Годинники знову переведуть: як це пережити без стресу для організму

Наприкінці жовтня 2026 року українцям знову доведеться перевести годинники на зимовий час. Попри багаторічні дискусії щодо скасування сезонного переведення, наразі діє чинний порядок, а зміна режиму може тимчасово вплинути на сон, настрій і концентрацію.

Коли Україна перейде на зимовий час

Україна восени 2026 року традиційно перейде з літнього часу на зимовий. Переведення годинників відбувається наприкінці жовтня.

Попри обговорення можливого скасування сезонної зміни часу, остаточного рішення, яке б змінило чинний порядок, наразі немає. Тож українцям варто підготуватися до чергового коригування режиму.

Як зміна часу впливає на організм

Переведення годинників може тимчасово порушити звичні біоритми людини. Найбільш чутливими до таких змін можуть бути діти, люди похилого віку та люди з хронічними захворюваннями.

Серед можливих проявів — втома, зниження концентрації, зміна апетиту та настрою, дискомфорт із боку шлунково-кишкового тракту, а також загострення деяких серцево-судинних проблем.

Організму потрібен певний час, щоб адаптуватися до нового режиму сну та неспання.

Як легше пережити переведення годинників

У період зміни часу рекомендують не створювати для себе зайвого психологічного навантаження та, за можливості, не планувати важливих справ, які потребують максимальної концентрації.

Також варто подбати про достатню кількість сну, більше відпочивати та тимчасово зменшити надмірні фізичні навантаження.

Важливу роль відіграє дотримання режиму сну. На нього впливають циркадні ритми та вироблення мелатоніну — гормону, який допомагає організму налаштуватися на сон. Тому бажано не відкладати час відпочинку надто пізно.

Для дорослих орієнтиром називають засинання до 23:00, для школярів — до 22:00, а для дітей час відходу до сну залежить від віку.

Чому взагалі переводять годинники

Україна залишається серед країн, де двічі на рік змінюють час. Водночас у світі чимало держав відмовилися від такої практики.

Ідея переходу на літній і зимовий час виникла ще у XVIII столітті. Бенджамін Франклін свого часу пропонував змінити режим дня заради економії освітлення. Пізніше першою на державному рівні цей підхід під час Першої світової війни запровадила Німеччина.

Втім, питання, наскільки переведення годинників справді допомагає економити енергію, залишається дискусійним.

Раніше СтопКор писав, що лише чотири тижні зміни раціону вплинули на показники, за якими визначають біологічний вік, у трьох із чотирьох груп літніх учасників дослідження. Найпомітніші зміни зафіксували у людей, які споживали менше жирів і більше вуглеводів. Водночас науковці наголошують, що ці результати не доводять здатності такого харчування подовжувати життя.