Від джерела до готелю: журналісти простежили, куди цистернами везли воду з Карпатського нацпарку

Журналісти “Стоп Корупції ТБ” кілька тижнів стежили за джерелом на території Карпатського національного природного парку, з якого цистернами вивозили воду. Вони простежили маршрут однієї з машин: від заповідного лісу до готелю в Буковелі. Там журналісти зафіксували, як водієві передавали готівку. За їхніми підрахунками, щодня з джерела могли вивозити до 1040 кубометрів води.

Детальніше – у сюжеті Дарії Кондратюк для “Стоп Корупції ТБ”.

Помпи в заповідному лісі

Джерело розташоване на Вередівському потоці біля підніжжя гори Хом’як, на території Карпатського НПП. Від сотень інших природних джерел у парку його відрізняє обладнання: біля води стоять дві мотопомпи зі шлангами, а поруч чергують автоцистерни. Саме вони привернули увагу журналістів.

Вода тут набиралася за чітким графіком, приблизно з 8-ї ранку до 8-ї вечора. За першу ж годину спостереження журналісти нарахували шість цистерн. Кожна забирала з джерела щонайменше 6 тонн води.

Під час спостереження журналісти зафіксували ще одну деталь: один із водіїв справив нужду за кілька метрів від джерела, з якого потім набирали воду для готелів.

Скільки води могли вивозити

Журналісти зробили розрахунок. За 40–60 хвилин до джерела заїжджали 7–8 цистерн, а робочий день тривав 12–13 годин. Якщо в одній цистерні умовно 10 кубометрів, то за 12 годин виходить 84 машини, або 840 кубометрів, а за 13 годин близько 104 машин, або 1040 кубометрів.

Отже, щодня з нацпарку могли вивозити орієнтовно 840–1040 кубометрів води. Олімпійський басейн вміщує близько 2500 кубометрів, тож ідеться приблизно про третину чи майже половину такого басейну щодня.

Маршрут: Буковель

Щоб з’ясувати, куди їде вода, журналісти обрали одну з цистерн і поїхали за нею. Маршрут привів до Буковеля, одного з найбільших туристичних центрів України, де десятки готелів, ресторанів і комплексів щодня споживають величезні обсяги води. Цистерна заїхала до одного з місцевих готелів.

Там журналісти помітили й іншу вантажівку. Вона стояла біля сусіднього об’єкта, ймовірно майбутнього готелю, і її водієві передавали готівку.

Через кілька днів журналісти приїхали до джерела вдруге. Порядок був той самий: цистерна набирала воду, їхала до Буковеля, а після доставки водій знову отримував готівку.

Скільки на цьому можна заробити

Telegram-канал “Викривач” із посиланням на анонімних працівників точки стверджує, що одна така точка забору води на території нацпарку може приносити близько $20 тисяч на місяць. За словами співрозмовників каналу, гроші від готелів нібито йдуть не державі й не громаді. Документів, які підтверджували б ці дані, редакція не має.

Чи законний такий водозабір

За словами юристки Дарини, забір води насосом і шлангами для подальшого продажу — це спеціальне водокористування. На території природно-заповідного фонду воно можливе лише з дозволом, виданим у порядку статті 9-1 Закону “Про природно-заповідний фонд України”, і в межах ліміту, затвердженого Міндовкілля. Без такого дозволу забір заборонений.

Під час другого візиту журналісти викликали поліцію. Правоохоронці вилучили мотопомпу, а журналісти подали заяву. Проте станом на 25 серпня 2026 року відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносили, тобто кримінального провадження немає.

22 вересня 2026 року редакція “Стоп Корупції ТБ” надіслала журналістський запит до Карпатського національного природного парку, який очолює Степан Гошовський. 

За інформацією місцевого осередку, тепер на шлагбаумі біля джерела висить замок, а цистерни стоять опечатані. Чи повернуться вони до джерела і хто насправді організував доставку заповідної води до Буковеля, досі невідомо.

Читати також: директора Карпатського нацпарку помітили на Lexus вартістю до 10 млн грн?