Захист прав тих, хто обороняє Україну: у ВГО ”Стоп корупції” обговорили законопроєкт про викривачів у війську

23 вересня центральний офіс ВГО “Стоп корупції” став платформою дискусії осередків, об’єднаних у боротьбі з корупцією. На порядку денному онлайн-наради з регіональними осередками організації постав юридичний розбір законопроєкту №15573, у межах чого окреслили його інформаційний та безпековий складники.

“Наші двері відчинені для всіх”: онлайн-конференція борців із корупцією

У центральному офісі ВГО “Стоп корупції” на нараді були присутніми голова правління Ігор Бондарчук, шеф-редакторка СтопКору Надія Рогальська, керівниця юридичного відділу організації Богдана Пономаренко, а також в онлайн-режимі долучились координаторка осередків ВГО “Стоп корупції” Ірина Петренко та керівник Офісу стратегічного розвитку організації Леонід Волошенко.

Що ж стосується осередків ВГО “Стоп корупції”, подія у форматі онлайн-конференції об’єднала стопкорівців із різних куточків України, а саме – Львівського, Харківського, Броварського, Одеського, Івано-Франківського, Олевського, Генічеського, Чернівецького, Дніпровського, Чугуївського, Сумського, Врадіївського, Марганецького. А долучилися представники територіальних підрозділів у районах столиці, таких як Дніпровський, Шевченківський і Дарницький.

“Ми не зупиняємося на досягнутому. Наші двері відчинені для всіх бажаючих, для всіх викриттів, для всіх історій”, – розпочав нараду Ігор Бондарчук.

Ігор Бондарчук окреслив активну взаємодію з осередками задля посилення ефективності роботи. У контексті цього виділив увагу, зокрема, питанню умов перебування в складі Збройних Сил України.

Законопроєкт №15573: передбачені зміни і масштаби

Однією з головних тем наради став законопроєкт №15573, який передбачає зміни до Дисциплінарного статуту ЗСУ в частині гарантій захисту військовослужбовців, які повідомляють про можливі корупційні прояви. Тож як представники статутної всеукраїнської організації, стопкорівці зі свого боку сфокусувалися на тому, як майбутні зміни можуть вплинути на можливість військових звертатися по допомогу поза межами командування.

З окресленням проблематики цього питання виступив керівник Офісу стратегічного розвитку організації Леонід Волошенко. Стопкорівець закцентував на двох новелах вміщених в законопроєкт, що привернули увагу громадськості:

– законопроєкт розширюватиме можливості військовослужбовців, які наразі за дисциплінарним статутом Збройних сил України можуть повідомляти тільки тоді, коли це правопорушення стосується виключно їх;

– військовослужбовці можуть звертатися не тільки до свого військового командування/відповідних військструктур, а й – самостійно обирати канал повідомлення про корупцію (відомчі канали, спеціальні сайти, звернення до командування, ЗМІ й ГО).

“Тож ці зміни дуже важливі для нашої організації, бо якщо закон буде ухвалений, то більше військовослужбовців буде звертатись до громадських організацій, так само і до громадських журналістів нашої громадської організації. Тому під час сьогоднішнього обговорення ми хотіли б з’ясувати ставлення ваших осередків нашої організації до цього законопроєкту, а також – перспективи роботи з військовими викривачами корупції. Проілюструвати цю проблему можна, оскільки до громадської організації “Стоп корупції” звертаються військовослужбовці колишні або діючі. Тобто ми можемо проілюструвати цю проблему нашими власними кейсами”, – зазначив Леонід Волошенко.

2 в 1: до громадської приймальні ВГО “Стоп корупції” звернувся викривач, який і підорзрюваний

Для підсилення значимості цієї теми шеф-редакторка СтопКору Надія Рогальська розповіла й про приклад звернення до громадської приймальні ВГО “Стоп корупції”.

Ідеться про військовослужбовця, який працював фінансистом в/ч й оформлював виплати військовим, які, за наявною інформацією, фактично не перебували в районі бойових дій. Тоді ж сам військовий стверджує, що діяв під тиском керівництва.

За цими фактами НАБУ відкрило кримінальне провадження щодо можливих незаконних нарахувань та виплат. У матеріалах, про які йшлося, фігурують близько 40 військовослужбовців, а сума можливої шкоди державі оцінюється майже в 33 млн. гривень. Водночас остаточні висновки щодо провини конкретних осіб має встановити слідство та суд.

Як зазначили представники “Стоп корупції”, військовослужбовець сам звернувся до НАБУ та отримав статус викривача. Паралельно він передав документи громадській організації та звернувся до її медіа для висвітлення ситуації.

З огляду на це, очільниця юридичного відділу організації Богдана Пономаренко наголосила на тому, що сам статус викривача не означає автоматичного підтвердження всіх наведених ним фактів, зважаючи на те, що перед публікацією інформацію необхідно перевіряти – зокрема, через офіційні запити до правоохоронних органів.

Чи можливо захистити військовослужбовців? Стопкорівці про власний практичний досвід

Першим слово взяв керівник Олевського територіального підрозділу ВГО “Стоп корупції” та військовослужбовець Олександр Ігнатьєв, який зараз перебуває на реабілітації.

“Все, що робиться в армії, все робиться за наказом командира”, – сказав стопкорівець – цим самим маючи на увазі, що перебування на посаді командира означає знання Закону.

Таким чином, зі свого боку, Олександр Ігнатьєв висловився, що схиляється до можливості звертатися на гарячу лінію Міністерства оборони.

З іншою точкою зору виступив ветеран Борис Спіцин, який очолює Сумський осередок.

