання Заслуженого юриста України, а згодом став заступником мера Києва Олександра Омельченка. У 2006–2010 роках очолював Шевченківську районну адміністрацію та районну раду.

Паралельно Пилипишин двічі отримував депутатський мандат у Верховній Раді — у 2007 році від Блоку Литвина та у 2013 році як переможець довиборів в окрузі №223. У парламенті працював у профільних комітетах.

Окремий епізод політичної біографії Пилипишина — голосування 16 січня 2014 року за так звані “диктаторські закони”. Через кілька місяців, 25 вересня 2014 року, за інформацією політхабу “Чесно”, Пилипишин став об’єктом публічної акції протесту: його силоміць помістили до сміттєвого контейнера та облили червоною фарбою – цю історію висвітлювало медіа “Кореспондент”.

Бізнес-імперія Пилипишина: компанії, партнери та зв’язки

Після завершення політичної кар’єри Пилипишин не зник із київського бізнесового середовища. Його інтереси зосередилися передусім на нерухомості, земельних активах та девелоперських проєктах. При цьому бізнес родини не обмежується кількома окремими об’єктами — простежується мережа компаній, партнерств та пов’язаних осіб, через які Пилипишин має інтереси у нерухомості та землі. Однією з таких компаній є ТОВ “Старокиївське ТЗП”, у якому Пилипишин залишається найбільшим співвласником із часткою 33,335%. Підприємство працює у сфері нерухомості, а серед його партнерів — представники кількох впливових бізнесових родин. Саме склад співвласників цієї компанії дозволяє побачити ширше коло бізнесових зв’язків Пилипишина.

Окрім Віктора Пилипишина, серед співвласників “Старокиївського ТЗП” — підприємці з помітними бізнесовими та політичними зв’язками. 16,67% компанії належить Вікторії Миримській — представниці родини покійного екснардепа Лева Миримського. Її бізнес-активи значною мірою пов’язані з Кримом. Миримська також була співзасновницею компанії “Автодель” разом із

Михайлом Смоляновим — колишнім депутатом Верховної Ради АР Крим, якого Україна визнала державним зрадником та щодо якого застосовано санкції.

Мало того, її покійний нині чоловік, Лев Миримський після окупації Криму не засудив дії росії. Навпаки, у публічному коментарі кримському виданню заявляв, що вважає проведений на півострові “референдум” чесним, водночас ставлячи під сумнів доцільність оцінювати його законність.

“У Криму відбувся референдум. Я вважаю, що це справедливо. Багато людей мають різні думки щодо законності, але це складне питання, я не хотів би заглиблюватися в юриспруденцію. Сьогодні, як кажуть в Україні, “ми — це ті”, — сказав він в інтерв’ю Крим.Реалії.

Ще 16,66% належить Інні Лойфенфельд, доньці колишнього депутата Київради Олександра Лойфенфельда. Її родина має тривалий бізнесовий інтерес у сфері київської нерухомості та будівництва. Інна Лойфенфельд є власницею та бенефіціаркою “Імпекс-Проект”, яка за інформацією видання “Нерухомі”, тривалий час судиться з Київрадою щодо права оренди земельної ділянки на Печерську під забудову.

Ще 9% “Старокиївського ТЗП” контролює Тигран Ордуханов, який за даними YouControl пов’язаний із будівельним бізнесом групи братів Сподіних.

Ще одна компанія у бізнесовій орбіті Пилипишина — АТ “АТЛАНТ” (ЄДРПОУ 40414702), зареєстроване у 2016 році. Формально підприємство працює у сфері трастів, фондів та подібних фінансових структур, а його статутний капітал становить 125 млн грн. Нині кінцевим бенефіціарним власником компанії вказаний Віктор Пилипишин із часткою 100%.

Втім, історія “АТЛАНТ” цікава не лише нинішньою структурою власності. У минулому серед кінцевих бенефіціарів компанії був Ігор Ніконов — засновник та почесний президент KAN Development і колишній перший заступник голови КМДА. Ще одна історична бенефіціарка — Наталія Татанова, яка пов’язана з компаніями “Л.Е.С.Т.Е.Р. ПЛЮС” та “ЛЕСТЕР”, що фігурують у бізнес-структурах і Пилипишина, і KAN Development.

Окремо компанія фігурувала у кримінальному провадженні №42017111200000142.

У межах розслідування правоохоронці під час обшуку у 2017 році вилучили документи, що стосувалися фінансово-господарської діяльності фонду. За матеріалами судової справи, документи тривалий час не були ані арештовані, ані визнані речовими доказами, ані повернуті компанії, через що питання їх повернення довелося вирішувати у судовому порядку.

