Від Netpeak до FRACTAL: фінансові суперечності, кіпрські структури та доступ до влади Артема Бородатюка

Український IT-сектор тривалий час представляв своїх керівників як авангард нової, прозорої економіки. Серед найпомітніших — Артем Бородатюк, засновник Netpeak Group, якого часто позиціонують як філантропа й патріота, людину, яка «особисто заходить до кабінетів високопосадовців». Однак за глянцевим фасадом громадянської відповідальності вимальовується значно тривожніша картина.

Артем Бородатюк — далеко не просто підприємець. Він діє як класичний «рішала», використовуючи близькість до скандально відомих представників Офісу президента для отримання впливу. Водночас його основна юридична особа зазнає збитків, тоді як його особисті статки, судячи з публічної інформації, стрімко зростають. Наратив про благодійного IT-гуру дедалі більше нагадує ретельно сконструйований фасад.

«Рада тіней» Бородатюка

Головна валюта Бородатюка в Києві — доступ.

Він є членом Ради з питань підтримки підприємництва — органу, до якого входять представники бізнесу і який, за його ж словами, був створений особисто президентом Зеленським. Особливої уваги заслуговує структура керівництва цієї Ради.

Її очолює не міністр і не державний службовець, а Андрій Єрмак — колишній керівник Офісу президента, ім’я якого фігурує в контексті гучних антикорупційних розслідувань.

Так звані «плівки Єрмака-Міндіча» стали предметом резонансних публікацій щодо можливого існування групи впливу на найвищому рівні влади, де, за версіями авторів розслідувань, могли обговорюватися питання контролю над державними підприємствами та фінансовими потоками.

Присутність Артема Бородатюка за столом, який очолює одна з центральних фігур таких скандалів, породжує очевидне запитання: що саме обговорюється за зачиненими дверима?

Це не демократична палата в класичному розумінні. Це закритий майданчик для обмеженого кола осіб, який дозволяє впливати на державні рішення, формально спираючись на президентський указ, але маючи мінімальний рівень публічної підзвітності.

У контексті «плівок Міндіча» такий доступ може сприйматися вже не лише як ознака статусу, а як свідчення перебування всередині вкрай суперечливої екосистеми впливу.

Парадокс патріота: Артем Бородатюк, російське ПЗ та криптоімперія

Артем Бородатюк, засновник і CEO IT-групи FRACTAL, раніше відомої як Netpeak Group, вибудував публічний образ навколо ідей патріотизму та прозорості.

Він говорить про необхідність допомогти Україні вийти з «третього світу» та створювати «білий» бізнес, який сплачує всі податки. Бородатюк навіть наголошував, що FRACTAL посів 26-те місце серед компаній Diia City за обсягом сплачених податків у 2025 році.

Він жартома називає свою компанію «корисним податком на бізнес в Україні» та стверджує, що якщо бізнес не користується послугами FRACTAL, то, ймовірно, недостатньо ефективний.

Однак детальніше вивчення діяльності групи створює складнішу картину. Зокрема, питання викликають повідомлення про можливе використання російського програмного забезпечення та рух частини фінансових потоків через непрозорі кіпрські структури.

Російські зв’язки під час війни: небагато, але й не нуль

Бородатюк публічно заявляв, що його компанія розірвала всі зв’язки з російськими сервісами.

Водночас автори окремих розслідувань стверджують протилежне. За їхніми даними, FRACTAL могла продовжувати використовувати російські продукти на кшталт Bitrix24 та AmoCRM, зокрема їхні функції обліку робочого часу.

Це не другорядні інструменти: для багатьох компаній подібні системи є частиною базової операційної інфраструктури.

Так само питання викликає можлива інтеграція сервісів, пов’язаних із «Яндексом», через окремі платформи під час повномасштабної війни.

Стаття 111-2 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за пособництво державі-агресору. Водночас встановлення конкретного складу злочину та вини належить виключно до компетенції правоохоронних органів і суду.

Однак сам факт можливого використання російського програмного забезпечення компанією, керівник якої активно формує патріотичний публічний образ, неминуче створює репутаційні ризики.

Стрімке зростання доходів — на тлі збитковості

Бородатюк відкрито говорить про успіхи свого бізнесу. У публічних виступах він неодноразово наголошував на стрімкому зростанні доходів групи:

• 2022 рік — приблизно $50 млн;
• 2023 рік — близько $70 млн, за оцінкою Forbes;
• 2024 рік — за його словами, зростання приблизно на 70%, до близько $85 млн;
• 2025 рік — він заявляв про чергове зростання на 59%, тоді як Forbes оцінював потенційний дохід групи приблизно у $190 млн.

Сам Бородатюк пояснює такі показники посиленням роботи на українському ринку.

Водночас картина успішного бізнесу вступає в суперечність із фінансовими показниками його основної української юридичної особи.

Як зазначалося в попередніх публікаціях, ТОВ «Нетпік» у 2025 році нібито задекларувало значний збиток у розмірі 91,1 млн гривень.

Це породжує логічне запитання: яким чином група, що демонструє стрімке зростання глобальних доходів, одночасно має настільки збиткову ключову юридичну особу в Україні?

Відповідь, можливо, слід шукати вже не в Україні, а на Кіпрі.