“Я по всіх тим своїм зверненнях і по заявах військовослужбовців розумію так: сьогодні людина напише заяву чи рот відкриє – завтра його можуть перевести в іншу частину на передову. І все – його більше існувати не буде”, — сумський стопкорівець зазначив, що без ухвалених законопроєктів і дієвих заяв захист військовослужбовців є дуже проблематичним.

Підтримав це твердження і керівник Бердичівського осередку Станіслав Лужанський, який з початку повномасштабного вторгнення рф став на захист України. Стопкорівець зазначив, що подавши звернення про корупційне правопорушення, військовий може опинитися під загрозою.

Тоді ж голова правління Ігор Бондарчук зі свого боку зачепив тему висвітлень захисниками України цих корупційних проявів у мережі. Проте питання про межу безпечності цих дій досі лишається відкритим.

Не такий страшний ліс, як його малюють?

“Як доводити правоту? Як боротись із корупцією і не боятись цього? Наша задача створити алгоритм таким чином, щоб людина була захищена, – і таким чином домогтися справедливості”, – повернула координаторка осередків Ірина Петренко до основного питання присутніх.

Зі свого боку, Олександр Ігнатьєв повернувся до нинішніх реалій сучасної армії, підмітивши момент того, що, як він вважає, “у нас багато юридично неграмотних людей”.

Зі свого боку керівник Харківського осередку ВГО “Стоп корупції” й заступник голови громради при ХОВА Сергій Усов. Стопкорівець акцентував на тому, що в Міноборони відбулися ефективні кадрові зміни:

“Тобто з Міноборони можна взаємодіяти, якщо буде активна комунікація”.

Військовослужбовець у боротьбі з корупцією

Зі своєю позицією виступив і генічеський стопкорівець, Михайло Новосельцев, який обороняє Україну.

“Це все від командира залежить. Якщо толерують корупцію, то заявника майже неможливо захистити”, – зазначив він.

Тут ще й стопкорівець проаналізував рівні й масштаби корупції, можливі в армії. Як приклад великої навів постачання майна (боєприпасів тощо), за які заплачені значні кошти і які в той же час не відповідають домовленим вимогам.

У межах окреслення корупції в армійській площині Михайло Новосельцев представив таке собі порівняння:

“Чи знаєте, що щоб вирізати апендицит, якого немає, тисячу доларів можна лікарю заплатити – і потім ще відпустку на місяць дадуть. Це корупція чи не корупція? Розумієте, тут дуже складно. Питання просто в чому зараз? Життя і смерті”.

Як обходити міни на інформаційному полі?

Свою позицію висловив і керівник Шевченківського районного відокремленого осередку Києва, ветеран Володимир Чеславський:

“Всі заяви повинні відповідати нормам безпеки повідомлення інформації так, щоб це не зачіпало інтереси армії”, – висловився стопкорівець.

У межах досліджуваної проблеми Володимир Чеславський відзначив формування Рад ветеранів по всій Україні.

Щодо діяльності Рад ветеранів висловилася і присутня на нараді керівниця Врадіївського осередку Світлана Бунієвська:

“Ми говоримо про Ради ветеранів. Вони дуже чітко і планомірно захопили собі цю ідею, і постворювали при селищних радах Ради ветеранів – ручні, які під картинку сідають і що треба роблять. Є декілька людей, які не йдуть під владу, а мають свою думку. Бачать дійсно проблему корупційної складової”.

Тож присутні стопкорівці дійшли до того, що публічне висвітлення проблем у війську має відбуватися таким чином, щоб не створювати додаткових ризиків для самих військовослужбовців та не розкривати інформацію, яка може становити загрозу для Збройних сил.

Водночас медіа та громадський контроль, на думку борців із корупцією, залишаються важливими інструментами реагування.

Робота з громадськістю і системна допомога військовослужбовцям

Знайшов можливість долучитись до онлайн-конференції й очільник Чугуївського осередку Тарас Мозговий, який наразі обороняє рідні терени.

Стопкорівець зі свого практичного досвіду наголосив на необхідності інформування і залучення громадського суспільства:

“Бо громадськість просто не бере участі у своєму житті. І в вирішенні питань часто очікує, що хтось прийде, от ми з вами прийдемо, або хтось розумний прийде – і зробить, і дасть”.

Поділився стопкорівець і своїм баченням механізму роботи, а саме – зауважив, що бачить це через призму створення горизонтальних зв’язків, через громадські організації, ветеранські спілки, волонтерські об’єднання та їхніх лідерів.

Також алгоритм дії окреслила й Ірина Петренко, маючи на увазі необхідність лідера суспільної думки, підкресливши значушість, зокрема, блогерської спільноти – і висловила ідею щодо модерування відповідної школи:

“Треба все ж таки робити школу політичного блогера і виховувати людей, які будуть розбиратися в політичній складовій, юридичній складовій, будуть спроможні об’єднувати, створювати реально класні кейси і програми – і можуть це презентувати, і ставати лідерами думок”.

Тож у підсумку обговорення присутні зійшлися на необхідності не обмежуватися окремими кейсами, а створити зрозумілий механізм роботи зі зверненнями військовослужбовців, має допомагати пройти шлях від первинного звернення та збору інформації до юридичної оцінки ситуації, звернення до відповідного державного органу та, за необхідності, її публічного висвітлення.

“Є маленькі кроки, які ми можемо зробити як поодинці, так і гуртом”, – підсумувала кураторка регіональних осередків ВГО “Стоп корупції” Ірина Петренко.

Нагадаємо, що перша нарада осередків ВГО “Стоп корупції” цього року відбулась 12 березня й містила обговорення планів роботи на подальший рік.