Фінансові показники “АТЛАНТ” водночас свідчать про мінімальну господарську активність: у 2021–2025 роках компанія не декларувала операційних доходів і залишалася збитковою. У 2025 році чистий збиток становив близько 99 тис. грн, а активи — 20,8 млн грн.

Ще одним спільним вузлом у бізнесовій мережі Пилипишина є АО “В.І.П. ПАРТНЕРЗ” (ЄДРПОУ 41554952), зареєстроване у 2017 році. Компанія працює у сфері права, а її статутний капітал становить 125 млн грн. Власниками на паритетних засадах є Віктор Пилипишин та адвокат Олексій Пасіка.

Пасіка цікавий передусім своїми іншими бізнесовими зв’язками. Він керував компаніями, які входять одночасно до бізнес-оточення родини Пилипишина та групи KAN Development, зокрема АТ “ХЕДВЕЙ”, АТ “ЛЕСТЕР”, АТ “СОЛАР ІНВЕСТ” та АТ “ЧЕСТЕР”. Таким чином, через одного зі співвласників юридичної компанії простежується ще один перетин двох бізнесових мереж.

Олексій Пасіка також має політичний та професійний бекграунд: у 2020 році балотувався до Київради від партії “Перемога Пальчевського”

АО “В.І.П. ПАРТНЕРЗ” згадується і в кримінальному провадженні №52022000000000133, яке розслідує НАБУ. У серпні 2023 року детективи провели обшук в офісі адвокатського об’єднання та вилучили адвокатське досьє, пов’язане з компанією “Українська марка”. Після цього адвокати оскаржували в суді бездіяльність детектива щодо неповернення вилучених документів.

Окреме місце в мережі Пилипишина займає громадська організація “Кияни передусім!”, зареєстрована у 2008 році. Серед її учасників — сам Віктор Пилипишин, Микола Гоцький та Олена Антонова. Організація стала одним із майданчиків, через які Пилипишин продовжував громадську та політичну діяльність після завершення роботи у Верховній Раді.

Микола Гоцький — колишній депутат Київради, кандидат у народні депутати від “Батьківщини” у 2019 році та від Блоку Литвина у 2007 році. Він також керував ТОВ СП “Соломія”, що входить до бізнес-групи родини Пилипишина.

Олена Антонова — колишня депутатка Київради, яка свого часу представляла “Блок Литвина”, а згодом ВО “Батьківщина”.

Вона також працювала помічницею народної депутатки VII скликання від Партії регіонів Катерини Ващук.

Водночас Антонова мала тривалі бізнесові зв’язки з родиною Пилипишина: майже 20 років очолювала ТОВ “Стоїк-Плюс”, засноване його дружиною та донькою, а також входила до наглядових органів підприємств разом із представниками родини.

Девелоперська мережа Пилипишина: хто стоїть за компаніями та землями під київськими ЖК

Найбільший пласт бізнесових інтересів родини Віктора Пилипишина пов’язаний із землею, нерухомістю та житловим будівництвом. У цій мережі фігурують десятки компаній і пов’язаних осіб, а серед найбільш помітних проєктів — житлові комплекси “Файна Таун”, “Біоритм”, LaLaLand та Lucky Land. Формально замовниками, власниками земель або девелоперами в них виступають різні юридичні особи. Проте через бенефіціарів, керівників, колишніх власників та спільні компанії простежуються зв’язки з бізнесовим оточенням Пилипишина.

Однією з центральних компаній цієї мережі є ТОВ “Столична проектно-будівельна компанія” (СПБК). Підприємство зареєстроване у 2016 році, має статутний капітал понад 61,1 млн грн і спеціалізується на будівництві житлових та нежитлових будівель. За даними фінансової звітності, станом на 30 червня 2026 року в компанії працювали 17 людей. При цьому СПБК має значний майновий портфель — 119 об’єктів нерухомості та 19 земельних ділянок.

Формальним засновником СПБК є кіпрська Gabbro Limited. За даними українських бізнес-аналітичних систем, її пов’язують з Артуром Сердюком — людиною, яка входила до керівних органів компаній із бізнесового оточення Пилипишина. Кінцевими бенефіціарами СПБК вказані Аліна Бубко та Людмила Потушинська, кожна з часткою 50%.

Потушинська також фігурує в інших структурах, пов’язаних із Пилипишиним. Бубко, своєю чергою, є учасницею та бенефіціаркою компаній із його орбіти, а історично була пов’язана і з ТОВ “Холдинг Строй”, яке відносять до групи KAN Development. Саме СПБК виступає замовником будівництва одного з найбільших київських проєктів — ЖК “Файна Таун” на Нивках. Девелопером комплексу є KAN Development, генеральним підрядником — ТОВ “Канбуд”. Земельна база проєкту пов’язана з колишніми територіями “Київської овочевої фабрики”, а у документах окремих черг також фігурує ПрАТ “Центр агропромислових технологій”.

