Слониха Венді в Одеському зоопарку: чому так завзято взялися за неї?

Тема переміщення слонихи Венді існує в Одесі вже далеко не перший рік. Як спочатку розповіли мені депутати Одеської міської ради, а потім підтвердив у розмові сам екс-мер Генадій Труханов, Андрій Кисловський вже не перший рік намагається забрати слониху Венді з зоопарку до себе в “Біопарк”. Років 7–10 тому він намагався хоча б “викупити” її у міста за 1 млн грн, на що отримав “ні” від тодішнього мера, але, як бачимо, ця ідея його ніяк не може покинути, тому зараз ті самі хейтери саме одеського зоопарку, яких моє розслідування давно пов’язує із сім’єю Кисловських, вже просто намагаються комусь “віддати” слониху, навіть без грошей.

Перше розслідування із циклу навкруги зоопарку – за посиланням.

“Активісти” намагались “прокачати” питання різних тварин, але після того, як місцевим бізнесменом Юрієм Дегасом почалось фінансування поліпшення умов одних тварин, “хейтери” знову повернулись до питання слонихи. Чому? Тому що слони належать до видів, щодо яких діє спеціальний міжнародний режим охорони. Переміщення Венді за межі зоопарку не може розглядатися як звичайне господарське рішення: воно потенційно зачіпає одночасно режим охорони дикої тварини, вимоги CITES, ветеринарні та дозвільні процедури і спеціальний природоохоронний режим самого зоопарку. Саме тому в контексті можливого захоплення або зміни контролю над зоопарком питання про вивезення слонихи набуває принципового значення: без Венді значно простіше фізично змінити призначення окремої частини території та представити її не як діючу експозицію і місце утримання особливо цінної дикої тварини, а як звичайний господарський актив.

Коли я тільки починала досліджувати скандал навколо КУ “Одеський зоопарк”, Анжеліка Карапетян (KarapetianMedia) та Олександра Гарбарь (ГО “А-Хімса”), отримавши місце в робочій групі з покращення умов утримання тварин, намагалися потрапити, щоб самі перевірити, як там Венді. Авжеж, до них при цьому долучились Роман Варшинідзе (медіа “Альтернатива”), Чубатюк Олеся та Самойчук Володимир, про яких я вже писала в статтях “Хейтори Одеського зоопарку” частина 1 та частина 2.

“Активістам” було прояснено, що слон – це не іграшка, це тварина, яка важить 3 тонни та є небезпечною для людини: своїм хоботом слон переламує хребти у дикій природі, а своєю лапою може перетворити людину у тоненький м’ясний фарш. Тоді основою для такої непрофесійної перевірки та допуску до місця перебування Венді були заяви про те, що вона “замерзає”. Тут треба зазначити, що на момент цих заяв, в Одесі була вже весна, а температура була +15. Якщо подивитися хоча б Discovery, то буде швидко зрозуміло, що у природі в ночі слони живуть при 0-+5 градусів, а сам факт переохолодження для слона означає смерть. Тобто, якщо Венді досі будоражить публіку, то ніякого “замерзання” не було. Ще піднімалося питання розкрадання державних коштів на котли для зігрівання тварин, але з цього питання вже йдуть судові засідання, а КУ “Одеський зоопарк” та його працівники є постраждалими сторонами, а не обвинуваченими.

У березні 2026 до КУ “Одеський зоопарк” були запрошені ветеринари із Києва, які представили свої спостереження під час засідання Робочої групи 6 березня, створеної за ініціативи Карапетяна та Гарбара. З невідомих причин саме запис цього засідання було “втрачено” Департаментом міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Одеської міської ради, оскільки всі присутні повідомляли, що запис проводився. Залишився тільки Протокол засідання, який, як виявилось із розмов із усіма присутніми, зафіксував далеко не все, але навіть у протоколі №2 засідання Робочої групи з оцінки ефективності діяльності КУ “Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення” від 06 березня 2026 року чітко зазначено: “Інна Васильковська, відповідаючи на запитання Анжеліки Карапетян, додала, що для того, щоб перемістити будь-яку тварину, потрібно виконати ветеринарні вимоги, що щеплення та дослідження на захворювання. Проте, ветеринарні дослідження завжди потребують відповідних маніпуляцій, що негативно впливають на стан тварини. Тому, перш ніж приймати рішення про переміщення тварини в інше місце, необхідно зважити всі ризики, що можуть виникнути під час транспортування. Особливу увагу потребує тварина похилого віку, як, наприклад, слон Венді – найстарша в Україні, яка може не пережити будь-яке медикаментозне втручання. Також не слід забувати про великий стрес для тварини при зміні місця перебування та людини, яка про неї опікується”.

