Сервери за 80 млн і заступник із впливовими звʼязками: журналісти звернулися з запитом до голови Держцентру зайнятості Юлії Жовтяк

Журналісти онлайн-медіа “Стоп корупції ТБ” 5 жовтня вирушили до Державного центру зайнятості, щоб особисто передати інформаційний запит його очільниці Юлії Жовтяк. Однак потрапити на поверх, де розташований ДЦЗ, не вдалося, тому документ залишили у скриньці для кореспонденції установи.

Журналісти онлайн-медіа “Стоп корупції ТБ” прибули до Державного центру зайнятості, щоб особисто передати інформаційний запит його директорці Юлії Жовтяк.

На місці з’ясувалося, що у цій самій будівлі наразі перебуває Міністерство соціальної політики. Прохід громадян здійснюється через турнікети, а на охороні перебувають військовослужбовці Національної гвардії.

Через встановлений режим доступу журналісти не змогли потрапити на поверх, де розташований Державний центр зайнятості.

У результаті інформаційний запит залишили у скриньці для кореспонденції ДЦЗ. Редакція очікує на його належний розгляд та офіційну відповідь.

У самому запиті журналісти зазначили, що під час аналітичної роботи виявили інформацію про укладений у 2023 році договір між Державним центром зайнятості та ТОВ “ІТ Ескорт” на постачання серверного обладнання вартістю майже 80 млн грн.

За наведеними у запиті даними, одразу після підписання договору компанія отримала аванс у розмірі понад 55 млн грн, що становило близько 70% загальної суми.

Також журналісти вказують, що 15 жовтня 2024 року було відкрито кримінальне провадження №12024100000001172 за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України — щодо розтрати майна в особливо великих розмірах. Досудове розслідування, як зазначено у запиті, здійснює Головне слідче управління Національної поліції.

У зв’язку з цим редакція просить пояснити, яким чином обґрунтовувалася виплата понад 55 млн грн авансу одразу після укладення договору.

Крім того, журналісти просять повідомити позицію керівництва ДЦЗ щодо кримінального провадження та уточнити, чи проводилося внутрішнє службове розслідування стосовно посадовців, які підписували угоду.

Далі у запиті йдеться про Дмитра Новицького, колишнього директора Київського міського центру зайнятості. За інформацією, наведеною журналістами, станом на 2 жовтня 2026 року він зазначений на офіційному сайті Державного центру зайнятості у переліку заступників.

Редакція просить Юлію Жовтяк пояснити, які підстави стали визначальними для призначення Дмитра Новицького на посаду заступника директора ДЦЗ.

Наступний блок запиту стосується Світлани Новохацької, яку журналісти називають тещею Дмитра Новицького та віцепрезиденткою “Київміськбуду”.

У запиті зазначено, що журналістам стало відомо про нібито її негласний вплив на кадрові рішення у Київському міському центрі зайнятості, а згодом — і в Державному центрі зайнятості після переходу її зятя до центрального апарату.

Цю інформацію редакція просить прокоментувати та уточнити її актуальність.

Окремо журналісти запитують у Юлії Жовтяк, у яких відносинах вона перебуває зі Світланою Новохацькою та чи знайома з нею особисто.

У запиті також зазначається, що з відкритих джерел журналісти отримали інформацію про діяльність Світлани Новохацької.

Зокрема, йдеться про те, що вона була керівницею БФ “КИЇВМІСЬКБУД”, є засновницею ГО “БЕРЕГИНІ БАТЬКІВЩИНИ” та директоркою ВГО “За чисту Україну”.

Крім того, за інформацією редакції, Світлана Новохацька зареєстрована як фізична особа-підприємець із видом діяльності за КВЕД 62.01 — “Комп’ютерне програмування”.

У зв’язку з цим журналісти запитують, чи залучалася вона особисто або пов’язані з нею структури до виконання комп’ютерних, консультаційних чи IT-послуг для Державного центру зайнятості.

Останній блок запиту стосується можливих корупційних проявів у центрах зайнятості, які перебувають у підпорядкуванні ДЦЗ.

Журналісти просять Юлію Жовтяк прокоментувати такі випадки та повідомити, які саме заходи вживаються для запобігання і протидії корупції у підпорядкованих структурах Державного центру зайнятості по Україні.

Відповідь редакція просить надати у строк, передбачений Законом України “Про доступ до публічної інформації”.

У разі необхідності додаткового часу для перевірки викладених обставин журналісти просять повідомити про строки та причини затримки надання повної відповіді.

Нагадаємо, раніше редакція СтопКору звернулася до Державного центру зайнятості із запитом після появи інформації про кримінальне провадження щодо закупівлі серверного обладнання. У документі було сформульовано дев’ять конкретних запитань, однак у відповіді установи даних щодо обставин самої закупівлі, внутрішніх перевірок або подальших дій Центру не навели.