Навколо самого комплексу виник і багатомільйонний спір із Києвом. У господарській справі №910/12815/25 Департамент економіки та інвестицій КМДА вимагає від СПБК та ПрАТ “Центр агропромислових технологій” 49,149 млн грн.

Позов стосується будинків №25–30 та №34–39. У квітні 2026 року суд призначив будівельно-технічну експертизу, а провадження зупинили на час її проведення. Остаточного рішення про стягнення цієї суми наразі немає.

Окреме місце в цій історії займає ПрАТ “Київська овочева фабрика”. Компанія зареєстрована ще у 1995 році, її основний КВЕД — оптова торгівля фруктами й овочами. Станом на червень 2026 року на підприємстві працювали 27 людей.

Серед великих власників пакетів акцій — ТОВ “КУА Реал Капітал Менеджмент”, Наталія Рудюк, ТОВ “Лендлорд Інвест” та АТ “Денвер”. І саме тут знову з’являються люди з бізнесового оточення Пилипишина.

Наталія Рудюк володіє часткою 7,22% і є бенефіціаркою 19 компаній. Частина з них пов’язана з групою Пилипишина або з групою “Континіум”. До 2024 року серед засновників “Лендлорд Інвест” був Артур Сердюк, якого ми вже бачили у структурі СПБК. Крім того, Рудюк була помічницею народного депутата Віктора Пилипишина під час його роботи у Верховній Раді VII скликання.

Через Рудюк простежується ще один важливий напрям — ПрАТ “Агрофірма “Теплиці України”, яке стало замовником одразу двох житлових комплексів на Берковецькій — LaLaLand та Lucky Land.

Ще один приклад — ЖК “Біоритм” на Великій Васильківській, біля метро “Либідська”. Девелопером проєкту є KAN, генеральним підрядником — “Канбуд”, а замовником будівництва виступає ПрАТ “Київський електротранспортний завод як”.

Підприємство користується земельною ділянкою площею близько 5,3 га, яка перебуває у комунальній власності та передана в оренду. І знову в корпоративному ланцюгу з’являється Наталія Рудюк. Історично серед пов’язаних із підприємством осіб фігурували також Артур Сердюк та Людмила Потушинська — люди, яких ми вже бачимо в інших компаніях бізнесової мережі Пилипишина. Торговельна марка “Біоритм” також була зареєстрована на пов’язане з цим проєктом ПрАТ “Київський електротранспортний завод”.

Навколо землі виникли й питання правоохоронців. У кримінальному провадженні №42021000000000663 слідство перевіряло обставини зміни використання земельної ділянки та дії посадовців.

Паралельно триває адміністративний спір щодо вимог органів охорони культурної спадщини. У грудні 2025 року прокуратура подала касаційну скаргу до Верховного Суду, який відкрив провадження.

Інша частина девелоперської мережі веде до колишньої території “Теплиць України” на Берковецькій. Тут замовником будівництва виступає ПрАТ “Агрофірма “Теплиці України”, кінцевим бенефіціаром якого є Наталія Рудюк.

Першим великим житловим проєктом став LaLaLand. Комплекс складається з двох будинків на 422 квартири. Девелопером виступив “Фундамент”, а обидві черги були введені в експлуатацію у 2021 році. При цьому після реалізації проєкту виник спір із містом. У господарській справі №910/6187/24 Департамент економіки та інвестицій КМДА вимагав кошти від “Теплиць України” та ДБК “Фундамент”.

СПБК пов’язують із Пилипишиним і саме вона виступає замовником “Файна Таун”. “Київська овочева фабрика” пов’язана з земельними масивами, серед яких — території, навколо яких виникла історія Китаївського городища.

Наталія Рудюк, колишня помічниця Пилипишина, фігурує в структурах, пов’язаних із “Київською овочевою фабрикою”, “Теплицями України” та іншими активами. Через неї виходимо на LaLaLand і Lucky Land. А в “Біоритмі” — ще одному проєкті KAN — знову зустрічаємо людей із тієї ж корпоративної мережі.

Тому роль Пилипишина у цій історії варто розглядати не лише через формальне володіння конкретною компанією. Значно цікавіше — як сформувалася мережа активів та людей, через яку колишній київський чиновник і нардеп залишається пов’язаним із великими земельними та девелоперськими проєктами столиці.

Родина Пилипишина: бізнесові та політичні зв’язки

Окремий пласт бізнесових зв’язків Віктора Пилипишина простежується через його найближче родинне коло. Його дружина Людмила Пилипишина є засновницею 25 компаній. Серед них — ТОВ “ТАЧАНКА” та ТОВ “ВАТ-РОСТОК”, зареєстровані на окупованій території Херсонщини.