Кіпрські офшори та криптовалютне питання

У центрі питань щодо фінансової структури бізнесу Бородатюка опиняється кіпрська компанія A.B. DIGITAL HORIZON SYNDICATE LTD, зареєстрована в Нікосії у вересні 2023 року.

Директором компанії зазначена Джорджина Маляліс, секретарем — Пантеліс Воркас.

Компанія практично не має публічної присутності: немає помітного сайту, активності в соціальних мережах чи зрозумілого публічного опису її операційної діяльності. Через це вона може виглядати як типова корпоративна структура, створена переважно для володіння активами або проведення фінансових операцій.

Одне з ключових тверджень авторів розслідувань полягає в тому, що частина клієнтських платежів може спрямовуватися через цю кіпрську компанію, зокрема із застосуванням криптовалютних розрахунків.

Якщо такі твердження відповідають дійсності, це потребує окремої оцінки з точки зору українського податкового законодавства.

Криптовалюта в Україні не є законним платіжним засобом у тому самому сенсі, що гривня, а доходи юридичних осіб від операцій із віртуальними активами мають оподатковуватися відповідно до чинних норм.

Використання іноземних юридичних осіб та криптовалют саме по собі не є доказом порушення закону. Однак непрозора структура таких операцій закономірно породжує питання про реальну юрисдикцію доходів, оподаткування та кінцевих отримувачів коштів.

Схожі кіпрські структури використовують й інші представники великого українського бізнесу, зокрема учасники Ради з питань підтримки підприємництва.

Саме тому твердження про повністю «білий» бізнес потребує максимальної прозорості щодо того, де саме акумулюються доходи групи, якими компаніями вони отримуються та в яких юрисдикціях сплачуються податки.

Артем Бородатюк працює заради спільного блага?

Артем Бородатюк публічно заявляв, що його робота з державою здійснюється виключно на умовах pro bono, а його компанії не мають значних державних контрактів.

У своїх інтерв’ю та публічних виступах він формує образ підприємця-патріота, який безкоштовно консультує державу.

Водночас фінансова звітність його флагманської української компанії, ТОВ «Нетпік», створює іншу картину. За оприлюдненими даними, у 2025 році підприємство задекларувало чистий збиток у розмірі 91,1 млн гривень.

На цьому тлі виникають питання щодо співвідношення фінансових результатів українського бізнесу Бородатюка та його особистого способу життя.

Поки Netpeak, нині FRACTAL, демонструє збитки на рівні окремої юридичної особи, у відкритих джерелах з’являється інформація про дорогі особисті придбання підприємця.

У 2023 році він, за наявними даними, придбав автомобіль вартістю приблизно $140 000.

У 2025 році до цього нібито додався Lexus вартістю понад $100 000, зареєстрований за тією самою адресою, що й його IT-компанія. Також у публікаціях згадується особиста озброєна охорона.

Самі по собі дорогі автомобілі чи охорона не є свідченням порушень. Однак на тлі задекларованих збитків ключової української компанії вони закономірно викликають запитання щодо джерел особистих доходів та структури прибутків усієї групи.

Питання безпеки Бородатюка

Окреме питання стосується особистої безпеки підприємця.

Навіщо бізнесмену, чия основна українська юридична особа, згідно зі звітністю, зазнає значних збитків, озброєний охоронець і парк дорогих автомобілів?

Під час повномасштабної війни, коли військові підрозділи та волонтери продовжують збирати кошти навіть на базове спорядження, демонстративний рівень особистої безпеки та розкоші представника IT-бізнесу неминуче привертає увагу.

Це не доводить жодних порушень, однак погано узгоджується з образом «звичайного IT-підприємця», який часто транслюється в публічній комунікації.

Імперія-привид Артема Бородатюка

Офіційна історія представляє Бородатюка як серійного підприємця, який очолює велику екосистему з десятків компаній.

Водночас документальні фінансові показники окремих юридичних осіб створюють значно складнішу картину.

Бородатюк заявляв, що його група збільшила доходи приблизно на 50% у 2023 році та ще приблизно на 76% у 2024 році. Водночас одна з основних українських компаній демонструє багатомільйонні збитки.

Як узгодити заяви про вибухове зростання з реальністю значних фінансових втрат?

Можливих пояснень може бути кілька.

Або публічні показники доходів групи не відображають фінансового стану конкретної української юридичної особи, або значна частина прибутків акумулюється в інших компаніях групи, зокрема іноземних структурах.

У такому разі збитковість ТОВ «Нетпік» може бути лише одним елементом значно складнішої корпоративної конструкції, де основні фінансові потоки проходять через інші юридичні особи.

Саме тому бізнес-модель Артема Бородатюка потребує максимальної прозорості.

Коли підприємець публічно виступає за «білий» бізнес, податкову дисципліну та відкритість, суспільство має право розуміти, як саме побудована його власна корпоративна структура, де формуються основні прибутки, якими компаніями вони отримуються і в яких юрисдикціях сплачуються податки.

Без відповідей на ці питання образ прозорого IT-підприємця неминуче вступатиме в конфлікт із суперечливими фінансовими даними, складними міжнародними структурами та рівнем особистих витрат.