Від ”судді Майдану” до безстрокового призначення: як Шаховніна знову опинилася на порозі ВРП

Вища рада правосуддя 6 жовтня розгляне рекомендацію щодо безстрокового призначення Марини Шаховніної суддею Подільського районного суду Києва. Раніше суддя ухвалювала рішення про позбавлення водійських прав учасників Революції Гідності, а Громадська рада доброчесності вказувала на проблеми з її деклараціями та доброчесністю. Попри це, у листопаді 2025 року ВККС визнала Шаховніну такою, що відповідає займаній посаді.

6 жовтня Вища рада правосуддя має розглянути рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо призначення Марини Шаховніної на посаду судді Подільського районного суду міста Києва. Засідання заплановане на 10:00.

Якщо ВРП підтримає рекомендацію, питання далі передадуть на розгляд Президентові України.

Для Шаховніної це фактично чергова спроба остаточно закріпитися в судовій системі після багаторічної історії з рішеннями часів Революції Гідності, деклараціями доброчесності та висновками громадських експертів.

Три постанови часів Майдану

Марина Шаховніна працює суддею Подільського районного суду Києва з 2012 року.

Особливу увагу до неї привернули рішення, ухвалені взимку 2014 року – у розпал Революції Гідності.

Громадська рада доброчесності у своїх матеріалах зазначала, що суддя щонайменше у трьох справах притягувала до адміністративної відповідальності учасників акцій протесту, позбавляючи їх права керування транспортними засобами на три місяці. ВККС у своєму рішенні також навела ці епізоди та позицію ГРД про те, що рішення могли бути пов’язані з переслідуванням учасників протестів.

Одна з найбільш показових справ – справа Сергія Сесика.

24 січня 2014 року Шаховніна позбавила його права керування автомобілем за статтею 122-2 КУпАП — за нібито невиконання вимоги працівника міліції про зупинку.

Однак у матеріалах справи були суттєві проблеми. За даними, які аналізувала ГРД, у протоколі фігурували різні номерні знаки автомобіля, а доказів того, хто саме перебував за кермом, не було. Попри це суддя визнала особу винною.

У матеріалах кваліфікаційного оцінювання також зазначено, що ГРД вважала ці рішення такими, що були ухвалені на підставі документів із ознаками фальсифікації та призвели до покарання осіб, які фактично не вчиняли правопорушень.

Згодом ці рішення були скасовані, а самих учасників звільнили від адміністративної відповідальності на підставі закону про недопущення переслідування учасників Майдану.

Що Шаховніна говорила ВККС

Під час кваліфікаційного оцінювання суддя пояснювала, що у матеріалах справ не було інформації, яка б свідчила про політичний контекст або участь водіїв у протестах.

У матеріалах ВККС зафіксовано її позицію: Шаховніна заявляла, що розглядала ці справи як звичайні адміністративні матеріали за порушення правил дорожнього руху, а даних про участь водіїв у масових акціях протесту в них не було.

Водночас ГРД дійшла протилежного висновку. У новій редакції висновку, затвердженій 20 жовтня 2025 року, Рада вказала, що суддя не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, зокрема за показниками незалежності, неупередженості, дотримання етичних норм, чесності та сумлінності.

Проблеми з деклараціями

Історія не обмежується рішеннями часів Майдану.

Ще у 2018 році ВККС встановлювала недостовірність тверджень, які Шаховніна вказувала у деклараціях доброчесності за 2016 та 2017 роки. Зокрема, йшлося про твердження щодо рішень, які могли підпадати під критерії закону про відновлення довіри до судової влади.

ГРД у новому висновку 2025 року знову порушила це питання. За її оцінкою, Шаховніна в декларації доброчесності за 2016 рік зазначила, що не ухвалювала відповідних рішень, хоча ВККС у своєму рішенні навела три постанови судді щодо учасників масових акцій протесту.

Водночас важливо зазначити: у жовтні 2018 року Третя дисциплінарна палата ВРП відмовилася притягувати Шаховніну до дисциплінарної відповідальності. У рішенні ВРП зазначено, що допущене нею порушення було оцінене як помилка, а не як умисне внесення завідомо недостовірних відомостей.

Тобто формально дисциплінарного покарання за цей епізод суддя не отримала.

Однак питання доброчесності згодом знову стало предметом оцінювання.

ГРД сказала “не відповідає”, ВККС — “відповідає”

20 жовтня 2025 року Громадська рада доброчесності затвердила нову редакцію висновку щодо Шаховніної, у якій дійшла висновку про її невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики. Висновок надійшов до ВККС 21 жовтня.

У ньому йшлося не лише про рішення часів Майдану та декларації.

ГРД також порушувала питання щодо несвоєчасного декларування нерухомості, можливих проблем із проходженням люстраційної перевірки, обставин обрання Шаховніної головою Подільського райсуду, а також академічної доброчесності.

Зокрема, ГРД вказувала на схожість окремих фрагментів дисертації Шаховніної 2020 року з раніше опублікованою роботою іншої авторки.

Попри це, 26 листопада 2025 року ВККС у пленарному складі ухвалила протилежне рішення.

11 членів Комісії проголосували “за”, четверо — “проти”.

Комісія визнала Шаховніну такою, що відповідає займаній посаді, та рекомендувала ВРП призначити її суддею Подільського районного суду Києва.

Таким чином, висновок ГРД не став перешкодою для рекомендації ВККС.

Питання до самої процедури ВККС

Окрему увагу привертає те, як саме проходило оцінювання.

У липні 2025 року колегія ВККС під головуванням Руслана Сидоровича передала питання щодо відповідності Шаховніної на розгляд пленарного складу Комісії. За результатами цього етапу суддя набрала 675,875 бала. За рішенням колегії Сидорович і Роман Кидисюк проголосували “за”, Людмила Волкова — “проти”.

Зрештою вже пленарний склад ВККС 26 листопада підтримав Шаховніну одинадцятьма голосами проти чотирьох.

Саме це рішення тепер фактично передає фінальне слово Вищій раді правосуддя.

Історія, яка досі не завершилася

Шаховніна не була звільнена після історії з рішеннями часів Революції Гідності. Більше того, після кількох етапів кваліфікаційного оцінювання вона отримала позитивне рішення ВККС.

Тепер 6 жовтня ВРП має визначитися, чи вносити Президентові України подання про її призначення на посаду судді Подільського районного суду Києва. Саме це питання офіційно включене до порядку денного засідання.

Тож історія, яка почалася ще під час Майдану, сьогодні отримує новий етап.

І головне питання тепер — не лише про окрему суддю, а про те, як ВРП оцінить матеріали, які вже розглядалися ВККС: три постанови щодо учасників протестів, суперечності в деклараціях, висновок ГРД про невідповідність критеріям доброчесності та рішення самої ВККС, яка зрештою не побачила достатніх підстав для негативного висновку.

“СтопКор” стежитиме за рішенням Вищої ради правосуддя.

Ми писали раніше: “Суддя Майдану” не веде справ, але отримує 100 тисяч на місяць: хто така суддя Шаховніна