Співзасновником цих компаній, а також ТОВ “ОЛАНТА ЛЕНД” разом із Людмилою Пилипишиною є Ігор Ніконов.

Донька Олена Ялова є бенефіціаркою більше 20-ти компаній та очолює холдинг “Стоїк”.

Вона також є власницею компанії “Украфлора” і партнеркою клініки репродуктології ICSI Clinic. Окремий напрям її активів — нерухомість: у власності Олени Ялової перебувають 18 земельних ділянок у Київській області, у селі Сухолісся, де значну кількість землі та нерухомості має і її мати Людмила Пилипишина.

Олександр Пилипишин (син) також має власний бізнесовий контур. Він є бенефіціаром ТОВ “Агентство нерухомості “Стоїк Реаліті””, ТОВ “Мрія А.” та ТОВ “Апскейл Лоджистікс”, яке входило до корпоративної групи KAN Development. Крім того, він є акціонером та учасником АТ “Честер”, що входить до групи KAN Development, учасником ТОВ “БРП Центр Київ Захід”, пов’язаного з групою “Логос”, а також акціонером і учасником ПрАТ “Комбінат “Тепличний””.

У його власності — 27 земельних ділянок, переважно у Страхоліссі Київської області, шість об’єктів нерухомості та будинок у цьому ж селі.

Олександр Пилипишин також має політичний досвід: був депутатом Бориспільської районної ради від “Фронту змін” та помічником народного депутата Андрія Іванчука на громадських засадах під час VII та VIII скликань Верховної Ради.

Молодша донька Катерина Пилипишина є бенефіціаркою ТОВ “ТАЧАНКА” та ТОВ “ВАТ-РОСТОК”, а також акціонеркою АТ “АВРОРА”, що входить до корпоративної групи “Континіум”, основний прибуток якої формують мережа АЗС WOG та молочний холдинг. Вона також має ФОП у сфері оренди та експлуатації нерухомості.

Зв’язки родини виходять і на попереднє покоління. Петро Пилипишин, батько Віктора Пилипишина, є учасником або бенефіціаром 15 компаній, 14 із яких входять до групи родини Пилипишина.

Окремий напрям родинно-політичних зв’язків формує сім’я Ялових. Костянтин Яловий, чоловік Олени Ялової, має бізнес у сфері нерухомості та є учасником громадських організацій і благодійного фонду.

Його політична кар’єра пов’язана з Київрадою: у 2014 році він став депутатом як самовисуванець, а у 2015 році був переобраний від партії “Єдність” Олександра Омельченка.

До цього працював помічником-консультантом народних депутатів, керівником апарату Оболонської РДА та директором департаменту комунальної власності Києва. У Київраді очолював постійну комісію з питань екологічної політики.

У його власності — чотири об’єкти нерухомості

Його батько, Володимир Яловий, — багаторічний депутат Київради та колишній заступник голови КМДА, заступник міського голови — секретар Київради. Він також працював заступником керівника апарату Верховної Ради України та помічником народних депутатів. У бізнесовому контурі Володимир Яловий є бенефіціаром редакції газети “Єдність України”, учасником Всеукраїнського об’єднання депутатів місцевих рад та Київської міської організації партії “Єдність Олександра Омельченка”. У 2020 році його було обрано до Київради від ОПЗЖ.

Володимир Яловий має ФОП у сфері надання в оренду й експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна. Також він є бенефіціаром редакції газети “Єдність України” та учасником “Всеукраїнського об’єднання депутатів місцевих рад” і Київської міської організації політичної партії “Єдність Олександра Омельченка”.

Таким чином, навколо родини Пилипишина формується мережа, у якій родинні зв’язки перетинаються з корпоративними та політичними. У ній фігурують компанії, пов’язані з нерухомістю, будівництвом, землею та інвестиціями, а серед партнерів і пов’язаних осіб — представники KAN Development, зокрема Ігор Ніконов. Через Олену Ялову цей контур доповнюється родиною Ялових, представники якої мають тривалу політичну історію у Києві.

Команда “СтопКору” направила запити до НАБУ,

Київської міської прокуратури

та Київської міської ради,

щоб перевірити інформацію про кримінальні провадження, земельні ділянки, рішення Київради, компанії та будівельні проєкти, пов’язані з Віктором Пилипишиним і його оточенням.

Нагадаємо, команда СтопКору уже писала про мільйонні подарунки, маєток під Києвом, “позичені” авто і квартира в оренді судді Анатолія Майданевича та про те, як спортивні клуби, благодійний фонд, паливний бізнес і державні тендери опинилися в орбіті людей з оточення Костянтина Гавриленка