Слониха Венді була народжена 1979 року, а 14 вересня їй виповнилось 47 років. Наукові дослідження вказують, що у представників виду азійських (індійських) слонів середня тривалість життя може становити приблизно 50–70 років, тобто Венді вже “похилого віку”. Будь-яке транспортування диких тварин (окрім жирафів та коней) відбувається під снодійним. Мало того, що сам по собі цей препарат дає дуже велике навантаження на серце, фактично, якщо на декілька хвилин пізніше, ніж треба вколоти антидот – тварини вже немає. Авжеж, це дууууже поверхневий екскурс, але просто щоб ви розуміли, що подібні “ігри” з транспортуванням легко можуть закінчитися сльозами. Тому так важливо, щоб будь-якими тваринами займалися експерти, а не самозванці у цій області.

У квітні 2026 до КУ “Одеський зоопарк” була також запрошена волонтерка Ніколь Шервінскі, німкеня, яка представляла European Elephant Group, яка подарувала сітку для Венді, виготовлену Гаррі Вайтом із Modern Elephant Management Consulting. Як з’ясувалося, була вона запрошена Карапетян, а посилили її в готелі М1, який, за збігом обставин, пов’язують з діяльністю того ж самого Андрія Кисловського.

При будь-якому директорі зоопарку, якщо навіть уявити собі, що хтось погодить переміщення Венді, самого внутрішнього наказу директора недостатньо, тому що для конкретного переміщення закон вимагає ветеринарних, природоохоронних або міжнародних документів. Держпродспоживслужба окремо наголошує, що переміщення диких тварин здійснюється за наявності відповідних ветеринарних документів, а для тварин, які є об’єктами CITES, діють також спеціальні міжнародні правила. Якщо тварина є частиною постійної експозиції та утримується в установі, яка має спеціальний статус об’єкта природно-заповідного фонду, її вивезення має розглядатися не як звичайне господарське переміщення, а як дія, яка повинна відповідати одночасно вимогам законодавства про тваринний світ, захист тварин, утримання диких тварин у неволі, ветеринарні правила та, залежно від виду і характеру переміщення, вимогам CITES.

Тепер про петицію, яка завдяки фінансуванню блогерів, все ж таки набрала потрібні 1000 підписів серед одеситів. Ця петиція у своєму тексті не має жодного адресату, що означає, за правилами сервісу, що її буде розглядати Міська Рада. І, незважаючи на очевидні зв’язки всіх хейтерів зоопарку з в.о. мера Ковалем Ігорем, він не має жодних повноважень, щоб вирішувати долю слонихи. В теорії, Міська Рада може вирішити продати слониху, оскільки будь-яка тварина має ціну і є чиєюсь власністю, але цікаво тоді, кому саме та куди підуть гроші? Що точно може зробити міська влада – це виділити кошти на покращення умов слонихи Венді, але і тут є нюанс. Одна із депутаток Одеської міської ради Анастасія Большедворова вже виділила 1,6 млн грн саме на покращення слоновника, але за незрозумілих обставин пан Криленко, який очолює департамент, який опікується зоопарком, всіма доступними способами “гальмує” початок робіт з цього приводу.

Для тих, хто слідкує в Одесі за перебігом конфлікту навколо зоопарку, Анастасія Большедворова гарно знайома. Вона одна із перших прийшла до зоопарку саме із пропозиціями покращення, а не засипала робітників неймовірною кількістю запитів, як Бабенко та Квасницька. До речі, саме її намагався публічно принизити Андрій Бабенко, хайпожер депутат обласної Одеської ради, про якого я вже розповідала. Його обіцянки покращити життя сибірського козла залишилися хайпом без реальних дій.

У реальних зоозахисників, які займаються дикими тваринами, є дуже показова історія. У 2019 році до Попової Наталі, власниці Wild Rescue Animals Center, надійшла заявка на евакуацію безхатнього слона у Харкові. Ще раз – БЕЗХАТНЬОГО СЛОНА. На жаль, війна показала багато дурості у людей, і команда Наталії знаходила зовсім неочікуваних тварин у приватній власності, але слон…

Ще один цікавий факт: навіть невеликий слон їсть 100 кг їжі в день і какає 100 кг в день. Тож те, що ніхто не знав про наявність слона у когось – вже виглядало сумнівно. Хворих людей багато, тож логічно, подумали, що це фейк. Але за годину надходять ще звернення про слона на вулицях Харькова і вже з відео та фото. Організація подібної евакуації коштує нереальних грошей, тож Наталя зв’язується з харківськими зоозахисниками, потім з директором цирку, і виявляється, що цирк знаходиться біля дитячого садка, і працівники випускали на огороджену територію слона, але люди зняли так, що огорожі не було видно. Тож бездомного слона “рятувати” виявилося не потрібно… Дуже сподіваюся, що питання із Венді у ваших розумах все ж таки закриється, бо мені навіть трохи соромно за нас, що ми, людішки, хотіли чіпати бідну бабусю.